Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Проблема монетизації економіки України
|
|
Проблема монетизації економіки полягає в доведенні маси грошей до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов’язань.
Із суто теоретичного погляду вирішення цієї проблеми забезпечується урівноваженням попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, незалежно від фактичного обсягу грошової маси в обороті. Якою б мірою остання не змінилася (угору чи вниз), якщо пропозиція грошей відповідає попиту, грошова маса є об’єктивною, тобто не надмірно великою чи малою.
Проте, з практичного погляду, вирішення цієї проблеми є значно складнішим, бо неможливо заздалегідь визначити ту нормативну величину (попит на гроші), на яку слід орієнтувати регулювання пропозиції грошей. Тому про достатність монетизації ВВП, а значить – і всієї економіки, можна судити не за відхиленням фактичного її рівня від нормативного, а за динамікою деяких індикаторів ринку, насамперед – середнього рівня цін, середньої процентної ставки, стану платіжної дисципліни, рівня ліквідності банків тощо. Якщо всі такі індикатори протягом тривалого часу залишаються відносно стабільними, то монетизацію ВВП можна вважати достатньою. Коли їх тренд виявляє тенденцію до підвищення, то монетизація є надмірною, а якщо тенденцію до зниження, то – недостатньою (рис 1).
 |
Рис. 1 Динаміка рівня цін за різних рівнів монетизації ВВП
Ціновий тренд 1, що позначений горизонтальною лінією, свідчить про нормальну монетизацію економіки, коли попит і пропозиція збалансовані так, що рівноважний рівень цін тривалий час залишається незмінним.
Ціновий тренд 2, що позначений висхідною лінією, свідчить про надмірну монетизацію економіки, через що урівноваженість попиту і пропозиції на товарних ринках щороку відбувається на більш високому рівні. Цей ефект може бути викликаний такими чинниками:
- систематичним скороченням реального обсягу ВВП;
- випереджаючим зростанням пропозиції грошей (порівняно із зростанням попиту на гроші);
- прискоренням швидкості обігу грошей;
- зростанням частки ВВП, що реалізується на засадах бартеру;
- зменшенням попиту на гроші як капітал у зв’язку з погіршенням умов капіталізації грошей на грошовому ринку.
Ціновий тренд 3, що зазначений низхідною лінією, свідчить про недостатню монетизацію економіки. За цих умов попит на товарних ринках і середній рівень цін будуть знижуватися.
Зазначені зміни ринкових індикаторів можуть об’єктивно характеризувати стан монетизації валового внутрішнього продукту за умови високого рівня розвитку ринкових відносин, вільного ціноутворення, вільної конкуренції, ефективного механізму банкрутства тощо. Без цих передумов окремі індикатори можуть змінюватися незалежно від рівня монетизації і перестати виражати її стан.
Показник фактичного стану монетизації ВВП (Км) звичайно розраховується за формулою:
де (Км) – рівень монетизації;
М – маса грошей на кінець року за агрегатом М3;
ВВП – річний номінальний обсяг ВВП
Узятий сам по собі цій показник не дає відповіді на питання, чи достатній він для монетизації економіки України, оскільки немає и не може бути нормативного (достатнього) рівня монетизації, з яким його можна було б порівняти. Тому на практиці його порівнюють з таким самим показником у даній країні в попередні роки (місяці) чи в інших країнах (табл.).
Таблиця
РІВЕНЬ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
в 1991- 20…… рр.
| Рік | Номінальний ВВП за рік | Номінальна маса грошей М3 на кінець року, млн. грн. | Рівень монетизації ВВП, % | Рівень інфляції, % |
| 2, 99 | 2, 4 | 80, 2 | 390, 0 | |
| 50, 33 | 25, 0 | 49, 6 | 2100, 0 | |
| 1482, 0 | 482, 0 | 32, 5 | 10256, 0 | |
| 12038, 0 | 3216, 0 | 26, 7 | 501, 0 | |
| 52933, 0 | 6930, 0 | 13, 1 | 282, 0 | |
| 80510, 0 | 9364, 0 | 17, 7 | 140, 0 | |
| 93365, 0 | 12541, 0 | 3, 4 | 110, 0 | |
| 102593, 0 | 15705, 0 | 15, 3 | 120, 0 | |
| 127126, 0 | 22070, 0 | 17, 4 | 119, 2 | |
| 170070, 0 | 32087, 0 | 18, 9 | 125, 8 | |
| 204190, 0 | 45755, 0 | 22, 4 | 106, 1 | |
| 225810, 0 | 64870, 0 | 28, 7 | 99, 0 | |
| 267344, 0 | 95843, 0 | 35, 5 | 108, 0 | |
| 344822, 0 | 125801, 0 | 36, 5 | 112, 0 | |
| 441452, 0 | 194071, 0 | 110, 3 | ||
| 544153, 0 | 261063, 0 | 111, 6 | ||
| 720731, 0 | 396156, 0 | 55, 6 | 116, 6 | |
| 949864, 0 | 483849, 0 | 122, 3 | ||
| 913345, 0 | 487300, 0 | 53, 3 | 112, 3 | |
| 1082569, 0 | 5979, 0 | 54, 6 | 109, 1 | |
| 1299991, 0 | 6855, 0 | 52, 6 | 104, 6 | |
| 1404669, 0 | 7732, 0 | 54, 8 | 99, 8 | |
| 1454931, 0 | 8567, 0 | 50, 68 | 100, 5 |
Джерело: Бюллетень НБУ.
Наведені дані свідчать про наступне.
| Період | Характеристика | Аналіз |
| 1991-1995 рр. | Рівень монетизації ВВП систематично знижувався. Забезпеченість економіки грошовою масою погіршилася – відбулася демонетизація економіки. Це негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни, а отже на розвиток економіки: поглибилася платіжна криза, помітно знизилася ліквідність економічних суб’єктів та банків тощо. | Демонетизація була викликана двома групами чинників: - тими, що провокували з боку грошей прискорене зростання номінального обсягу ВВП – високі темпи зростання пропозиції грошей та інфляційних очікувань; - тими, що діяли з боку товарів і спричинювали зростання виробничих витрат і цін – стрімке подорожчання імпортних енергоносіїв, зниження продуктивності праці, зростання втрат та збитків, скорочення обсягів виробництва тощо. Номінальтн6ий обсяг ВВП зростав швидше, ніж номінальна маса грошей в обороті. |
| з 1996 р. | Рівень монетизації економіки почав повільно збільшуватися завдяки поліпшенню забезпеченості економіки грошовою масою. Проте темпи його були недостатніми і не привели до належного зміцнення платіжної дисципліни. Вона тривалий час залишалася в незадовільному стані, негативно впливала на економічні процеси. Особливо гостро відчувається дефіцит в економіці «довгих грошей», що ослабило інвестиційну ресурсну базу і стримало темпи економічного розвитку. | Падіння монетизації ВВП припинилося, її рівень став навіть зростати. Але це зростання було зумовлене не посиленням пропозиції. Справжньою причиною стала зміна в співвідношенні між темпами зростання номінальної грошової маси і номінального обсягу ВВП на користь першої. Це можна пояснити тим, що після проведення грошової реформи 1996 р. і тривалої стабілізації курсу гривні скоротилися інфляційні очікування, підвищилася довіра до національних грошей і банківської системи, істотно знизилися темпи інфляції, що й спровокувало зростання попиту економічних суб’єктів на гроші. Випереджаючому зростанню грошової маси в цей період сприяв також ряд чинників: - зниження рівня бартеризації економіки примусило економічних суб’єктів збільшувати свої трансакційні запаси; - підвищення реальної ставки депозитного процента призвело до поступового зростання вкладів на рахунках у банках, збільшення рівня грошової мультиплікації. |
Отже, сама українська дійсність доводить, що демонетизація економіки спричинена глибокою інфляцією, внаслідок якої різко скоротився попит на гроші і відповідно було скорочена пропозиція грошей. Тому ремонетизувати економіку неможливо нагнітанням пропозиції грошей, а насамперед потрібно забезпечити розвиток попиту на гроші. І лише в міру його зростання повинна збільшуватися пропозиція грошей. Тільки за цих умов емісія не призведе до інфляції, бо додаткова пропозиція грошей осяде в їх запасах, а вихід її на товарні ринки буду здійснюватися в міру зростання товарної пропозиції, не провокуючи зростання цін понад запланований рівень.
Висновок: показник монетизації ВВП безпосередньо не пов'язаний з грошовим ринком і управлінням пропозицією грошей. Тому завдання ремонетизації економіки виходить за межі монетарної політики і має засобами загальноекономічної політики. Монетарна ж політика повинна забезпечити урівноваженість попиту і пропозиції грошей, на якому б рівні не перебувала монетизація ВВП.
Запитання для самоконтролю:
1. Визначте сутність та основні риси грошового обороту. Які дискусії є в літературі з цього приводу?
2. Назвіть основні потоки грошей, по яких вони рухаються в процесі обороту. Що таке потоки втрат і потоки ін’єкцій? Чи збігаються обсяги цих двох груп потоків?
3. Які два потоки в грошовому обороті рівнозначні і повинні балансуватись?
4. Назвіть вхідні і вихідні потоки у групи суб’єктів «сімейні господарства» і поясніть, як вони балансуються.
5. Поясніть, чому у відкритій економіці наявність чистого імпорту спричиняє необхідність припливу капіталу, а чистого експорту — відпливу капіталу з країни?
6. На які три сектори можна розділити грошовий оборот за економічним змістом його потоків?
7. Який з названих запасів грошей найповніше характеризує обсяг маси грошей в обороті:
- готівка, що перебуває поза банками;
- уся готівка, емітована центральним банком;
- гроші, що перебувають на поточних рахунках у банках;
- гроші, що перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту?
8. Чому існують два підходи до виміру маси грошей — через грошову базу і через грошові агрегати?
9. Чому в різних країнах застосовується свій набір грошових агрегатів і різне наповнення кожного з них?
10. Чи можна вважати нормальними співвідношення грошових агрегатів М0 і М3 в Україні? Якщо ні, то чому і чим таке співвідношення спричинене?
11. Який з українських грошових агрегатів виражає:
- запас найліквідніших грошей;
- запас грошей з усім спектром ліквідності, що фактично склався;
- найвужчі гроші;
- найширші гроші.
12. Чи входить до агрегату М0 запас готівки в касах комерційних банків? Обґрунтуйте свою відповідь.
13. Чи входить до агрегату М3 запас грошей, який зберігають комерційні банки на своїх коррахунках у центральному банку? Обґрунтуйте свою відповідь.
14. Чи є зміна швидкості обігу грошей самостійним фактором впливу на ринкову кон’юнктуру чи це лише механічний наслідок зміни маси грошей, коли при збільшенні маси швидкість зменшується, а при зменшенні — збільшується?
15. Коли можливо абстрагуватися від зміни швидкості обігу грошей при визначенні завдань грошово-кредитної політики, а коли не можливо?
16. Коли зростання швидкості грошей можна розцінювати як позитивне явище, а коли як негативне?
17. Поясніть, чому при наданні банками позичок виникає грошово-кредитна мультиплікація?
18. Визначте, на яку суму зростуть за тиждень пасиви комерційного банку А за таких умов:
- у понеділок торговельна організація внесла на свій рахунок 150, 0 тис. грн.;
- за рахунок і в обсязі вільного резерву, що виник, банк у вівторок надав кредит приладобудівному заводу;
- у середу завод за рахунок одержаної позички розрахувався з металобазою, що також є клієнтом банку А;
- у п’ятницю банк за рахунок нового вільного резерву і в повній його сумі надав кредит автотранспортному підприємству і переказав на його поточний рахунок. До кінця робочого дня це підприємство не використало наданої позички;
- норма обов’язкового резервування на цьому тижні становила 20%.
Література:
1. Гроші та кредит: Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп./ М.І.Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. – 744 с. - [розділ 2, стор. 55 - 87].
2. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навч. посібник. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 411с. - [тема 4, стор. 131 - 142].
3. Семко Т.В., Руденко М.В. Гроші та кредит у схемах і таблицях: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 158с. - [тема 2, стор. 19 - 28].
4. Гроші, банки та кредит: у схемах та коментаріях: Навчальний посібник / За ред. Б.Л. Луціва. – 2-ге видання, перероб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. - 225 с. - [тема 3, стор. 66 - 88].
5. Денисенко М.П. Гроші та кредит у банківський справі: Навчальний посібник. – К.: Алеута, 2004. – 478с. - [розділ 1, стор. 27 - 33].
6. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник. – Вид. 2-ге, змін. й доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 528с. - [тема 4, стор. 125 - 149].
7. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с. - [розділ 2, стор. 66 - 106].