Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Рух води в зонах аерацiї i насичення
В зонi а е р а ц і ї, тобто в товщi порiд, розташованiй мiж денною поверхнею i дзеркалом грунтових вод, знаходяться: а) водяна пара, що заповнює пори в породi; б) гiгроскопiчна волога, котра зумовлює гiгроскопiчну вологiсть породи; в) плiвкова волога, яка обволiкає зерна порiд у виглядi плiвок рiзної товщини; г) капiлярна волога, розташована у виглядi капiлярної облямiвки над дзеркалом грунтових вод. Рух пiдземних вод в зонi аерацiї може вiдбуватись як пересування пари, як плiвковий рух, як вiльне просочування i як капiлярний рух. Р у х п а р о п о д і б н о ї і г і г р о с к о п і ч н о ї в о л о г и. О.Ф. Лебедєвим було експерементально доведено, що волога в пароподiбному станi перемiщується вiд дiлянки з бiльшою пружнiстю водяної пари до дiлянки з меншою її пружнiстю. Сама пружнiсть залежить вiд температури i вологостi порiд. Таким чином, якщо мiж рiзними дiлянками гiрничих порiд виникає рiзниця в температурi або в вологостi, починається рух водяної пари. При однаковiй температурi рух має напрям вiд бiльш вологих часток до менш вологих; при одна-ковiй вологостi - вiд бiльше до менше нагрiтих. Тому лiтом паропо-дiбна волога рухається зверху вниз, а взимку - знизу вверх. Гiгроскопiчна волога також пересувається в порах порiд у виглядi водяної пари. Р у х в о л о г и у п л і в к о в о м у с т а н і. За Лебедєвим рух води у плiвковому станi вiдбувається пiд дiєю молекулярних сил i не пiддається впливові сили тяжiння. Розглянемо рух плiвкової вологи на прикладi (мал. 29). Допустимо, що ми маємо двi однаковi за дiаметрами частки породи, якi дотикаються одна до другої. Частка з центром О 1 покрита плiвкою вологи товщиною Р 1, а друга частка - тоншою плiвкою, товщиною Р 2. Розглянемо вплив часток породи, на частку вологи, яка знаходиться в точцi С. Легко переконатись, що вiддаль О 1 С = R + P 1 i вона бiльша нiж O 2 C = R + P 2, тобто частка з центром О 2 буде сильнiше притягувати частку вологи в точцi С, нiж частка породи з центром О 1. В результатi частка вологи С перейде на плiвку, яка обволiкає частку породи з центром О 2. Рух часток вологи буде вiдбуватись до тих пiр, доки товщина плiвок на обох частках породи не стане однаковою. Мал.29. Схема руху плівкової вологи (за А.Ф.Лебедєвим)
Р у х в о д и у в и г л я д і п р о с о ч у в а н н я. Просочування води в породах може вiдбуватись у виглядi окремих цiвок i у виглядi суцiльної маси води. У першому випадку окремi цiвки води рухаються самостiйно, розрiзнено. Спочатку вiдбувається змочування часток грунту, пiсля чого пiд дiєю сили тяжiння надлишкова вода у виглядi гравiтацiйної просочується вниз. Такий вид руху Г.Н. Каменський назвав вiльним просочуванням. Другий вид руху спостерiгається у випадку, якщо породи насиченi водою повнiстю. Рух води тут вiдбувається зверху вниз пiд дiєю сили тяжiння. Такий вид руху води названий iнфiльтрацiєю. К а п і л я р н и й р у х має мiсце як у верхнiй частинi зони аерацiї при просочуваннi i iнфiльтрацii, так i над дзеркалом грунтових вод (в капiлярнiй зонi). В першому випадку капiлярний рух вiдбувається зверху вниз (капiлярне всмоктування), в другому - знизу вверх (капiлярне пiдняття). У породах, насичених водою, тобто в з о- н і н а с и ч е н н я, рух води може вiдбуватись у двох формах: 1) ламiнарного, при якому цiвки води течуть паралельно, без перемiшування i 2) турбулентного, при якому вiдбувається хаотичний рух часток рiдини i iнтенсивне перемiшування її шарiв. Перехiд вiд ламiнарного руху до турбулентного i навпаки вiдбувається при досягненнi певної швидкостi руху рiдини, яку називають критичною швидкiстю. Рух пiдземних вод в нескельових породах вiдбувається в основному за типом ламiнарного. Щоб встановити закономiрностi руху рiдини в породах, французький вчений Х. Дарсi в 1856 роцi поставив нескладний дослiд, котрий грунтується на наступному. В цилiндр, наповнений пiском (мал. 30) наливали шар води, пiдтримуючи її рiвень постiйним. Вода пiсля просочування через пiсок виливалась через кран в нижнiй частинi цилiндра. В цилiндр були встановленi зiгнутi трубки, так званi п'єзометри. Вода в трубках встановлюється на рiзних рiвнях (у верхньому п’єзометрi вище) в зв’язку з тим, що в процесi фiльтрацiї через пори грунту вода зазнає опору i на це втрачається частина напору.
Мал.30. Схема приладу Х.Дарсі: 1 – циліндр, 2 – пісок, 3 – сітка, 4 – п’єзометри, 5 – трубка для подачі води, 6 – трубка для підтримування постійного рівня, 7 – зливна трубка. В результатi проведених дослiджень Дарсi встановив, що кiлькiсть води, яка профiльтрувалась через пiсок за одиницю часу (витрата Q, м3/добу) прямо пропорцiйна рiзницi рiвнiв води в п’єзометричних трубках (D H = H 2- H 1, м), площi поперечного перерiзу цилiндра (F, м2), а також деякому коефiцiєнту пропорцiйностi (K, м/добу) i обернено пропорцiйна висотi шару пiску (l, м). Виявилось, що коефiцiєнт K залежить вiд фiльтрацiйних властивостей пiску i його стали називати коефiцiєнтом фiльтрацiї (K ф). Ця залежнiсть отримала назву закону Дарсi i звичайно записується в такому виглядi:
H 2- H 1 Q = K ф F ¾ ¾ ¾. (22) l
Вираз позначають буквою I i називають напiрним градiєнтом або гiдравлiчним уклоном. Тодi можна записати:
Q = KфFI. (23)
Якщо роздiлити обидвi частини рiвняння на F, то отримаємо швидкiсть фiльтрацiї (v): (24)
Таким чином, швидкiсть фiльтрацiї прямо пропорцiйна коефiцiєнту фiльтрацiї i напiрному градiєнту. Формула (23) являє собою рiвняння прямої лiнiї, в зв'язку з чим закон Дарсi ще називають лiнiйним законом фiльтрацiї. Якщо у виразi (24) прийняти I =1, що має мiсце при уклонi, рiвному 45°, отримаємо:
v = K ф, (25)
тобто к о е ф і ц і є н т ф і л ь т р а ц і ї, це та швидкiсть просочування, яку мав би потiк при уклонi, рiвному одиницi. Не слiд при цьому змiшувати швидкiсть фiльтрацiї зi швидкiстю руху часток води. Справа в тому, що Дарсi при розрахунках приймав площу поперечного перерiзу потоку (F) рiвною перерiзу цилiндра, тодi як в дiйсностi вода перемiщувалась в породi лише по порах. Щоб отримати дiйсну швидкiсть (u) руху пiдземних вод в порах грунту, необхідно витрату води розділити на площу поперечного перерізу і пористість грунту (n): (26) так як то
. (27) Цей вираз показує, що дiйсна швидкiсть руху пiдземних вод бiльша вiд швидкостi фiльтрацiї, бо величина пористостi завжди менша вiд одиницi. Необхiдно зауважити, що коефiцiєнт фiльтрацiї виражають в м/добу, хоча в деяких випадках застосовують см/с i км/рiк. Якщо рух пiдземних вод вiдбувається в крупних пустотах порiд, то вiн стає турбулентним i пiдлягає нелiнiйному законовi фiльтрацii, який виражається рiвнянням Шезi-Краснопольського (28) Таким чином, швидкiсть фiльтрацiї при турбулентному русi пропорцiйна коефiцiєнту фiльтрацiї i напiрному градiєнту в степенi 1/2.
|