Логістичні системи маркетингової логістики. Системи DRP

Під логістичною системою маркетингової логістики слід розуміти сукупність взаємопов’язаних маркетингових каналів, що створюють організаційно-економічну єдність господарських суб’єктів, об’єднаних у процесі товароруху.

За масштабом охоплення процесів товароруху правомірно відокремити макро - і мікрологістичні системи. Перші достатньо ефективні в межах промислово-фінансових груп чи холдингів, останні – для моделювання розподілу підприємства (див. п. 4).

При побудові логістичних систем маркетингової логістики необхідно керуватися такими основними принципами:

1) узгодженість технологій виробництва і збуту продукції;

2) організаційне забезпечення системи на основі спеціальних функціональних підрозділів;

3) інформаційне забезпечення системи, наявність технологічних і програмних засобів обробки інформації;

4) кадрове забезпечення системи, включаючи висококваліфікованих маркетологів;

5) правове забезпечення системи і налагодження надійних госпо­дарських зв'язків між усіма її учасниками;

6) відсутність протиріч інтересів учасників системи чи досягнення їх паритету на основі взаємних компромісів;

7) постійна націленість системи на вдосконалення.

Будь-яка логістична система маркетингової логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації товароруху. На рівні підприємства вона містить сукупність підсистем (рис. 5.1).

Рис. 5.1 – Принципова схема логістичної системи маркетингової логістики

Матеріально-технічна підсистема – це складське і тарне гос­подарство, транспортні та інформаційні комунікації, засоби пакування і підготовки продукції до споживання, системи ремонту та об­слуговування, а також інші матеріальні і технічні компоненти реалізації продукції. Організаційно-економічна підсистема ґрунтується на взаємодії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання діяльності з реалізації продукції. Соціально-психологічна підсистема об’єднує такі взаємопов’язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мотиви, інтереси учасників збутового процесу то­що. Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і має в основі закони, підзаконні акти, а також вну­трішні нормативи підприємства, що регламентують порядок органі­зації збутової діяльності.

Останнім часом у логістиці та маркетингу ряду західних країн за­стосовується система управління та планування розподілу продукції DRP (Distribution requirement planning - планування розподілу), що дає змогу не тільки враховувати кон’юнктуру ринку, а й активно впливати на неї. Ця система забезпечує стійкі зв’язки між постачан­ням, виробництвом та збутом продукції, застосовуючи елементи MRP. При управлінні виробництвом на першому рівні здійснюється агреговане планування з використанням прогнозів та даних про за­мовлення, що фактично надійшли. На другому рівні формується графік виробництва, складається специфікований план із зазначен­ням конкретних дій, кількості комплектуючих та готової продукції. На третьому рівні за допомогою системи MRP здійснюється розра­хунок потреби у матеріальних ресурсах та виробничих потужностях під графік виробництва.

Система DRP є базою для планування логістичних та маркетингових функцій, їх узгодження. Вона дає змогу прогнозувати з тим чи іншим ступенем ймовірності ринкову кон’юнктуру, оптимізувати логістичні витрати за рахунок скорочення транспортних витрат і ви­трат на товарорух, дозволяє планувати поставки та запа­си на різних рівнях, ланцюга розподілу, сприяє здійсненню інформаційного забез­печення різних рівнів ланцюга розподілу з питань ринкової кон’юнктури. Важливою функцією системи DRP є планування транс­портних перевезень. У ній оброблюються заявки на транспортне об­слуговування, виправляються графіки перевезень. Довгострокові пла­ни роботи складів є основою для розрахунку потреби у транспорт­них засобах, а коригування цієї потреби здійснюється з урахуванням оперативного становища. Основою бази даних системи DRP є ін­формація про продукцію, що надходить від виробника, а та­кож інформація, що надходить від складів.