Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Amp; Методичні вказівки






Важливу роль у формуванні національної самосвідомості українців відіграє естетика як складова частина духовної культури України. За твердженнями дослідників історії української культури, одним з найбагатших джерел, за якими можна вивчати культуру та світогляд давніх слов’ян, є їхня міфологія, перекази та легенди, що треба мати на увазі при вивченні теми. Естетичні погляди та знання поєднувалися з морально-естетичним світом конкретної людини – носієм теоретичної ідеї чи системи поглядів. Саме такий підхід до носіїв певної ідеї органічно поєднав літературу, архітектуру й іконопис і створив своєрідну єдність мистецтва та філософії, а їхні творці підносилися в народному сприйнятті до рівня духовних наставників, чому, фактично, і присвячена тема.

Становлення естетичних уявлень Київської Русі зумовлювалося, передусім, міфопоетичною свідомістю давнього слов’янства, своєрідним поєднанням цієї свідомості з візантійським християнським світоглядом. У «Повчанні дітям» Володимира Мономаха наголошувалося на значенні освіти та знань, що збагачують життєвий досвід людини. Для вивчення естетики Київської Русі важливе значення мають збірники, що містять висловлювання Езопа, Аристотеля, Менандра, різні морально-побутові настанови, приказки, історичні анекдоти. У «Повісті минулих літ» Нестора Літописця значну увагу приділено розкриттю естетичних цінностей мистецтва, народних традицій і побуту. У «Слові про Ігорів похід» естетичне спирається на народно-фольклорну традицію. Тут досягнуто єдності зображення естетичних основ природи з естетично-моральним світом людини. При читанні «Слова» бажано порівняти його з іншими зображеннями природи як в українській естетичній думці, так і в іншомовних джерелах. Про високий рівень усвідомлення естетичного в Київській Русі свідчать, крім архітектури, зокрема красу та велич епохи Ярослава Мудрого стверджує Софійський собор у Києві, також високий мистецький рівень мозаїки, фрескових розписів і декоративно-прикладне мистецтво. Тому, не варто забувати, що Київська Русь була осередком естетичної культури східних слов’ян.

У XIII-XV століттях естетичне знання тісно переплетене з етичним і релігійним розумінням людини. Завдання процесу пізнання осмислюється, переважно, в аспекті самопізнання людини. Естетика й етика спираються на духовні цінності. На зламі XV-XVI століть значний вплив на духовне життя України мала філософсько-соціологічна концепція, що розроблялася в Острозькій академії. Особливе місце в історії естетики України належить другій половині XVII ст. та XVIII ст. – періодові створення й утвердження на теренах українських земель нових науково-освітніх закладів, особливу роль серед яких відігравала Києво-Могилянська академія, про яку, бажано, дізнатися більше (Ф. Прокопович, ідеї Г. Сковороди, що є своєрідною сполучною ланкою між минулим і сучасністю).

Початок XIX ст. на теренах України характеризується зверненням українських мислителів до краси своєї Батьківщини, її народу й української мови. Така тенденція чітко простежується вже в творчості І. Котляревського. Його поема « Енеїда » утверджує, передовсім, особливі можливості української мови та, на відміну від вимог класичної літератури, спирається на народну традицію. Бажано вивчити фрагмент поеми. Т. Шевченко приділив значну увагу дослідженню естетичних проблем, зокрема: специфіки прекрасного, сутності творчого процесу, соціальної значущості мистецтва тощо. На межі ХІХ-ХХ століть розвиток естетичної думки в Україні асоціюється, насамперед, з художнім рухом, зокрема літературним, що переживає своєрідний вибух та пов’язаний з іменами таких майстрів слова, як І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Винниченко та інші.

Після вивчення попереднього матеріалу, можна переходити до ознайомлення з розвитком української естетики у XX столітті (Л.Курбас, М. Хвильовий, Л. Левчук, М. Гончаренко) та української сучасної естетики.

 

Питання для самоконтролю

1. Як формувалися естетичні погляди на терені Київської Русі?

2. Охарактеризуйте розвиток української естетичної думки в ХІІІ-ХVIII століттях.

3. Які особливості розвитку естетичної думки в Україні у XIX – на початку XX століть?

4. Назвіть основні ідеї та представників української естетики XX – ХХІ століть.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал