Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Словник-мінімум






Безсмертя – поняття, яке окреслює можливість існування після смерті, – в усій повноті буття або в пам’яті нащадків (через здійснення вчинків або культурних артефактів).

Вчинок – усвідомлена дія, результатом якої є моральне визначення людини; розкриває людину в суспільстві як неповторну особистість.

Героїзм – вищий прояв мужності, що вирішує суспільно значущі конфлікти, які дійшли до рівня антагонізмів.

Особистість – глибинна реальність внутрішнього світу людини, що характеризується унікальністю і відкритістю, які реалізуються в самопізнанні і самотворенні, проявляються у вчинках, стосунках або артефактах культури.

Світогляд – система найбільш глобальних переконань, цінностей, цілей, ідеалів і моральних принципів людини; це спосіб взаємодії людини зі світом, спосіб відкритості світу, спроба осмислити себе і своє місце у світі.

Світогляд особистісний – світогляд, що відбиває граничне буття людини і відрізняється самостійністю, критичністю і творчим характером.

Світогляд буденний – світогляд, що відбиває буденне буття людини з його несамостійністю, некритичністю, нетворчим характером; є результатом дії сім’ї і того соціального середовища, в яке людина включена в дитячі і підліткові роки життя.

Світогляд філософський – світогляд, що відбиває позамежне буття людини і має самостійний, критичний, творчий характер, а також системність і внутрішню цілісність; це ступінь зрілості особистісного світогляду.

 

Основні твори та пам’ятки української естетичної думки:

Нестор Літописець (1055-1113) –«Повість минулих літ»,

«Слово про Ігорів похід»,

Григорій сковорода (1722-1794) – «Наркіс. Розмова про те. Пізнай себе», «Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті», «Убогий жайворонок», «Вдячний Еродій»,

Іван Франко (1856-1916) – «Із секретів поетичної творчості»,

Б. Кубланов – «Естетичне відчуття та мистецтво» (Львів, 1956),

В. Іванов – «Практика і естетична свідомість» (Київ, 1971),

В. Баленко – «Естетичне і природа» (Київ, 1973),

В. Мазепа – «Художня творчість як пізнання» (1974),

А. Канарський – «Діалектика естетичного процесу: діалектика естетичного як теорія чуттєвого пізнання» (1979),

О. Фортова – «Про діалектичну єдність морального та естетичного» (1985),

Л. Левчук – «Психоаналіз і художня творчість» (1980),

М. Гончаренко – «Геній в мистецтві і науці» (1991),

Л. Левчук – «Естетика ХХ століття» (1997),

Л. Левчук – «Психоаналіз: історія, теорія, мистецька практика»(2002).

 

Тема № 13

ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ КАТЕГОРІЇ

План

1. Естетичне як універсальна категорія естетики.

2. Естетичний зміст категорії «прекрасне».

3. Сутність категорії «піднесене».

4. Естетичний зміст категорії «трагічне».

5. Естетичний зміст категорії «комічне». Види реалізації комічного.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал