Напрямки забезпечення митної безпеки держави

У Митній стратегії Європейського Союзу наголошується на унікальності становища, в якому сьогодні опинилися митні системи усіх країн і чим дана унікальність зумовлена. Якщо до недавнього часу роль митниці зводилася, в основному, до справляння мита та непрямих податків з експортно-імпортних операцій, то численні події, в тому числі розвиток та розширення електронної торгівлі, загроза терористичних нападів та інтернаціоналізації організованої злочинності, змінили умови, в яких сьогодні функціонують митні системи. Сьогодні митниці знаходяться на передній лінії по боротьбі з шахрайством, тероризмом та організованою злочинністю. Щоб ефективно виконувати ці ролі митні органи зобов’язані підтримувати постійний діалог із зацікавленими сторонами.

В Паризькій декларації про майбутню роль митниць, прийнятій 6 червня 2008 року, країнами-членами Європейського Союзу на честь 40-річчя створення Митного союзу зазначається, що, у зв’язку з появою новітніх викликів ХХІ століття, митна система кожної країни повинна:

· підтримувати постійний баланс між сприянням законній торгівлі та забезпеченням безпеки країни, безпеки громадян і території Європейського співтовариства;

· сприяти, для реалізації цієї мети, подальшому розвитку конструктивного діалогу з приватним сектором та відповідними організаціями;

· посилити нагляд за рухом товарів у зв’язку зі зростаючими ризиками і розвивати здатність швидко реагувати на кризу;

· захищати фінансові інтереси Європейського співтовариства і держав-членів;

· підвищувати ефективність діяльності митних служб, громадян та економіки.

Таким чином, митні органи кожної держави, зобов’язанні:

· підвищувати конкурентоспроможність національної економіки шляхом сприяння законній торгівлі, зокрема, шляхом розвитку ефективних та відповідних документів;

· розширювати і проводити модернізацію засобів і методів контролю, для того, щоб митний орган працював як єдине ціле;

· забезпечити еквівалентні результати по реалізації спільних стандартів для того, щоб уникнути перекручень у системі міжнародної торгівлі;

· провести всеосяжний обмін інформацією в цілях забезпечення ефективного аналізу та управління ризиками.

У доповіді Всесвітньої митної організації “Митниця в ХХІ столітті: прискорення зростання і розвитку через спрощення процедур торгівлі та безпеку кордонів” говориться, що глобалізація та інші стратегічні виклики ХХІ століття показали необхідність нового підходу до контролю за переміщенням товарів у міжнародних логістичних ланцюжках, а також переміщення товарів через митні кордони. Це вимагає розвитку нового підходу до подальшої розбудови митних систем різних країн. Зокрема, необхідно:

1. Діяти в напрямку формування глобальної мережі митниць. Існує необхідність більш тісної співпраці в реальному часі між митними органами різних країн, а також між митними органами та бізнесом у справі сприяння законній торгівлі і проведенні митного контролю. Це передбачає створення міжнародної електронної митної мережі, яка забезпечить безперебійний, безпаперовий, в режимі реального часу, обмін інформацією і даними. Формування такої мережі дозволить:

· уніфікувати роботу і обмін даними між митними базами різних країн, з тим щоб обмін інформацією якомога більше сприяв міжнародному руху товарів;

· сприятиме взаємному визнанню та координації товарних потоків між державами, ліквідує не завжди потрібне дублювання контролю в міжнародних ланцюжках поставок;

· розробити єдині правила, які регулюють обмін інформацією між митними органами різних країн, у тому числі правила щодо захисту даних.

Активізація співпраці між митними органами необхідна з метою обміну і отримання досвіду митного регулювання, створення сприятливих умов розкриття злочинів у сфері митно-тарифних відносин і пов’язаних з порушенням встановлених правил переміщення товарів, предметів, транспортних засобів та осіб через митний кордон країни.

2. Поліпшити координацію управління кордонами. Це передбачає координацію і співпрацю між усіма відповідними органами та установами, що беруть участь в забезпеченні безпеки кордонів, а також розробку спільних нормативно-правових вимог, що застосовуються до пасажирів, товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митні кордони.

3. Реалізувати на практиці електронну концепцію “Єдиного митного вікна”, що дозволяє трейдеру надавати всю необхідну інформацію і документи одразу в одну митну установу, яка, у свою чергу, поширює інформацію серед інших контролюючих органів, у тому числі іноземних держав.

4. Налагоджувати партнерські взаємовідносини між митним органами та суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. Митниця у ХХІ столітті повинна бути ініціатором формування партнерських відносин з особливо довіреними економічними агентами. Дані відносини повинні будуватися на взаємній довірі та взаємній повазі до економічних інтересів обох сторін. Митні органи повинні розуміти проблеми бізнесу, а бізнес повинен знати вимоги митниці. Формування партнерських відносин між митними органами і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності дасть взаємовигідні результати.

Кінцевою метою такої співпраці є налагодження прямого зв’язку між митним органами та суб’єктами, що здійснюють зовнішньоекономічні операції. Це може бути досягнуто шляхом укладання меморандумів та інших спільних документів, які дозволяють усунути зайві перешкоди та спростити процедури митного контролю. Зі свого боку держава, в особі митних органів повинна вимагати від підприємств виходу із тіньової економіки, що дозволить значно збільшити надходження до державного бюджету та звільнить ринок від контрабандних товарів. Актуальність даного напрямку обумовлена наявністю та зростанням сектору тіньової економіки практично у всіх країнах світу, що створює загрозу безпечному розвитку суспільства.

5. Впроваджувати в роботу митниць сучасні методи роботи і процедури. Вимоги щодо швидкого переміщення товарів, у поєднанні з діючими нормативно-правовими вимогами, потребують впровадження в діяльність митних органів сучасних інноваційних підходів. Для більшості митних органів все ще існує необхідність вдосконалити існуючі митні процедури на основі міжнародних конвенцій (у тому числі Кіотської конвенції) та найкращої міжнародної практики.

6. Підвищувати професіоналізм та культуру обслуговування. Майбутнє всіх митниць вимагає переходу до клієнт-орієнтованої моделі, побудованої на професійних знаннях. Сьогодні і в майбутньому лише високо компетентний персонал митних органів зможе забезпечити реалізацію своєчасних та орієнтованих на клієнта процесів і послуг, зменшить адміністративне навантаження на законну торгівлю. Підготовка кадрів для роботи в митних органах та формування корпоративної культури повинні бути побудовані на демократичних цінностях, а також вимагають прозорості, чесності та справедливості в процесі виконання своїх службових обов’язків.

7. Посилювати боротьбу з корупцією в роботі митних органів, що залишається важливим завданням, виконання якого вимагає значних зусиль від урядів держав протягом багатьох наступних років.