Вимоги до обладнання основних приміщень

Устаткування шкільних приміщень має відповідати санітарно- гігієнічним вимогам, забезпечувати педагогічний процес та про­ведення позакласної навчально-виховної роботи.

У навчальних класах і кабінетах встановлюються меблі згід­но з чинним нормативним документом (ГОСТ 5994-93).

Меблі слід підбирати відповідно до довжини тіла дітей. Забо­ронено використання табуреток і лав замість стільців.

Для учнів недопустима поза, при якій кут нахилу грудної час­тини тіла до поперекової дорівнює 145° (приводить до порушень функції зору та швидкого втомлення). Недопустима випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу становить 160-170° (проекція центру тяжіння корпусу не виходить за межі опори).

Для забезпечення учнів меблями відповідно до довжини тіла необхідно їх мати 6 розмірів. Інтервал між ростовими групами - 15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачити два, макси­мум три розміри меблів з перевагою одного із них (до 90%). Кабінети, розраховані на дітей середнього і старшого віку, слід обладнати трьома номерами столів, решту необхідно розділити на групи: для учнів 4-5, 6-8, 9-12 класів. Значну перевагу в сучасних умовах мають трансформуючі меблі. Правильне розса­джування дітей за шкільним устаткуванням може бути за умо­ви, коли в одному приміщенні навчаються діти з віковою різни­цею не більш як у два роки. Коефіцієнт відношення кількості учнів, які сидять за відповідними меблями, до загальної кількос­ті учнів повинен бути 0, 6-0, 9. міщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігу­рації слід так:

· між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0, 6-0, 7 м (у будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0, 5 м);

· між рядами двомісних парт (столів) - не менше 0, 6 м;

· між 3-м рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або ша­фами, які стоять біля стіни, не менше 0, 7 м;

· між передньою партою (столом) і демонстраційним столом не менше 0, 8 м;

· від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2, 4-2, 6 м;

· від задніх столів до задньої стіни не менше 0, 65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1, 0 м);

· від задніх столів до шаф, які стоять уздовж заднього краю стіни, не менше 0, 8 м;

· між столом викладача і передньою не менше 0, 65 м;

· від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1, 0 м;

· між столом викладача і переднім столом учнів не менше 0, 5 м;

· найбільша відстань останнього місця від класної дошки 10 м;

· висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0, 7-0, 8 м, 3-4 класів - 0, 75-0, 8 м, 5-11 - 0, 8-0, 9 м.

У класних кімнатах поперечної і квадратної конфігурації, у якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена від­стань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання у 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0, 8-1, 0 м, між рядами парт, столів - 0, 6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни, - 0, 9-1, 0 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світло несучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими парта­ми крайніх рядів. Учні, які часто хворіють на простудні захворю­вання, ревматизм, ангіни, розміщуються в третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту.

6. Вимоги до організації навчально-виховного процесу

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.

Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навча­льних закладах II—III ступеня - 190 робочих днів, без урахуван­ня часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.

Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семест­рами) та тривалість навчального тижня встановлюється загаль­ноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.

Протягом навчального року для учнів визначені канікули: осінні, зимові і весняні - загальним обсягом не менше 30 днів. Для учнів перших класів чотирирічної та трирічної початкової школи загальноосвітнім навчальним закладом встановлюють­ся додаткові тижневі канікули, які є обов'язковими. Така трива­лість навчального року базується на класичних кривих річної працездатності учнів.

Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід прово­дити в дні з найменшою кількістю уроків.

Введення 5-денного робочого тижня для учнів 5-12-х класів усіх видів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів здійснюється при додержанні гранично до­пустимого навантаження. Для решти шкіл організація 5-денно­го робочого тижня дозволена за умови роботи школи не більш ніж у дві зміни.

Тривалість року в першому класі чотирирічної початкової школи становить 35 хв., в усіх інших класах - 45 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мис­тецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв. в усіх класах.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідно­шення навчального навантаження протягом тижня, а також до­цільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо- математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.

Спарені уроки в початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і практична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, плавання.

Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написання творів, уроків трудового навчання. В 10-12-х класах допускається про­ведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня (додаток 2.2).

Найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому в розкладі, особли­во для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що потребують значного розумового напруження, повинні проводи­тися на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантажен­ня протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів стано­вить 10 хв., великої перерви (після 2-го уроку) - ЗО хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштову­вати перерви по 20 хв. кожна.

Під час перерв слід організовувати перебування учнів на сві­жому повітрі.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу до­машніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної почат­кової школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової школи домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх за­вдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 1-му класі трирічної та 2-му класі чотириріч­ної початкової школи 45 хв.; у 3 (2) класі - 1 години 10 хв.; 4 (3) класі - 1 год. ЗО хв.; у 5-6 класах - 2, 5 год.; у 7-9 кла­сах - 3 год.; у 10-11 (12) класах - 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні й свят­кові дні.

Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується розпочинати не раніше 8 год. 30 хв. і не піз­ніше 9 год.

У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів, п'ятих, випускних і класів компенсуючого навчання повинні на­вчатися в першу зміну.

Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглиб­леним вивченням предметів організовується лише в першу змі­ну. До 1-го класу приймаються діти 7-го або 6-го року життя згідно з бажанням батьків та функціональною готовністю дити­ни до школи.

Обов'язковою вимогою для прийому до школи дітей 6-річного віку є виповнення їм на 1 вересня поточного навчального року повних 6 років.

Формування класів-комплектів у малокомплектних школах здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливо­стей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявно­сті вчителів. При об'єднанні двох класів кількість учнів у класі- комплекті не повинна перевищувати 25, при об'єднанні трьох - 15, а при об'єднанні чотирьох - 10 дітей.

У малокомплектних школах перевага надається створенню двох об'єднаних класів-комплектів.

Оптимальним є об'єднання в один комплект учнів 1-3-х кла­сів, 2-3-х класів, 2-4-х класів.

При об'єднанні в один комплект учнів 1-4-х класів доцільно запроваджувати такий графік навчальних занять для дітей різного віку, який дозволив би проводити частину уроків окремо для кожного класу. Особливо це необхідно для учнів першого класу.

При використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчан­ня (ТЗН) тривалість їх застосування встановлюється залежно від віку дітей (табл. 2.3):

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не повинна перевищувати для учнів початкової школи 3-4, стар­шокласників - 4-6.

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперер­вна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміна­лом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та ре­жим праці учнів на персональних комп'ютерах».

На уроках з трудового навчання необхідне чергування різних за характером завдань. Неприпустимим є виконання протягом уроку завдань одного виду діяльності.

В групах продовженого дня прогулянка для школярів має бути не меншою ніж 1, 5 години. Самопідготовку розпочинати після 16-ї години.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей в групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку само­підготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці), а по завершенні самопідготовки - участь у заходах емоційного характеру (робота в гуртках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка і проведення кон­цертів самодіяльності, вікторин та ін,)-

Радіус обслуговування загальноосвітнього навчального закладу повинен становити не більше 1 км пішохідної доступності. Допускається розміщення шкіл на відстані транспортної доступ­ності: для учнів шкіл І ступеня - 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II—III ступенів - не більше ЗО хв. (в один бік).

У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус доступності не більше 2 км пішки і не більше 15 хв. (в один бік) при транспортному обслуговуванні.

Для учнів шкіл II і III ступенів радіус пішохідної доступності не повинен перевищувати 4 км, а при транспортному обслугову­ванні - не більше 30 хв. (в один бік).

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-ІІІ ступе­нів не повинен бути більшим 15 км.

Транспортним обслуговуванням охоплюються учні, які про­живають на відстані від школи понад 3 км.

Відстань пішохідного підходу до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.

Для учнів, які проживають на відстані, більшій за максима­льно допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбача­тися пришкільний інтернат із розрахунку 10% місць від загаль­ної місткості закладу.

При зниженні температури повітря до -20°С та швидкості руху повітря вище 5 м/с, а також підвищенні вологості вище 80% для учнів початкової школи та -24°С для учнів 5-12-х класів, а також у надзвичайних ситуаціях органи місцевої вико­навчої влади приймають рішення про тимчасове припинення на­вчання учнів.

При виникненні масових епідемічних захворювань навчальні заняття припиняються органами місцевої виконавчої влади за погодженням з органами охорони здоров'я.