Реорганізація спрямована на укрупнення.

До основних форм реорганізації, результатом яких є укруп­нення підприємств, належить злиття кількох підприємств в одне, приєднання одного або кількох підприємств до одного, а також їх взаємне.поглинання,

Із санаційною метою зазначені форми реорганізації нерідко застосовують, коли підприємство-боржник не в змозі розрахува­тися зі своїми боргами і змушене в досудовому чи судовому по­рядку шукати сенатора, який погасив би або перейняв на себе за­боргованість. Сенатор переймає на себе, як правило, не лише зобов'язання зі сплати заборгованості, а й контроль над боржни­ком, який втрачає свій юридичний статус у результаті приєднан­ня, поглинання чи злиття із сенатором.

До основних мотивів які можуть спонукати сенатора до реорганізації поглинанням, приєднанням чи злиттям з під­приємством, що перебуває у фінансовій кризі, можна віднести такі:

1. Ефект синергізму Синергізм — це умова, за якої загальний результат є більшим від суми часток. Коли йдеться про реорганіза­цію, спрямовану на використання ефекту синергізму, вартість під­приємства в її результаті перевищує сумарну вартість окремих під­приємств до реорганізації. Ефект синергізму виникає завдяки дії таких чинників:

а) економія на витратах, яка виявляється зі зростанням масшта­бів виробництва;

б) економія фінансових ресурсів;

в) збільшення влади на ринку1.

2. Прагнення заволодіти ліцензіями, патентами, ноу-хау, які є в розпорядженні підприємства, що перебуває в кризі.

3. Отримання надійного постачальника факторів виробництва (наприклад, сировини чи комплектуючих).

4. Податкові перевалі Прибуткова фірма може придбати ком­панію, яка має від'ємний об'єкт оподаткування, і таким чином отримати економію на податкових платежах.

5. Придбання активів за ціною, нижчою за їх вартість заміщен­ня, передача технологічних і управлінських знань та навичок (тех­нологічні трансферти) тощо.

6. Диверсифікація активів та діяльності з метою зменшення ри­зиків.

7. Попередження захоплення компанії великими корпоратив­ними «хижаками» та збереження контролю над підприємством

В антимонопольних законодавствах більшості країн розрізня­ють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та верти­кальне.

Горизонтальне злиття — це об'єднання двох фірм, які ви­робляють однаковий тип товару чи надають однакові послуги.

Вертикальне злиття — це злиття одного підприємства з но­го постачальником сировини чи споживачем продукції.

Законодавчий контроль спрямований здебільшого на горизон­тальні злиття, оскільки в їх результаті підприємства дістають змогу перешкоджати доступу до ринку своїх конкурентів, уста­новлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит певного товару і т. ін., що призводить до послаблення конкуренції. Вер­тикальні злиття істотно не виливають на рівень конкуренції.

Злиття кількох підприємств в одне. Така форма санаційної реорганізації, як злиття, означає об'єднання підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансове стійким підприємством (кількома підприємствами) У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до новоствореної о підприємства. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Лід час такої реорганізації активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному об­сязі передаються підприємству-правонастуннику; підприємства, які злилися, припиняють господарську діяльність і втрачають свій юридичний статус.

Реорганізація приєднанням. Приєднання — це спосіб корпо­ративної реструктуризації, який передбачає приєднання всіх прав та обов'язків однієї або кількох юридичних осіб — правопопередників до іншої юридичної особи — правонаступника. У резуль­таті такої реструктуризації підприємства, що приєднуються, згід­но зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні» вилуча­ються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Проте реорганізація приєднанням має певні особливості, зумовлені тим, що в результаті приєднан­ня нова юридична особа не створюється, а лише вносяться зміни до засновницьких документів правонаступника. ЦІ зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням статутного фонду підприємства, до якого здійснюється приєднання, зміною складу його засновників чи організаційно-правової форми.

Наголосимо, що принципова різниця між злиттям та при­єднанням полягає в тому, що в першому випадку всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі підприємства, яке створюється, а в другому —- на балансі підприємства, що вже функціонує на момент при­йняття рішення про приєднання.