Фінансова криза на підприємстві: причини та наслідки виникнення.

Банкрутство підприємств — це наслідок глибокої фінансової кризи. Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу
його керівництва на фінансові відносини. На практиці з кризою, як правило, ідентифікується загроза неплатоспроможності та ба­нкрутства підприємства] діяльність його в неприбутковій зоні або брак у фірми потенціалу для успішного функціонування. З позиції фінансового менеджменту кризовий стан підприємства полягає в його неспроможності здійснювати фінансове забезпечення пото­чної виробничої діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи. Ідентифікація даних ознак уможливлює правильне визначення діагнозу фінансової не­ спроможності підприємства та підбір найефективніших санацій­них заходів. Для цього передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.
Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяль­ності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).

Головними екзогенними факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути:

· спад кон'юнктури в економіці в цілому;

· зменшення купівельної спроможності населення;

· значний рівень інфляції;

· нестабільність господарського та податкового законодавства;
нестабільність фінансового та валютного ринків;

· посилення конкуренції в галузі;
криза окремої галузі;

· сезонні коливання;

· посилення монополізму на ринку;

· дискримінація підприємства органами влади та управління;

· політична нестабільність у країні місцезнаходження підпри­
ємства або в країнах підприємств—постачальників сировини (спо­
живачів продукції");

· конфлікти між засновниками (власниками).

Можна навести досить багато ендогенних факторів фінансової кризи. З метою систематизації їх можна об'єднати в такі блоки:

· Низька якість менеджменту.

· Вади в організаційній структурі.

· Низький рівень кваліфікації персоналу.

· Недоліки у виробничій сфері.

· Прорахунки в галузі постачання.

· Низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції.

· Прорахунки в інвестиційній політиці.

· Брак інновацій та раціоналізаторства.

· Дефіцити фінансування.

· Цілковитий брак контролінгу або незадовільна робота його служб.

Типовими наслідками впливу названих причин та факторів на фінансово-господарський стан підприємства є:

· утрата клієнтів та покупців готової продукції;

· зменшення кількості замовлень та контрактів з продажу продукції;

· неритмічність виробництва, неповне завантаження потужностей;

· зростання собівартості та різке зниження продуктивності праці;

· збільшення неліквідних оборотних засобів та наявність над­мірних запасів;

· виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та зростання плинності кадрів;

· підвищення тиску на ціни;

· суттєве зменшення обсягів реалізації та, як наслідок, недо­одержання виручки від реалізації продукції.

Виділяють такі види криз:

· стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано вироб­ничий потенціал та бракує довгострокових факторів успіху);

· криза прибутковості (перманентні збитки «з'їдають» влас­ний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);

· криза ліквідності (коли підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).