Стратегия и тактика ОС

Наведемо кілька інших підходів до поняття «стратегія»:

" Стратегія — це створення унікальної і вигідної позиції, що передбачає певний набір видів діяльності⁵⁵! ^, с.65]; " Стратегія — це процес створення стійких конкурентних переваг компанії та їх зниження у суперників⁵⁵ [9, с.222];

" Стратегія — це взаємопов^заний комплекс дій, які здійснює фірма для досягнення своїх цілей з урахуванням власного ресурсного потенціалу, а також факторів і обмежень зовнішнього середовища⁵⁵; " Стратегія — це об⁵ єднаний план, що зв'язує всі складові елементи фірми і різні аспекти її діяльності. Усі складові стратегії повинні бути інтегровані і сумісні між собою⁵⁵ [14, с. З І].

Однак за сучасних умов варто зважити й на інші аспекти розуміння категорії " стратегія⁵⁵. Зокрема в працях відомих фахівців з питань стратегічного менеджменту наводиться пть підходів до визначення категорії " стратегія⁵⁵ — так звані 5 П:

— стратегія як план;

— як принцип поведінки;

—як позиція;

— як перспектива;

— як прийом, з метою " перехитрити конкурента ^[Мінцберг, Альстренд, Лемпел 2000, с. 16-20].

В операційному менеджменті стратегія передбачає принципово новий підхід до проблем, пов'язаних з операціями, атакожрядновихконцепційіметодів. Цей підхід передбачає концепцію, в якій приймаються рішення згідно яких поряд з загальною стратегією фірми, враховуються потреби споживачів. Для підтримки такого нового підходу були розроблені нові інструменти і концепції. Кожна фірма, що є виробником світового класу, визнає, що її здатність успішно конкурувати на ринку, в більшій мірі залежить від того, наскільки правильно розроблена її операційна стратегія і наскільки вона відповідає місії обслуговування споживачів.

Важливо у вивченні першого питання зробити наголос на те, що операційна стратегія є однією зі складових частин загальної стратегії підприємства.

Операційна стратегія (Operations Strategy) полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії.

І Корпоративна стратегія ґрунтується на місії компанії та відображає як саме фірма планує використовувати свої ресурси, і функції з метою забезпечення конкурентної переваги.

Необхідно запам'ятати, що операційна стратегія, у сукупності з корпоративною стратегією (Corporate Strategy), охоплює весь спектр діяльності компанії і передбачає довгостроковий процес, що покликаний забезпечити фірмі можливість швидко реагувати на будь-які неминучі зміни в майбутньому.

Операційна стратегія — це підсистема корпоративної стратегії, представлена у вигляді довгострокової програми конкретних дій зі створення і реалізації продукту організації, передбачає використання і розвиток усіх виробничих потужностей організації з метою досягнення стратегічної конкурентної переваги.

Виокремлено 3 групи планів бізнесової організації, а саме:

• плани-цілі — являють собою набір якісних і кількісних характеристик бажаного стану об'єкта управління та його окремих елементів у майбутньому;

• плани для повторювальних дій — описують строки і порядок дій у стандартних ситуаціях;

плани для неповторювальних дій — складаються для вирішення операційних проблем і характеризують діяльність фірми в її розвитку, а не в механічних повтореннях.

Структурні рішення — це сукупність стратегій, які визначають інтеграційні взаємодії виробничих підрозділів з метою ефективного впливу на споживача продукції, постачальників, конкурентів.

Слід зазначити, що вплив на споживача може бути як прямим, так і опосередкованим — через розробку нових технологій, збільшення потужностей і масштабів виробництва.

Зазвичай таку стратегію використовують підпрємства з високим потенціалом, стратегічні ресурси яких забезпечують досягнення конкурентних переваг. До таких ресурсів відносять: відпрацьовані технології, прогресивне обладнання, інтелектуальні ресурси, патенти.

Важливо зазначити, що структурні рішення дуже тісно переплітаються з технологічними рішеннями [29].

Технологічні рішення — сукупність стратегій, що визначають динаміку техніки і технологій виробництва і впливу на них ринкових факторів, а також стратегії, що формують технологічний профіль підприємства.

Конкурентні рішення - сукупність стратегій, що визначають рівень конкурентоспроможності виробництва і засоби його підвищення.

Стратегії засновані на якості, базується на задоволенні потреб замовника, вводячи показник якості на всіх стадіях виробництва. При цьому критерії якості застосовуються не лише до кінцевого продукту, але й до всіх відповідних процесів - розробки, проектування, виробництва, післяпродажного обслуговування.

Стратегії засновані на часі виконання операцій, фокусуються на скороченні термінів виконання всіх операцій. Основна ідея полягає в тому що, зазвичай терміни скорочуються — продуктивність підвищується, нова продукція заявляється на ринку швидше і обслуговування клієнтів покращується.

У процесі самостійного вивчення студентам необхідно усвідомити всі етапи, на яких можна скоротити затрати часу [29]:

• час планування (час необхідний для розробки стратегії і вибору тактики, впровадження нових технологій);

• час на розробку товарів (послуг) (час необхідний на розробку і маркетинг нових і модифікованих товарів і послуг);

• час виробництва (до цього може входити час затрачений на створення робочого графіка, ремонту обладнання, простої, інвентаризацію, тощо);

• час переходу до нової продукції (час необхідний для переходу від виробництва однієї продукції до виробництва іншої);

• терміни поставок;

• час відповіді по рекламаціям. Рекламації — претензії замовників стосовно продукції, претензії співробітників щодо умов праці, стану обладнання, тощо.

Тактика — це спосіб поточної організації управлінських функцій, який забезпечує поетапну і поточну реалізацію стратегій операційної системи.

Важливо у вивченні даного питання зробити наголос на негативних наслідках. До негативних аспектів необхідно віднести необгрунтоване поширення тактичних критеріїв і процедур на стратегічний рівень або пряме підпорядкування стратегічних обов'язків тактичному рівневі управління операційною системою.

Операційні пріоритети

Матеріал цього питання має роз'яснити студентові та закріпити у його свідомості розуміння того, що левова частка успіху операційної діяльності забезпечується завдяки правильному визначенню всіх можливих пріоритетів. Ключові аспекти цього питання викладені у підручнику Р.Чейза, Н.Д. ЕквілайнатаР.Ф. Якобса [52, с. 36 -40], а також у роботах Уікхема Скинера [24] з Гарвардської бізнес-школи, дослідженнях ТерріХіла [8] з Лондонської бізнес-школи.

Вивчаючи тему студент повинен розрізняти операційні пріоритети: витрати виробництва, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення, надійність постачань, здатність фірми реагувати на зміну попиту і швидкість освоєння нових товарів [8].

Необхідно запам'ятати, що:

Витрати виробництва. У будь-якій галузі промисловості, якправило, існує сегмент ринку, обсяг продажів на якому залежить винятково від того, наскільки низькими будуть витрати компанії, яка випускає продукцію. Щоб успішно конкурувати в такій ринковій ніші, фірма повинна бути виробником з низькими витратами виробництва, однак це необхідна, але не достатня умова і необов'язково означає, що компанія доможеться високого рівня рентабельності і конкурентного успіху.

Як правило, продукцією, обсяги продажів якої залежать тільки від рівня витрат на її виробництво (чи її собівартості), є товари повсякденного попиту. Інакше кажучи, споживачі просто не в змозі розрізняти однакові товари, випущені різними компаніями, що і приводить до того, що як основний критерій при виборі товару використовується її ціна.

Однак частіше такий сегмент ринку дуже великий, і, крім того, багато компаній приваблює потенційна можливість дістати значний прибуток, що нерідко асоціюється з великими обсягами виробництва даної продукції. У результаті конкуренція на сегментах даного типу звичайно дуже жорстка, а відсоток банкрутств, як правило, великий. У таких умовах здатний існувати тільки один виробник з найнижчими витратами виробництва, що звичайно і визначає ринкові ціни [52].

Якість і надійність продукції. Існує дві окремі категорії якості: якість продукції (Product Quality) і якість процесу (Process Quality). Рівень якості кожного окремого виду продукції змінюється в залежності від того, для якого сегмента ринку вона призначається. Зовсім очевидно, що дитячий двоколісний велосипед повинен мати іншу якість, ніж машина професійного велогонщика. Використання при виготовленні спеціальних алюмінієвих сплавів і полегшених шестерень та ланцюгів має для серйозного велосипедиста принципове значення. Таким чином, ці два види однієї і тієї ж продукції створюються з урахуванням різних потреб покупців, і більш високі вимоги до якості гоночного велосипеда внаслідок його специфічних характеристик обумовлюють його більш високу ціну на ринку збуту.

Слід зазначити, для того щоб забезпечувати належний рівень якості продукції, необхідно поставити в главу кута вимоги споживачів. Якість процесу має велике значення, оскільки вона пов'язана з надійністю продукції. Незалежно від того, які велосипеди робить компанія — дитячі чи машини для велогонщиків — споживачі хочуть, щоб придбана ними річ не мала дефектів [52].

Термін виконання замовлення. На деяких сегментах ринку основною умовою для досягнення конкурентної переваги є здатність компанії випускати зроблену нею продукцію чи забезпечувати послуги швидше інших фірм, тоб--то термін виконання замовлення (Delivery Speed).

Надійність постачання. Даний операційний пріоритет пов'язаний зі здатністю фірми поставляти товари чи послуги точно в обіцяний, нею термін, або навіть раніше, тобто з надійністю постачань (Delivery Reliability) [52].

Здатність реагувати на зміну попиту. На багатьох ринках найважливішим фактором, що визначає рівень конкурентоспроможності фірми, є 'й здатність реагувати на зміну попиту. Загальновідомо, що в компанії, попит на продукцію якої незмінне росте, навряд чи будуть які-небудь проблеми. Якщо попит на який-небудь товар великий і постійно підвищується, витрати на його випуск неухильно знижуються завдяки економії на масштабах виробництва, а капіталовкладення в нові технології легко окупаються. Якщо ж попит починає падати, фірмі приходиться звертати виробництво, і, як наслідок, вона зіштовхується зі складними проблемами — необхідністю скорочення штату й активів. З цих причин здатність компанії протягом тривалого періоду швидко й адекватно реагувати на динаміку рин-кового попиту стає істотним елементом її операційної стратегії [ 52].

Гнучкість та швидкість освоєння нової продукції. Зі стратегічної точки зору поняттям гнучкість (Flexibility) визначають здатність компанії пропонувати своїм

споживачам широкий вибір товарів. У певній мірі ця здатність залежить від часу, який потрібен фірмі на розробку нового виду продукції і перетворення існуючих процесів для переходу на випуск нової продукції.

Інші критерії, які залежать від виду продукції. Більшість специфічних пріоритетів, перелік яких наводиться нижче, в основному носять сервісний характер за своєю природою[52]:

1. Технічна підтримка.

2. Прискорення випуску нового товару на ринок.

3. Післяпродажна підтримка постачальника.

4. Інші пріоритети.

У процесі самостійного вивчення студентам необхідно розглянути наступний операційний пріоритет — збутову політику.

Слід зазначити, що поняття збутової політики пішло в минуле, йому на зміну прийшла необхідність добре працювати одночасно в усіх напрямках. Була запропонована нова концепція „завод у заводі".

Відповідно до концепції PWP навіть робітників варто відокремлювати один від одного для того, щоб уникнути плутанини, яка може виникнути при переході від одного типу стратегії до іншого [24].

Подальшу роботу над темою студентам доцільно спрямувати на розгляд пріоритетів визначених на місцевому ринку.

Компанії, що випускають різного роду продукцію і домоглися успіху на міжнародному рівні, часто називають виробниками світового класу (Word — class Manufacturers). Непроста ситуація, що склалася на світовому ринку, зокрема, посилення конкурентної боротьби, — змусила такі компанії переглянути свою концепцію операційної стратегії, особливо в тій її частині, що стосувалася збутової політики. Менеджери усвідомили необхідність максимально точно визначати пріоритети, продиктовані ринком збуту, які, за загальною думкою, мають стійку тенденцію змінюватись в часі.

Групою вчених з університету Бостона (США) було проведенедослідження, ціль якого полягала у відстеженні змін конкурентних пріоритетів 212 американських виробничих фірм за останніх 10 років. Це дослідження під назвою „Огляд виробничого майбутнього" показало, що в міру поліпшення показників розвитку

досліджуваних фірм змінювалися і вимоги, які їм необхідно було виконувати для підтримки рівня своєї конкурентоспроможності [II].

Групою вчених з університету Бостона (США) було проведене дослідження, ціль якого полягала у відстеженні змін конкурентних пріоритетів 212 американських виробничих фірм за останніх 10 років Це дослідження під назвою „Огляд виробничого майбутнього" показало, що в міру поліпшення показників розвитку досліджуваних фірм змінювалися і вимоги, які їм необхідно було виконувати для пілтпимки півня своєї конкупентосгтпоможності П П

Таблиця 3.1 Основні конкурентні пріоритети

Тема Ресурси та операційні процеси організації