Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Предмет та завдання курсу Історія економіки та економічної думки. Місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.Ек. історія — наука, яка вивчає еволюцію госп. діяльності, госп. буття людства від перв. сусп. до сучасності. Саме ці питання складають предмет ек.ї історії (або історії нар. госп.) як науки, яка займає важл. місце в системі істор.-ек. дисциплін. Ек. історія також тісно пов'язана з цілою низкою інших наук. дисциплін — демографією, соціологією, психологією, державоведенням, політологією, історією держави та права, історією культури, релігії тощо, використовуючи матеріал, нагромаджений та проаналізований у рамках цих наук, та, в свою чергу, збагачуючи їх необхідними фактами істор.-ек. хар-ру. Найважл. ф-цією ек.ї історії є також формув. у ек-стів та фахівців інших галузей знань певного типу мислення, завдяки якому можна знайти та проаналізувати істор. корені сучасних ек.х проблем, побачити та вивчити сучасні аналогічні ситуації, розрахувати на основі наявного досвіду найкоротші шляхи їх розв'язання. Важл. проблемою є вивчення типів ек-ік, які існували в історії людства та існують сьогодні. Це можна виділити як проблему багатоваріантності ек.го розв. Ек. життя сусп. вивчається системою ек.х наук – це науки про загальні закони ек.го розв.; галузеві ек. науки; науки, що вивчають конкретні процеси і явища; науки про нар. госп. і ек. думку. Кожна з них має свій предмет, коло досліджув. питань. Ек. думка людства пройшла довгий шлях від появи певних уявлень про явища господарчого життя, окремих ідей, висловлювань, поглядів ек.го хар-ру до формув. ек.ї теорії, вчень. Саме ці теорії, їх виникнення, розв. та зміна інших теорій є предметом дослідж. історії ек.х вчень. Предметом історії ек.х вчень є тільки ті ек. погляди, що склалися в певну систему. Система ек.х поглядів – це сукупність ек.х ідей, що роз'яснюють сутність певного кола явищ взаємопов’язаних між собою та виникаючих, як внаслідок відображення у свідомості вир-чих відносин.Курс історії ек.х вчень безпосередньо примикає до політек. і довічно доповнює його.Прослідкувавши істор. розвиток ек.х ідей, з'ясувавши як і в яких умовах розвивалася ек. наука можна більш повно зрозуміти та засвоїти положення політек., осягнути генезис категорій і законів, зробити порівняльний аналіз їх тлумачень.Мета курсу: поглиблене вивчення та творче осмислення осн. етапів і напрямів в розв. ек.х вчень.Історія ек.х вчень розкриває передумови та закономірності еволюції світової ек.ї науки; систематизує ек. знання і дає їх аналіз. Вона висвітлює ек. концепції головних шкіл і напрямів ек.ї думки, знайомить з досягненнями видатних вчених-ек-стів. Осн. завдання курсу такі: поглиблення знань з ек.ї теорії; формув. уявлень про закономірності і тенденції розв. ек.ї думки; аналіз наук. внеску окремих шкіл і напрямів в ек. теорію; розгорнута хар-ристика сучасних ек.х теорій.Історія ек.х вчень має велике знач. для оволодіння культурою ек.го мислення, розуміння його альтернативи та для творчого сприйняття політек. та розв. ек.ї науки в цілому. Роль ек.го аспекту в системі ек.х наук дуже велика. Адже дос ліджуючи ті чи інші сусп. явища, ми зобов’язані не тільки дати їхні основні хар-рстики, але й передбачити їхню еволюцію. А це можливо зробити тільки з врахуванням попереднього розв. даного явища, що базується на певних істор. закономірностях. Без історії в руках ек-ста залишається лише аналіз фундаментальних зв’язків – недостатній інструмент пізнання сусп. вир-ва. Без історії наше ек. життя являє собою набір роздільних станів, кожний з яких формується, утворюється на порожньому місці, а готові результати соц. поступу розглядаються поза їхнім дійсним розвитком. Без знання минулого ек-сти позбавляються почуття історизму, займаються добросовісним описом реалій госп. життя, обмежуються сферою безпосереднього господарювання, не вміють сформулювати ек. закони і закономірності. Вивчення конкретно –істор. аспектів ек-и збагатить майбутніх фахівців прогресивним досвідом людства у вирішенні госп. проблем, допоможе краще збагнути сучасні ек. проблеми, прогнозувати їхнє наукове розв’язання. Знання ек.ї історії має не тільки науково–пізнавальне, але й велике виховне значення. Воно розширює кругозір студентів, сприяє правильному підходові до оцінки найважл. істор.–ек.х процесів та подій. Оволодіння ек. теорією потребує знання магістрального шляху розв. ек.ї думки. Історія ек.ї думки розкриває процес виникн. ек.х категорій, концепцій, теорій, показує їх спадкоємність і безперервність процесу.Відомий англ. історик ек.ї думки М. Блауг пише, що вивчення історії ек.ї науки потрібне для того, щоб ліпше знати інтелектуальну спадщину, яку нам залишили попередні покоління. Вивчення історії ек.ї думки необхідне і для розуміння й розв. сучасних ек.х теорій.Ясна річ, розвиток ек.ї думки не є тільки безперервним накопиченням і вдосконаленням ек.х ідей. У різні ек. епохи вчені досліджують різні ек. реальності. І ек. ідеї минулого можуть бути не лише підвалинами теорії, а й застереженням від суч. помилок. Данная страница нарушает авторские права? |