Досягнення світової та української історико-економічної науки

На основі новітніх досягнень історичної науки висвітлено історію господарства України та провідних держав світу. Дослідження економічної історії України у зіставленні з історією розвитку господарства провідних країн світу дає змогу узагальнити досвід господарського розвитку наших предків, зрозуміти сучасний стан еконрміки, визначити її ціннісні орієнтири, варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє. Для студентів вищих навчальних закладів. Може бути корисний викладачам і всім, хто цікавиться історією та економікою України. Економічна історія, або історія народного господарства, виникла як самостійна наука в середині XIX ст. Їй належить фундаментальне місце у вищій економічній освіті. Предметом її вивчення є господарство країн світу в історичному розвитку, різноманітності форм його вияву. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомагає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення. У курсі не лише у хронологічному порядку викладено фактичний матеріал, а й наведено аналіз суспільно-економічних явищ, розглянуто їхні позитивні й негативні характеристики. Політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, виникаючи на грунті, підготовленому розвитком господарської діяльності людей, впливають на економічні процеси, прискорюючи чи сповільнюючи їх. Економічна історія на фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і людський фактор, усі підсистеми економіки тісно пов'язані між собою, взаємодіють, доповнюють одна одну. Важливим напрямом історико-економічного аналізу є концепція розвитку галузей господарства, його інституцій і категорій. Особливе значення ця дисципліна має для виявлення і узагальнення тенденцій економічного розвитку на перспективу. Тільки врахувавши своєрідність динаміки зростання економічних циклів, тривалих тенденцій у розвитку науково-технічного прогресу, умов праці, політиці, можна всебічно осмислити конкретні проблеми господарського розвитку провідних країн світу в певні періоди. Економічна історія забезпечує тісний зв'язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому. Як джерело фактичного матеріалу для всіх економічних наук вона допомагає у вивченні економічної теорії, економіки промисловості, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо. Галузеві та функціональні економічні науки без обгрунтування історико-економічними дослідженнями втрачають власний теоретичний рівень. Актуальність вивчення історії господарства України у світовому контексті пояснюється необхідністю висвітлення і усвідомлення закономірностей економічного розвитку українських земель в умовах незалежної України, що стала суб'єктом світової цивілізації. Донедавна історія господарства України, як і вся її історія, вивчалася як складова частина історії Росії, що не відповідає історичній справедливості. Вивчення економічної історії України допоможе більш глибоко дослідити сучасні економічні процеси, визначити варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє, щоб вивести Україну з економічної кризи.

4. Основні етапи господарської еволюції первісного суспільства.

Первісна доба. Ознаки: 1. від виникнення людини до створ. першої держави., 2.привласн. господ., 3.колект. власн., 4.низькі темпи розвитку, 5. відносна соц. рівність

Періоди: 1камяний вік 3млн12тис до не, палеоліт(1, 5млн-12тис до не) мезоліт(12тис-8тис) неоліт(8тис.-3тис); 2бронзовий вік(8тис.-1тис) 3.залізн. вік(1тис до не) палеоліт був найдовшим пері­одом.хар-рні приміт. знар. праці, збиральництво, мисливство, рибальство як основні види госпо­д., що свідчило про привласнюв. хар-р епохи, людина навч. видобув. і підтрим. вогонь — одне з найвизначн. досягнень. З'яв. пост. житла. На зміну стаї прийшов рід.хар-рний матріархат. Палеоліт збіг. із найважчим в Історії людства льодовик. періодом. Поява сухопутних мостів між континентами дозволило тодішнім людям перейти з Євразії і Африки до Америки.. Хар-рне перше використ. вогню. мезоліт вдосконалюв. знар. праці, винайд. лук і стріли. З'явився найдавн. транспорт - водний (плоти, човни).зародж. відтворюючі форми господ. у тваринництві.Першими прируч. твар.були собака, свиня і бик. Виник.землеробство, перші пост. посел. людей. неоліт утвердж. відтвор. форм господ.. " нео­літична революція": відтвор. господ. стає доміную­чим. Осн. заняття людей — землер., тварин., гончарство та ін.з'явл. наземний трансп. - віз, сани. Худоба використ. як тяглова сила, форм. сист.обміну. бронзов. вік були існув. відтвор. господ., швидкий розв. орного землер., тварин., поділ праці на зем­лер., скотарство, ремесло, обмін набуває пост. хар-ру. залізний вік співіснув. бронз. і залізн. знар. праці, перехід від мотики до сохи та плуга, з'явл. залізні ножі, серпи, круглі жорна, розвив. ремесла — ковальство, гончарство. Зрост. продукт. с/г, розвив. птахівн. швидкий розв. торгівлі. У цілому госп. перв. доби мало натур. хар-р. Гол. господ. формою була громада — колектив із повною або частк. спільною влас­ністю на засоби виробн. та узвичаєними форм.само­управл. Вдоскон. знар. праці, сусп. поділ пр., а також торгівля привели до розкладу перв. госп. сист. Поступ. перехід від родової до сусід­ської, територіальної громади.

Палеоліт (3 млн - 10 тис. рдо н.е.) найважчий і найдовший період в історії людства. Знар. праці еволюціонували вд примітивних камяних до складних знарядь з кістки і рогу. К-сть типів знарядь досягла 100. Гол. заняття людей - мисливство, рибальство, збиральництво. Людина навчилася добувати вогонь, зявилися постійні житла. У мезоліті утвердилися сучасні післяльодовикові кліматичні умови. Були винайденні лук і стріли, гарпуни, сітки для рибальства, перші спроби приручити диких тварин, виник найпримітивніший водний транспорт, зявилися знар. для обробки дерева. Неоліту хар-рно утвордження різних галузей відтвор. госп. Цей процес дістав назву " неолітична революція". Складовою частиною цією епохи був мідний вік. Зародилося ткацтво, гончарство. Зародження найпростішої системи обміну в трипіліців. Бронзовий вік 3-2 тис до н.е. - швидкий розв. твариництва та землеробства, ремесло, обмін набуває пост. хар-ру. Залізний вік (2- 1 тис дон.е.). Осн. заняття людей — землер., тварин., гончарство та ін.з'явл. наземний трансп. - віз, сани. Худоба використ. як тяглова сила, форм. сист.обміну.