Воронцовський парк

Воронцовський парк, який є пам‘яткою садово-паркового мистецтва, простирається зі сходу на захід приблизно на кілометр, а з півночі на південь – на пів кілометра, займаючи площу близько 40 га. У парку зібрано більше 200 видів рідкісних рослин, батьківщиною яких є країни Середземномор‘я, Північної та Південної Америки, Східної Азії.

Розбивка парку починалася одночасно з будівництвом Воронцовського (Алупкинського) палацу в кінці 20-х років XIX століття, а остаточне формування парку завершилося к середині 1860-х років. Керував основною розбивкою саду німецький садівник Карл Кебах, після його смерті – Іван Бешковіч, а потім син Кебахта – Антон.

Визначні пам‘ятки парку

Парк розбитий за принципом амфітеатру, обмеженого з заходу і сходу пагорбами, з півдня – Чорним морем, а з півночі – гірською грядою, центром якого є “Чайний будиночок”. Від центру амфітеатру, зорієнтовані по сторонах світу, тягнуться до всіх визначних пам‘яток парку доріжки. Для створення парку з його системою озер, каскадів, водоспадів, полян були прибрані тисячі тонн гірничої породи і ввезені тисячі мішків і кошиків родючого грунту з України і Ай-Петрінської яйли, повернені русла гірських струмків. Прибережне шосе Ялта – Сімеїз ділить парк на дві частини: Верхній і Нижній.

Нижній парк розташований ближче до моря і обрамляє Воронцовський палац. Він розбитий в регулярному стилі французьких та італійських парків, в яких переважають симетричні геометричні форми рослин і доріжок, велика кількість скульптур і фонтанів.

Визначними пам‘ятками Нижнього парку є:

- “Левова тераса” представляє собою сходи з діабазу, на бічних виступах якого встановлено три пари левів (сплячий, що прокидаються і той що не спить) з білого мармуру, виконані в майстерні італійського скульптора Джовані Бонанні;

- фонтан “Марія”, близький за стилем до Бахчисарайського фонтану “Сліз”, виконаний з білого і кольорового мармуру і прикрашений раковинами і розетками, а розташований – зліва від левової тераси в тіні дикого винограду;

- фонтан “Раковина”, розташований по центру від палацу на середній терасі. Він виконаний з білого мармуру і облямований сходами з діабазу, на парапетах якої встановлені вази каррарського мармуру, прикрашені гірляндами і зображеннями Діоніса;

- джерело “Чайний будиночок” у чорному обрамленні в оточенні білих античних колон, розташований на напівкруглому майданчику вище пристані, є зосередженням світла, повітря і тепла. Його відкритий простір обмежений лише колонами, а жовті стіни притягують сонячне світло і відображають його багато разів посиливши;

- зі “скелі Айвазовського”, оточеній хаосом каменів, відкривається прекрасний вид на море. Це місце подарувало світу ні один твір великого художника, вдихнувши в його кість силу стихії і запах моря.

Верхній парк розташований вище Воронцовського палацу ближче до гір. Він розбитий у ландшафтному стилі, сформованому в Англії в кінці XVIII століття. Характерними рисами цього стилю є кам‘яні “хаоси”, античні будівлі, природні ландшафти відкоректовані людиною так, щоб це втручання не виділялося із загального пейзажу.

Визначними пам‘ятками Верхнього парку є:

- фонтан “Трільбі”, що відрізняється монументальністю, розташований біля західного входу до палацу, за переказами він названий на честь собаки власника;

- західна частина озера “Форелеве” огороджена покритими мохом камінням і заростями ліщини, а зі сходу – відкритий простір для променів сонця, що сходить. Дно його майже суцільно покриває пісок, завдяки чому вода в озері сріблясто-зелена;

- Утворене природним джерелом _ “Дзеркальне” озеро_, було лише трохи підправлено руками людським, які надали йому форму вулканічного походження і виклали дно діабазовими камінням. І тепер у його гладі, як у дзеркалі відбивається навколишній ландшафт дикої природи;

- У центрі “Лебединого” озера височіє піраміда їх дикого каменю – фонтан, а по його гладкої поверхні ковзають, відбиваючись в його поверхні білі лебеді;

- Велика скельна брила, на поверхні якої відбивається світло Місяця, а в денний час відкриває новий погляд на Ай-Петрі називається _ “Місячним каменем” _. Вид гори нагадує руїни стародавнього замку у підніжжя якого розстелений зелений намет;

- напівзруйновані сходів і нагромадження каменів у заростях мигдалю, ясеню та тінистого дуба, що створюють ілюзію усамітнення і відірваності від світу у підніжжя “Малого хаосу”;

- галявина “Каштанова” названа так завдяки великій кількості каштанів, які ростуть у її оточенні та створюють прекрасний панорамний вид навесні і влітку, а восени радють великою кількістю фарб;

- галявина “Сонячна” оточена з усіх боків оточена густими заростями дерев, серед яких і найстаріший в Криму кипарис, посаджений з західної сторони галявини в XVIII столітті, а в центрі – відкритий простір, що концентрує сонячні промені;

- “Контрастна” галявина отримала свою назву завдяки розмаїтості висоти і форми крони дерев на ній представлених, а так само різким переходам між хвоєю і листяної частиною оточення галявини.

Місхор

Місхор - найтепліший курорт на південному березі, сніг тут велика рідкість, прекрасні парки радують око зеленим оздобленням круглий рік. Місхор привабливий не тільки теплим привітним морем і чистими пляжами, тут простяглася найдовша в Європі канатна дорога " Місхор - Ай-Петрі". Підносячись до самого неба в яскравій кабінці ви зможете насолодитися приголомшливим видом величних зубців Ай-Петрі і чудовою панорамою відкриває Місхор, Кореїз і Гаспру.

У 1988 році Місхор і верхнє плато однієї з найкрасивіших кримських яйл, легендарної Ай - Петрі, з'єднала канатна дорога. За паряться в повітрі " стежині" туристи піднімаються на висоту пташиного польоту. З верхньої станції їх погляду відкривається мальовнича панорама Південно - східного берега від Судака до Фороса.

Канатну дорогу " Місхор - Ай-Петрі" визнали унікальною відразу ж після відкриття. Унікальною її вважають і до цього дня. Здавалося б, що в ній такого вже незвичайного? Адже в Україні є близько півтора десятка канатних доріг. І більше половини з них - у Криму. Виявляється, справа в тому, що між середньою і верхніми станціями, які розділяє близько двох кілометрів, немає ні опорної вежі. А це вже рекорд Європи! До того ж, як ще настільки швидко (усього за 20 хвилин), і абсолютно не напружуючись, досягти заоблочной висоти?

Усіх, хто зважився зробити подорож по канатній дорозі " Місхор - Ай-Петрі", очікують не тільки вибухи емоцій і справжній шок від захоплюючого почуття польоту, але і цілий набір рекреаційних визначних пам'яток.

День 6