Довідкова інформація

Таблиця 1

Порівняльна характеристика площі відчуження земель для різних типів енергетичних комплексів

Таблиця 2

Порівняльна характеристика обсягів відходів атомної та теплової станцій

Таблиця 3

Характеристика викидів вуглекислого газу різними типами електростанцій

Таблиця 4

Повна вартість виробництва електроенергії у євро за кВт на годину

Завдання. Визначте слабкі та сильні сторони кожного виду електростанцій. Котра із них, на Ваш погляд, є більш конкурентоспроможною на ринку? Обґрунтуйте, які електростанції стануть провідними при утворенні на теренах України засад екологічного ринку.

Комплексне завдання 8

КЕЙС

“ІСТОРІЯ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ОДНОГО ПІДПРИЄМСТВА”

Перехід до змін?

На початку 2002 року компанія “Северсталь” (м. Донбас) показала нечувані темпи зростання. Дуже важко знайти аналог серед металургійних компаній України.

Ще вчора ніхто й не сподівався, що подібне може відбутись. Та вже на сьогодні продукція підприємства користується значною популярністю на світових ринках.

Підприємство кардинально змінивши вектор свого розвитку, досягло успіху. Багато аналітиків стверджувало, що прийняті керівництвом підприємства заходи є ризикованими та не виправдають себе у майбутньому. Проте, ці песимістичні прогнози зазнали повного краху. Сьогодні “Северсталь” долучився до лідерів металургійної галузі. Сегменти ринку, що належать даному підприємству, значно розширились. Крім того, до компанії почали надходити пропозиції про співпрацю від провідних іноземних фірм.

Крім цього, підприємство неодноразово провадить семінари, конференції, виставки, на котрих ділиться із іншими металургійними компаніями України власним досвідом покращення параметричних характеристик діяльності будь-якого металургійного підприємства в умовах становлення ринкових відносин на теренах України.

Не забуває компанія “Северсталь” і про відвідування іноземних акцій, виставок та ярмарок, де збагачує власну діяльність новітніми технічними та технологічними досягненнями.

Проте, все ж таки основною відмінністю компанії, котра дозволяє їй долучатись до світового співтовариства компаній металургійної галузі, є забезпечення максимальної екологізації виробничого процесу. Із цього приводу на підприємстві провадиться цілий ряд заходів щодо недопущення шкідливого впливу на навколишнє середовище та, зокрема, здоров’я людей, які мешкають неподалік від підприємства.

Крім цього, компанія провадить просвітницьку роботу серед підприємців та простих громадян із приводу формування відповідального ставлення людей до використання природних ресурсів. Керівництвом також планується невдовзі здійснити клопотання до уряду України. У ньому будуть пропонуватись рекомендаційні заходи, які допоможуть вивести металургійну галузь держави на більш високий рівень, із одночасним її “очищенням” від “шкідливого” впливу на довкілля. Всі заходи, що будуть пропонуватись, були узяті із власного досвіду роботи “Северсталь”.

Керівництво “Северсталь” зазначає, що зміни у його діяльності будуть продовжуватись й надалі. Вони будуть носити такий же інноваційний характер. Беззаперечним стратегічним пріоритетом компанії так і буде залишатись принцип “не нашкодь” (при цьому мається на увазі саме екологічна складова). Продовжуватиметься далі й залучення персоналу компанії до формування нового, “екологізованого” типу мислення співробітників та керівництва. Як говорить керівництво підприємства, “буде формуватись “екологізована” корпоративна культура ведення бізнесу”.

Історичний екскурс

За радянських часів підприємство “Северсталь” було державним за своєю приналежністю. Традиційно, підприємство було побудоване неподалік від сировинної бази. Одразу неподалік стали вибудовуватись будівлі, котрі потім були розпродані під квартири мешканцям Донбасу.

Спеціалізацією підприємства було окреслено, як “виробництво конструкційних матеріалів”. “Северсталь” призначалась для охоплення ринкового сегменту (якщо, звісно, можливо так висловитись про часи адміністративно-командної економіки), пов’язаного із чорною металургією.

Діяльність підприємства керувалась централізовано. Команди надсилались із міністерства до Донбасу та носили беззаперечний для виконання характер. Дуже часто такі розпорядження не відповідали реальним запитам та потребам підприємства, іноді, навіть, суперечили нормальному веденню діяльності.

Однак, на хвилі всесвітнього збільшення попиту на продукцію чорної металургії, підприємство “Северсталь” вдавалось виконувати плани по реалізації продукції. У цей же час відбулось розширення виробництва. Проте, ці зміни носили екстенсивний характер. Тобто показники діяльності збільшувались не за рахунок якісної зміни самих виробничих технологій, а за рахунок збільшення обсягів видобутку та кількості виробленої продукції.

Поряд із цим ні підприємством, ні державою не провадилось жодних заходів стосовно модернізації устаткування та технологій.

Не зверталась увага і на рівень забруднення навколишнього середовища викидами підприємства. Так, наприклад, мешканці прилеглих до “Северсталь” територій неодноразово звертались до лікарні із симптомами силікозу, у багатьох людей були хронічні бронхіти, спостерігалось загальне пониження імунітету. Проте, держава замовчувала ці факти і не впроваджувала жодних превентивних заходів.

Подібні дії, безперечно, підривали ефективність діяльності підприємства.

Найбільш болючішого удару завдав різкий спад на світових ринках попиту на продукцію чорної металургії. Саме із того моменту почалось безславне зникнення “Северсталь” із числа лідерів металургійної галузі.

Відбулось всеохоплююче згортання обсягів діяльності. Зокрема, стали з’являтись перші ознаки вичерпності сировинно-ресурсної бази.

Підприємство не змінило профілю своєї діяльності. Не були долучені також і інвестори. А приватизація, що розпочалась із здобуттям незалежності України, не забезпечила (спершу) нового власника. До того ж глибока економічна криза на держаному рівні також не забезпечили підприємству стабільності на ринку. Поступово почалась деградація підприємства. Воно все більш стрімко втрачало колишні позиції. І лише наприкінці 1999 року вдалось зупинити регрес “Северсталь”. Саме в цей час підприємство повторно виставляють на торги. На цей раз підприємству пощастило: його придбали.

Із цього моменту розпочалась кардинальна реконструкція та модернізація підприємства.

Новий власник – нові ідеї?

Першочергово нові власники розпочали зміни у організаційній структурі підприємства та, відповідно, змінили вектор управлінської діяльності.

Як стверджувала нова команда, “вдалий бізнес починається із ефективної системи керівництва”.

За даним напрямком було прийнято ряд заходів, основною метою котрих було створення найбільш оптимального співвідношення між категоріями працівників на підприємстві. Це, безперечно, дозволило надалі утворити систему раціонального розподілу повноважень.

Працюючи над “реконструкцією” керівничої системи компанії, власники не забули і про заходи щодо підвищення рівня вмотивованості персоналу підприємства. Так, наприклад, одним із таких заходів став продаж працівникам підприємства акцій “Северсталь”. Таким чином, кожен член трудового колективу став ніби співвласником підприємства. А це, безперечно, підвищило зацікавленість співробітників у результативності діяльності.

Було розпочато низку заходів по створенню на підприємстві основ корпоративної культури. Серед працівників провадились повчальні семінари та ділові ігри, призначенням котрих було формування у персоналу основ трудової етики, свідомого ставлення до власної роботи.

Поряд із цим здійснювалась і модернізація устаткування.

Розуміючи всю складність ситуації, в якій перебувала компанія, нові власники вирішили провадити оновлення технічної бази поступово. Основною метою цього було збереження стабільності у діяльності підприємства, недопущення банкрутства.

Для реалізації зазначеного, було вирішено, що старе обладнання, котре вже не відповідало вимогам сучасного ринку, буде демонтоване. Потребуючи значних капіталовкладень у модернізацію, “Северсталь” вирішує частину старого устаткування продати металургійним підприємствам Індії (це дозволило отримати одразу чималі вільні кошти), а решту – передає на лізинговій (орендній) основі одній із металургійних фірм Мексики. Поряд із цим власники “Северсталь” долучили також і банківський кредит. Відсотки за його використання стали погашатись із надходжень за лізинг. Таким чином, всі ці заходи дозволили зберегти збалансованість між надходженнями та витратами компанії.

В той же час, розуміючи неможливість наближення власного підприємства до шляхів перевезення руд та палива чи до основних ринків збуту, компанія відчула потребу у забезпеченні себе іншими перевагами, котрі дали б їй змогу стабільного перебування на ринку.

З цією метою було вирішено використовувати великі запаси металу в машинах, будовах, транспорті, що є значною базою вторинних ресурсів (металобрухту). Подібний захід створив основу для диверсифікації сировини. Підприємство “Северсталь” перестало бути повністю залежним виключно від природних ресурсів.

Сповідування керівництвом підприємства ідеї соціальної відповідальності бізнесу також позначилось на діяльності “Северсталь”. Підприємство розгорнуло нечувану для металургійної галузі України кампанію щодо охорони природи.

Так, першочергово на самому “Северсталь” було створено окремий підрозділ, до повноважень якого входить виключно відстеження впливу підприємства на довкілля та розробка ідей, які б допомагали зменшувати шкідливе навантаження на НПС та здоров’я мешканців територій, прилеглих до компанії.

Серед найбільш визначальних результатів діяльності даного підрозділу необхідно відзначити так звану “Акцію доброї волі”. До речі, вона на стільки змінила якість взаємин металургійного комбінату “Северсталь” із природою, що її результати були представлені на міжнародній виставці екологічних проектів металургійних підприємств.

У межах “Акції доброї волі” було подано проект щодо переробки відходів виробництва з метою утилізації чи вторинного використання, що є найважливішим напрямком природоохоронної діяльності компанії. Зокрема, мова йшла про переробку сталеплавильних шлаків (а це більше чверті всіх відходів підприємства); сьогодні 100% шлаків перероблюються. Утворенні шляхом модернізації потужності на “Северсталь” дозволили не лише переробляти відходи поточного виробництва для потреб будівництва (дорожнє та громадське будівництво), але й використовувати шлаки із отвалів, що були утворені раніше, із мінімальним навантаженням на НПС. Так, ДСУ №5, де здійснюється переробка доменних шлаків, забезпечена сучасною аспіраціонною системою, що дозволяє зробити процес переробки відходів безпиловим.

Ще одним проектом компанії став рециклінг змащувально-охолоджуючих рідин, які використовуються у процесі прокатки. У виробничому процесі безпосередньо впроваджено екологічно чисті технології. Продовжується реконструкція електрофільтрів котлоагрегатів ТЕЦ-ПВС, що дозволить збільшити виробіток електроенергії без відповідного зростання викидів у атмосферу та довести ефективність пиловловлювання до 99, 68%.

У якості додаткової екологічної ініціативи металургійний комбінат “Северсталь” започаткував рух “Чисте місто”, тим самим закликаючи підприємства Донбасу та всіх його мешканців об’єднати зусилля на благо довкілля. Компанія заснувала гранти на підтримку добровільних громадських започаткувань у сфері екології загальною сумою у 300 тис.грн. До конкурсної комісії надходять пропозиції, невдовзі буде визначено переможця.

У межах проекту “Акція доброї волі” також було сказано, що невдовзі довкола виробничих площ підприємства “Северсталь” буде створено замкнуте “Зелене коло” – по їх периметру буде посаджено 1000 дерев, більше 20000 кущів, облаштовано 7, 5 га газонів. Буде здійснюватись постійний контроль із боку керівництва “Северсталь” за утворенням “Зеленого кола”.

Слід зазначити, що до акції “Чисте місто” почали долучатись і інші провідні підприємства Донбасу, розробляючи власні екологічні ініціативи.

Завдання, що потребують вирішення

1. Охарактеризуйте проблеми та можливості “Северсталь” у зовнішньому середовищі.

2. Виявіть сфери інновацій та дайте оцінку ефективності нововведень у компанії “Северсталь”.

3. Сформулюйте та обґрунтуйте критерії “корисності” поведінки “Северсталь” за екологічним напрямком.

4. Уявіть, що Ви бажаєте прийняти участь у гранті компанії “Северсталь”, який би проект Ви запропонували?

Додаток 1

Організаційна структура підрозділу з охорони навколишнього середовища підприємства “Северсталь”

Директор відділу із охорони навколишнього природного середовища

Відділ планування та координації

Додаток 2

Кадровий склад металургійного комбінату

Додаток 3

Профіль маркетингового середовища компанії “Северсталь”

продовження дод. 3