Звітність за Міжнародними стандартами.

Нормативно-правовий акт, затверджений Мін Фін України, що визначає принципи та методи ведення БО і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам. У 1999р було прийнято Закон «Про БО і фінансову звітність в Україні» який передбачає регулювання БО в напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фін звітності.

Саме цей закон встановив основні принципи БО, визнавши його дані базовими для складання будь-якої звітності, в якій містяться вартісні показники. З моменту введення в дію закону субєкти підпр д-ті мають змогу самостійно визначати облікову політику підпр, обирати форму БО, затверджувати правила документообороту і т.д. У 1999р затверджено План рахунків БО активів, капіталу, зобовязань і госп операцій, підприємств і організацій, та інструкцію до його застосування.

Реформування БО передбачає розробку і впровадження 24 П(с)БО: №1 «Загальні вимоги до фін звітності», №2 «Баланс», №3»Звіт про фін результати», №4»Звіт про рух грошових коштів», №5 «Звіт про власний капітал».

Структура П(с)БО:

1. Загальні положення, де визнач методологічні засади формування в БО інформації про обєкти обліку

2. Визначення та класифікація обєкта БО

3. Оцінка обєкта БО

4. Характеристика обліку обєкта БО

5. Розкриття інформ про єбєкта БО у фін звітності та примітках до звіту

6. Додатки, де наводяться форми фін звітності, методи та приклади розрахунків показників

МСБО – це система принципів, методів та процедур, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухобліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин. Всього міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 40.

МСБО застосовується: 1) Як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах; 2) Як міжнар базовий підхід тими країнами, що розробляють власні вимоги; 3) Фондовими біржами та регулюючими органами; 4) Міжнародними організаціями.

МСБО 1 " Розкриття облікової політики".

МСБО 2 " Запаси".

МСБО 3 «Консолідовані фінансові звіти»

МСБО 4 " Облік амортизації".

МСБО 5 " Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах".

69.Характеристика рахунків синтетичного і аналітичного обліку готової продукції. Відображення в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію.

На рахунку 26 “Готова продукція” обліковують наявність та рух готової продукції, виготовленої підприємством.

Випущена із виробництва готова продукція оприбутковується за дебетом рахунку 26 та обліковується в синтетичному й аналітичному обліку за фактичною виробничою собівартістю, яка визначається згідно з ПСБО 16 “Витрати”.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за обліковими цінами окремих найменувань (видів) або однорідних груп продукції. Облікові ціни на готову продукцію підприємство встановлює самостійно.

За кредитом рахунку 26 “Готова продукція” відображаються реалізація та інше вибуття готової продукції за середньозваженою фактичною виробничою собівартістю. При списанні з кредиту рахунку 26 готової продукції за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами списуються також відповідні суми відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Сума відхилень фактичної собівартості реалізованої продукції від вартості продукції за обліковими цінами, за якими готова продукція списується із підзвіту матеріально відповідальної особи при відвантаженні (відпуску) продукції покупцям, списується з кредиту рахунку 26 “Готова продукція”, аналітичний рахунок відхилень на дебет рахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” на підставі розрахунку за середнім відсотком відхилень.

Синтетичний облік випущеної з виробництва готової продукції (робіт, послуг) ведеться згідно з Інструкцією за фактичною виробничою собівартістю. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається також за фактичною її виробничою собівартістю. В сучасних умовах можливі три варіанти організації аналітичного обліку продукції підприємства:

1. Окремі види або групи однорідної продукції обліковуються за фактичною виробничою собівартістю, визначеною за станом на кінець звітного місяця.

2. Рух окремих видів (груп) продукції протягом місяця обліковують за фактичною виробничою собівартістю на початок місяця.

3. Облік готової продукції ведеться за обліковими розрахунково-відпускними (плановими) цінами із застосуванням відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості її за обліковими цінами.

Враховуючи специфіку роботи підприємства, слід застосовувати такий спосіб аналітичного обліку готової продукції, який для даного підприємства найбільше підходить.

Підприємства можуть застосовувати також інші методи оцінки готової продукції, передбачені ПСБО 9 “Запаси” (методи ФІФО, ЛІФО, нормативних затрат), але способи їх застосування Інструкцією не розкриваються.