Варіант. Митно-тарифне регулювання ЗЕД

Митно-тарифне регулювання ЗЕД

Тарифні методи - ґрунтуються на використанні митного тарифу. Мито підвищує ціну конкретного митного товару при його надходженні на внутрішній ринок країни, а захищає внут. ціни і прибутки нац. п-тв.

" Тариф" - слово арабського походження, що означає перелік або реєстр. Митний тариф - це систематизований перелік тов., оподатковуваних митом. Тобто це перелік ставок мита, які стягуються при проходженні тов. через митний кордон держави, що установила цей митний тариф, або групи держав, що об'єднали свої держ. митні терит. в єдину терит. митного союзу на основі укладеного ними міжнар. дог.

Митні тарифи бувають двох видів: прості і складні.

Прості митні тарифи базуються на одній ставці мита для кожного тов. незалежно від країни походження цього тов. Вони не передбачають пільгового або дискримінаційного мита і відносно мало поширені.

Складні митні тарифи ґрунтуються на двох, трьох і більше ставок мита. Кожна митна ставка застосовується до тов. певних країн або групи країн.

Вони поділ. на 2 види: автономні й автономно-конвенційні.

Автономні митні тарифи закріплюють як високі ставки мита (максимальні, або генеральні), так і низькі (мінімальні; преференційні).

Автономно-конвенційні митні тарифи містять одну або кілька автономних ставок мита і одну або ряд ставок конвенційного мита, які установлюються на основі торговельних угод, укладених даною держ. з ін. кр. як на двосторонній, так і на багатосторонній договірній основі.

Кадрові стратегії та кадрові засоби.

Варант

9. Індивідуальна поведінка та упр-ня нею в орг. -ї. Психологічна угода - це сукупність очікувань особи відповідно до її внеску в організацію, а також це те, що організація надає їй взамін. Психологічна угода –базові уявлення працівників про їхні відносини з організацією. Коли обидві сторони - особа й організація - усвідомлять, що психологічна угода справедлива, то вони будуть задоволені співпрацею і продовжуватимуть її. Організація повинна бути впевнена, що максимально використовує працівників. Водночас вона повинна переконатися, що надані нею стимули є достатніми.

Поступливість -людська здатність уживатися з іншими людьми (люди: лагідні, здатні співпрацювати і вибачати один одному, можуть порозумітись, добре ставляться один до одного). Сумлінність –відобр. певну кількість цілей, на які людина звертає свою увагу (люди: організовані, старанні, відповідальні, самодисциплін., систематично працюють для досягнення. Емоційність - тобто рівень врівноваженості, спокійності, гнучкості (менш емоційні люди: врівноваженіші, спокійніші, життєрадісніші, з ними безпечно. Екстриверсійиість відображає рівень комфорту під час формування взаємовідносин (люди: дружні, говіркі, впевнені у твердженнях і завжди відкриті для налагодження нових контактів). Відкритість свідчить про вірність людини своїм переконанням та інтересам (люди: схильні сприймати нові ідеї і змінювати власні переконання після отримання нової інформації, здатні мати широке коло інтересів, допитливі, творчі, з розвиненою уявою. Відповідальність посаді - це ступінь адекватності внеску працівника стимулам організації. Локус контролю - наскільки люди вірять у те, що їхня поведінка реально впливає на все. що з ними відбувається. Упевненість у собі - віра людини в те, що вона може виконати поставлене перед нею завдання. Владність, завдяки якій люди вірять, що відмінності у повноваженнях і статусі потр. для такої ієрар­хічної структури, як організація. Макіавелізм - використовують для характеристики поведінки, спрямованої на здобуття влади і контролю за поведінкою інших Самоповага - особа вірить, що вона чогось вартує. Схильність ризикувати свідчить про здатність людини у конкретних випадках ухвалювати ризикові рішення. Сприйняття - сукупність процесів, завдяки яким особа усвідомлює й інтерпретує інформацію про середовище. Головними процесами сприйняття є вибіркове сприйняття (ігноруванні інформації, яка є для особи незручною чи суперечить її переконанням) і форму­вання стереотипів (процес категоризації і навішування ярликів на людей на підставі певної позиції). Позиція – комплекс переконань і відчуттів щодо певних ідей, ситуацій, інших осіб. Позиція складається з трьох компонентів. Емоційний компонент відображає відчуття й емоції індивіда стосовно ситуації. Когнітивний (пізнавальний) компонент є. результатом знань індивіда про ситуацію. Уявний компонент визначає, як індивід поводитиметься в конкретній ситуації. Люди намагаються дотримуватися послідовності в узгодженості цих трьох пози­цій. Проте інколи зовнішні обставини призводять до конфліктів. Конфлікт, який може виникнути між власними позиціями індивіда, називають когнітивним дисонансом.