![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Нетактовність учителя та її наслідки
Нетактовність учителя є наслідком багатьох причин, а саме: його невміння зрозуміти іншу людину, поставити себе на її місце, уявити її думки та почуття. Найпоширенішими формами нетактовності є: а) завдавання душевних ран людям через підрив їхнього автори б) застосування будь-яких засобів впливу на учня як наслідок не в) формальний підхід до учня, нерозуміння мотивів його дій, не г) будь-які дії, що пов'язані з виявом неприязні до учня, наслідком д) однобічність оцінки вчинків, небажання осмислити дії протилеж (Чернокозова В. М., Чернокозов І. І. Етика вчителя. Педагогічна етика. - К.: Рад. шк., 1969. - С. 74-76, 80-81.) ________ ___ Д идак т ичн і з авдан ня ________________________ /. Структуруйте умови і чинники застосування педагогічного так ту. 2. Які форми нетактовності, на думку авторів, найпоширеніші серед учителів? Чи згодні ви із цим твердженням? Хелена Корнеліус, Шошана Фейр ВИГРАТИ МОЖЕ КОЖНИЙ «Я-висловлювання» Є певний спосіб передачі вашого ставлення до якоїсь ситуації, що зможе бути дуже корисним в умовах, коли існує необхідність наполегливо висловлювати вашу думку. Він називається «я-висловлюванням» і зазвичай вимагає значної практики, доки не стане вашою звичкою, підсвідомою навичкою спілкування. Не здавайтеся передчасно, якщо він видасться вам неприродним, пам'ятайте, що й катання на велосипеді було спочатку незвичним. Навіть так звані природні способи реагування були набуті нами у процесі навчання, часто за допомогою імітації поведінки батьків, учителів, братів і сестер. «Я-висловлювання» передає іншій людині ваше ставлення до певного предмета, без звинувачень і без вимог, щоб інша людина змінила своє ставлення. Цей спосіб допомагає вам утримати свою позицію, не перетворюючи іншу людину у вашого опонента. Якщо хтось наступить вам на ногу, ви можете крикнути йому: «Посунься!» Цей спо- сіб спрацює в метро, але менш доцільний на роботі, якщо хтось залишив купу паперів у вас на столі і ви хочете підтримувати з ним дружні стосунки. Більш слушною реакцією може бути така: «Коли ви залишаєте ваші папери на моєму столі, це викликає в мене роздратування. Мені хотілося б заставати свій стіл таким, яким я його залишила». «Я-висловлювання» побудоване так, щоб дати змогу вам виголосити свою думку стосовно певної ситуації найбільш ефективно або висловити своє побажання. Воно особливо корисне, коли ви хочете розказати щось іншому, але не бажаєте, щоб він сприйняв це негативно і перейшов у контратаку. Компонування «заява від " я" нагадує складання кулінарного рецепта. Користування таким рецептом дає певну гарантію, що ви на правильному шляху. 1. Подія. 2. Ваша реакція. 3. Бажаний для вас вихід. Подія Рецепт потребує об'єктивного опису події чи ситуації, що спричинила проблему. Об'єктивність означає відсутність суб'єктивних чи емоційно забарвлених висловів. Йдеться про неупереджений опис того, що відбулося, а не про ваше або чиєсь тлумачення подій. Почніть із: «Коли на моєму столі залишено папери...» «Коли на мене підвищують голос...» «Коли мені не говорять, що хтось приходить до нас на вечерю...» Менш об'єктивні описи тієї ж події: «Коли ви залишаєте ваш мотлох на моєму столі...» «Коли ви гримаєте чи гавкаєте на мене...» «Коли ти не потурбуєшся навіть попередити мене, що запросив одного зі своїх друзів на вечерю...» Три останні способи висловлювання — поганий початок: ваш співрозмовник відразу ж стане в захисну позу і не зможе спокійно сприйняти останню частину ваших слів. Коли ви розгнівані на когось, об'єктивний опис їхньої поведінки — завдання нелегке. Іноді корисно починати ваше висловлювання з опису проблеми, що викликана, з вашого погляду, діями інших: «Коли мені доводиться відсортовувати свої папери від чужих...» «Коли на мене кричать...» «Коли я не знаю про прихід на вечерю гостей...» Вашому співрозмовникові важко заперечити таку заяву, якщо вона подана суто як ваша проблема. Тобто ви зосереджуєте свою увагу на тому факті, що вам доведеться відділяти свої папери від чужих незалежно, хто їх туди поклав.
Об'єктивний опис специфічних дій може здатися важким. Вирази на зразок: «Коли ви звинувачуєте мене...» або «Коли ви вдаєтеся до закулісних махінацій...» — слугують вашим тлумаченням подій. Завдання в тому, щоб описати деталі поведінки, які здалися вам закулісними чи звинувачувальними. У чому полягає ваш «доказ» чи «сигнал»? Під звинуваченням ви, можливо, розумієте, що хтось сказав, наче ви зробили щось, хоча ви цього не робили? Під «закулісними махінаціями» ви, можливо, уявляєте, що хтось зробив щось, не запитавши спочатку вас?
|