![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Розділ 13. Структура навичок навчання
Можливо, Сократ був одним з найперших людей, хто практично використав найбільш модну в наші дні навичку навчання — вміння ставити запитання. Але не він був її творцем. Мабуть, найперше запитання поставив змій-спокусник в Едемському саду, а наслідки його дій, без сумніву, підтверджують величезну силу цієї форми словесного спілкування. Сократ, очевидно, безмежно вірив у неї, оскільки іншими педагогічними засобами майже не користувався. І можна сказати, що ця віра не підвела його. Але якщо люди навчають інших людей уже не одне тисячоліття, було б дивно, якби за цей час у них не виникло жодних цікавих ідей стосовно цієї та інших навичок навчання. Визнання досить корисних ідей у галузі навичок навчання, отриманих нашими попередниками в різних країнах світу, а також значущість педагогічної традиції не заважає нам переглядати ці ідеї у світлі нових знань про способи навчання людей. Лише так ми, мабуть, зможемо уточнити поняття про ці навички й очистити наші уявлення від усього навіяного та шкідливого... Постановка запитань. Не підлягає сумніву, що це одна з найвідоміших навичок. Цілком можливо, що популярність перетворила її в найбільш поширений засіб, але й такий, що найменше піддається аналізові. Запитання «Що таке запитання?» — не просто дотепний жарт, воно відбиває неоднозначний характер засобу, який використовує вчитель. У змія-спокусника, який поставив перше запитання, був роздвоєний язик, і ця роздвоєність стала нашим надбанням. Іноді вчителі ставлять запитання, щоб отримати потрібні їм відповіді: «Коли ти народився?»; іноді, щоб наказати: «Ти не міг би зачинити вікно?»; іноді, щоб докорити (покарати): «Як думаєш, якби ти це зробив, було б краще?». Але найчастіше під час взаємодії, у навчанні запитання переважно відіграє ту саму роль, яку воно відігравало в бесідах Сократа. Учителі рідко ставлять запитання, щоб отримати потрібні їм відомості. У працях про вміння ставити запитання два підходи можуть допомогти нам наблизитися до мого погляду з цієї проблеми. В одному з них Тейба (1964), дотримуючись методу, схожого на описаний у цій книжці, починає з процесів навчання поняття, а потім виводить запитання, які, ймовірно, сприяють вивченню дітьми поняття...
Для того, щоб зробити яскравішим це обговорення, я хотів би розглянути ще один уривок уроку з кроликом... Нагадаю, що завданням учительки було змусити своїх учнів уважно розглянути кролика, щоб пізніше написати про нього вірш. Вона не збирається пояснювати учням, хто такий кролик, вона просто прагне підвищити їхню сприйнятливість до різних сторін його зовнішнього вигляду. Розглянемо характер когнітивних вимог, які висуваються дітям у цьому уривку.
|