Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Кількісна оцінка економічного ризику проекту.
Задача №1.
Оцінити ризик отримання прибутку за проектом А та проектом Б маючи наступні дані: Проект А передбачає отримання прибутку: за песимістичною оцінкою в обсязі 10 млн. грн.; за стриманою оцінкою 33, 3 млн. грн.; за оптимістичною оцінкою 50 млн. грн.. Проект Б передбачає отримання прибутку: за песимістичною оцінкою в обсязі 8 млн. грн.; за стриманою оцінкою 30 млн. грн.; за оптимістичною оцінкою 60 млн. грн. Розрахувати: дисперсію, середньоквадратичне відхилення та коефіцієнт варіації для кожного проекту. Зробити висновок який проект має нижчий ступінь ризику. Рішення.
1. Проведемо розподіл значень ймовірності очікуваної величини прибутку у розрізі оцінок можливого результату. Щоб оцінити переваги різних напрямків інвестицій і оперувати ними необхідно урахувати ймовірність досягнення результатів. Сума величини ймовірності дорівнює 1 ймовірність надається кожному варіанту оцінки. Бажано, щоб ймовірність за песимістичною та оптимістичною оцінкою була однакова. Для розподілу значень ймовірності очікуваної величини прибутку за проектом А і Б складемо таблицю 1. Таблиця 1.
Розподіл значень ймовірності очікуваних прибутків.
Аналізуючи очікувані прибутки проектів А і Б, слід зазначити, що їх мінливість у проекті А (від 10, 0 до 50, 0), ніж у проекті Б (від 8, 0 до 60, 0). Межа дисперсії прибутку проекту А – 40, 0 (10, 0 – 50, 0), проекту Б – 52, 0 (8, 0 – 60, 0). Імовірність одержаного результату оцінюється за трьома рівнями: песимістичний, стриманий, оптимістичний. Після перемноження прибутку та значення ймовірності та підсумування результатів одержують сумарне значення очікуваних прибутків. В обох випадках воно вийшло однаковим – 32, 0. Отже: ризик проекту А нижчий, тому що при цьому значення відхилення очікуваного прибутку менше. Мірою цих відхилень є середньоквадратичне значення. Визначення дисперсії відбувається за формулою: δ = (Д - Дс)^2*Рі, де Д – запроектований прибуток; Дс – очікуваний середній прибуток; Рі – ймовірність одержання прибутку. Розрахунок дисперсії для кожного вивчає мого проекту проведемо при залученні табличного методу (таблиця 2). Визначення дисперсії (таблиця 2):
Наступним кроком є визначення середньоквадратичного відхилення за формулою: N δ = √ ∑ (Д - Дс) ^2*Рі, де t=1 t – число спостережень. Середньоквадратичне відхилення очікуваних прибутків за різної оцінки можливості їх досягнення дорівнюватиме: Проект А: δ А = √ 162, 61 = 12, 7 Проект Б: δ Б = √ 342, 00 = 18, 5 Отже, розрахунки показують, що вкладення капіталу за проектом А менш ризиковане, оскільки відхилення очікуваних прибутків становить 12, 7 порівняно з проектом Б, де межа відхилень 18, 5. Кінцевим етапом дослідження є визначення коефіцієнта варіації: КV = δ /Дс У нашому випадку коефіцієнт варіації очікуваних прибутків обох проектів дорівнює: КV проекту А = 12, 7/32, 0 = 0, 39 КV проекту Б = 18, 5/32, 0 = 0, 58 Ризик нижчий там, де коефіцієнт варіації нижчий. Тобто перевагу має той проект, де коефіцієнт варіації нижчий, а співвідношення ризику і доходу сприятливіше.
|