Транспорт міст

Розширення території міст, зростання чисельності населення вимагають розвитку транспортних систем, виявляють властиві міс­ту транспортно-експлуатаційні та планувальні тенденції і проблеми, які особливо гостро відчуваються у великих (з населенням понад 250 тис. чол.) містах, де використовують декілька видів міського транс­порту. В результаті зростання чисельності населення міст, в них відбу­вається освоєння нових, віддалених від центру територій, що приводить

В. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

до збільшення протяжності транспортних ліній, зростання пересадоч-ності й дальності перевезень.

Якість обслуговування населення міста міським транспортом оці­нюється даними аналізу, згідно з яким виявлено, що біля 30% насе­лення проживає в зоні якісного транспортного обслуговування, 30% населення — в зоні задовільного транспортного обслуговування і 40 % населення — в зоні незадовільного транспортного обслуговування. Се­редні витрати часу на так звані «трудові поїздки» становлять 40-50 хв., в деяких випадках більше години, що значно перевищує норми знаход­ження на транспорті.

Для забезпечення пасажирських перевезень у містах використову­ють автомобільний (автобуси, маршрутні таксі, таксі) та електричний (трамваї, тролейбуси) транспорт; для великих міст — також метро­політен. Кожен із вказаних видів транспорту має переваги і недоліки. Автомобільний бум останнім часом привів до значного завантаження вулиць міста автомобілями, будівництво інфраструктури, необхідної для обслуговування автомобілів у місті, здійснюється повільно. В ре­зультаті швидкість руху автомобіля зменшилась до 10-15 км/год., неза­довільним залишається обслуговування населення.

Значні переваги має електротранспорт: використання трамваїв та тролейбусів. В умовах урбанізації, розширення території багатьох міст, появою обширних приміських зон із житловими забудовами появилась необхідність населення у дальніх поїздках. Електротранспорт допома­гає забезпечити обслуговування пасажирів в цих умовах, забезпечує високу середню швидкість сполучення (30-40 км/год.); дозволяє змен­шити витрати часу на здійснення поїздок.

Гострою проблемою міського електротранспорту України є знач­на зношеність рухомого складу, відсутність нових трамваїв та тролей­бусів, які були б використані для розвитку транспортної системи міста, відкриття нових ліній та для заміни зношеного рухомого складу. Фак­тична потужність трамвайних депо у більшості міст України обмежена і становить 75%, а тролейбусних — 50-60% від потреби. Рівень обслу­говування населення міським транспортом не відповідає показникам транспортного забезпечення.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Широкого розповсюдження для перевезень пасажирів в межах великих міст мають метрополітени. Класичний метрополітен нині діє більш як у 100 містах світу. В Україні метрополітен використовують в Києві, Харкові, Дніпропетровську. Значна швидкість сполучення (30-40 км/год.), комфортабельність та надійність — стає надзвичайно привабливим видом транспорту для більшості громадян. Метрополіте­ном користується велика кількість людей, в м. Києві, наприклад, що­денно перевозять біля 1 млн. пасажирів.

Із-за надмірної вартості будівництва, значних експлуатаційних вит­рат метрополітен с гає прийнятним лише для потужних, сталих пасажиро-потоків. При сучасному стані тарифів на перевезення пасажирів експлу­атаційні витрати покриваються лише на 60-70%, у м. Києві — 15-20%.

Для вирішення транспортної проблеми міст останнім часом поча­ли роботи по створенню нових транспортних засобів, які одержали на­зву «полегшений швидкісний ринковий транспорт» (ПШРТ). Праців­никами ДНТК ім. Антонова розроблені проекти спорудження в містах ПШРТ, базуючись на засадах класичного трамваю, увібравши в себе новітні технології.

Можливі наземний і підземний варіант ПШРТ вдало вписуються у будь-яку забудову міста, різні варіанти кількості вагонів залежать від потужності пасажиропотоку, створені належні умови для автоматизо­ваного управління рухом. Маса вагону ПШРТ втричі менша маси ваго­ну звичайного метро, що при незмінній місткості зменшується вартість будівництва. Застосування полегшених вагонів дасть можливість зни­зити рівень шуму та вібрації, знизити витрати на електроенергію під час експлуатації.

Системи легкого електротранспорту активно впроваджуються у більш як 200 містах світу, діють в Парижі, Тулузі, Мілані, Лондоні. Торонто, Чикаго та інших містах.

Зв'язок

Зв'язок є однією з пріоритетних та надзвичайно важливих галузей економіки України, покликаний задовольняти потреби споживачів, ор­ганів державної влади, місцевого самоврядування, оборони й безпеки держави у засобах і послугах поштового та електричного зв'язку.

E. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Послуги поштового зв'язку — це продукт діяльності підприємств зв'язку з приймання, обробки перевезення та доставки письмових відправлень, матеріальних цінностей, виконання доручень фізичних та юридичних осіб щодо грошових переказів, банківських операцій. Послуги електронного зв'язку являють собою продукт діяльності під­приємств зв'язку з передачі, випромінювання або прийому знаків, сиг­налів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагніт­них системах.

Для оцінки діяльності підприємств зв'язку використовуються такі показники:

• ємність міських і сільських телефонних станцій;

• ємність вузлів комунікації каналів загальнодержавної системи пе­редачі даних (ЗДСПД) і телефонної мережі;

• протяжність каналів на міжнародних лініях зв'язку;

• кількість телевізійних станцій потужністю 1 кВт і більше;

• кількість комплексно-механізованих вузлових підприємств пош­тового зв'язку;

• обсяг продукції зв'язку в грошовому виразі;

• доходи, витрати, прибуток, рентабельність.

Зв'язок як галузь економіки розвивається надзвичайно інтенсив­но, враховуючи, шо послуги, які надаються підприємствами зв'язку, охоплюють всю територію країни та всі сфери діяльності, забезпечу­ють передачу телефонних, телеграфних, поштових повідомлень, робо­ту установ телебачення, радіомовлення, обслуговування автоматизова­них систем управління тощо. За останні чотири роки загальні доходи підприємств від надання послуг зв'язку збільшилися в три рази, в тому числі від надання міських і сільських телефонних послуг — в 1, 6 рази, від телефонних міжміських передач в 2, 1 рази, від передачі телевізій­них та радіопрограм — в 3, 3 рази. Особливо інтенсивно розвивається мобільний зв'язок та обслуговування комп'ютерних мереж. За визна­чений період доходи від надання послуг мобільного зв'язку доходи збільшилися в сім разів, від обслуговування комп'ютерних мереж — в шість разів.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

На формування системи обслуговування підприємств та населен­ня установами зв'язку впливає географічне розташування окремих регіонів. Кожен регіон характеризується особливими природнокліма-тичними, економічними, історичними та іншими умовами, наявністю населення, розвитком продуктивних сил. Все це формує свій специфіч­ний ринок послуг, особливу структуру видів послуг зв'язку, що спожи­вається. В таких умовах стає необхідним вдосконалювати планування діяльності підприємств зв'язку з врахуванням регіональних особли­востей, з попереднім вивченням зовнішніх факторів, що визначають наявність попиту, його обсяг, наявність постійних споживачів тощо. Також необхідно врахувати дотримання загальної технічної політики експлуатації засобів зв'язку, формування єдиної автоматизованої ме­режі зв'язку держави та загальнодержавної системи передачі даних. Вагомого значення набуває роль місцевих органів місцевого самов­рядування. Ці органи зобов'язані забезпечувати підтримку діяльності підприємств зв'язку, сприяти створенню належних умов для їх роз­міщення, для проектування та будівництва об'єктів зв'язку відповідно до встановлених норм, в обслуговуванні віддалених від районів цент­рів населених пунктів.