День колгоспника

П'єса

ДІЙОВІ ОСОБИ

Юхим Гаврилович, мужик.

Уляна Мусіївна, дружина Юхима Гавриловича.

Маргарита Сидірівна теща Юхима Гавриловича.

Хлопчик Назар, син Юхима Гавриловича, хлопчик шкільного віку.

Аеліта, радіола.

На сцені – сімейна кровать з тумбочкою, в кроваті лежить Юхим Гаврилович. Над кроваттю висить календар. На календарі радісний малюнок, зроблений червоною фарбою, на малюнку напис: «День колгоспника». Поруч з кроваттю розташована радіола «Аеліта» Входить дружина Юхима Гавриловича, Уляна Мусіївна.

Уляна Мусіївна (включа Аеліту). Ану падйом!

Аеліта (пиздить дуже голосно). Дорогі колгоспники! А тепер послухайте пісню Матусовського на слова Пляцковського!

Юхим Гаврилович (хрипить сонним голосом). Жиди! (Виключа Аеліту.)

Уляна Мусіївна. Зараз вставай та катай по баклажани! (Включа Аеліту)

Аеліта (кричить дурним голосом). Я люблю тебе, жизнь, і хочу, шобилуччє ти стала!

Входить усміхнена Маргарита Сидірівна, теща Юхима Гавриловича.

Маргарита Сидірівна. Уявляєте собі, вчора на базарі машина наїхала на кавуни і всіх їх подавила.

Юхим Гаврилович (з цікавістю). Когось вбило?

Маргарита Сидірівна. Мужчину задавило. Вже пожилой був.

Уляна Мусіївна. Юхим, катай по баклажани, кому кажу, ікру нема з чого робити!

Аеліта (кричить). В жизні многа забот, а затем тішина на рассвете!

Юхим Гаврилович. Чого це воно з утра розпизділось? (Виключа Аеліту.)

Входить хлопчик Назар, син Юхима Гавриловича.

Хлопчик Назар (дзвінким дитячим голосом). Сьогодні День колгоспника, тату!

Юхим Гаврилович. Ну то й що? А яке мені діло до колгоспників?

Юхим Гаврилович поступово заводиться. Він лежить на кроваті і пальцями дере з ковра шерсть.

Може, ви всі тут колгоспники? Може, вона колгоспниця?! (Показує на Уляну Мусїївну.) Чи, може, вона колгоспниця?! (Показує на Маргариту Сидірівну.) Чи, може, я колгоспник?!! Га?!!

Очі Юхима Гавриловича наливаються кров'ю. Уляна Мусіївна, Маргарита Сидірівна і хлопчик Назар мовчать, пройняті жахом.

Юхим Гаврилович (ревежахливим голосом). Кого я запитую?!!

Хлопчик Назар (починаєревіти). Тату, не бий!

Юхим Гаврилович (скаженіє). Я тобі покажу колгоспників!

Юхим Гаврилович рвучко стрибає з кроваті, виймає з синіх штанів ремінь з чайкою на пряжці і пиздить ним Назара. Назар кричить.

Юхим Гаврилович (пиздить Назара).

Так хто колгоспник?

Я колгоспник?

Оце тобі, колгоспник!

Оце тобі, шоб знав, який у тебе тато колгоспник!

Що Уляни Мусіївни та Маргарити Сидірівни)

Ні, ви бачили такого, я – колгоспник!

Маргарита Сидірівна. Але ж…

Юхим Гаврилович. Мовчать!

Назар (плаче). Тату, я більше не буду…

Юхим Гаврилович. Катай за уроки, будеш день, ніч, місяць будеш сидіти, поки не вивчиш! Шо задано?

Назар (плаче). Географія.

Юхим Гаврилович. Я перевірю. Якщо не будеш знать, шо таке географія (показує ремінь), – чим пахне?

Назар плаче.

Юхим Гаврилович (задоволено). Не плач. Пиздуй за уроки.

Назар уходе.

Юхим Гаврилович. Хм. Як це вам подобається? Колгоспник!

Аеліта (кричить). Я люблю тебя, жизнь, і надеюсь, шо ето взаімно!

Завіса

Оповідання. статті