Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Профілактика ПН
1. Виключення впливу шкідливих факторів в період і перед заплідненням, а також особливо в перші дні і тижні вагітності: а) виключення тютюнопаління, алкоголю, прийому медикаментів (без призначення лікаря); б) до вагітності (і під час вагітності) санація вогнищ інфекції, лікування хронічних захворювань. 2. 3 настанням вагітності необхідно роз'яснити роль повноцінного збалансованого харчування, повноцінного і дещо подовженого сну. 3. Виділення і взяття на диспансерний облік вагітних групи ризику: До І групи повинні бути віднесені вагітні, які мають наступні соціальні і біологічні фактори ризику: вік батьків, виробничі шкідливості, зловживання алкоголем, паління, росто-масовий показник, емоційні навантаження, несприятливе сімейне становище жінки. Ці показники в І групі оцінюються від 1 до 4 балів. В ІІ групу необхідно виділити вагітних, які мали в анамнезі передчасні пологи, ускладнення попередніх пологів, безплідність, патологію матки у вигляді вад розвитку, пухлини, істмико-цервікальну недостатність. Ці фактори оцінюються в 4 бали. Мертвонароджені діти, смерть дитини в неонатальному періоді, розглядаються як найбільш несприятливі фактори і оцінюються в 8 балів. В ІІІ групу включаються вагітні, які мають екстрагенітальні захворювання: серцево-судинну патологію, хвороби нирок, ендокринної системи, захворювання крові, гострі і хронічні інфекції. Найбільше число балів (10) відведено декомпенсованим станам при цих захворюваннях. В ІV групу необхідно віднести вагітних, що мають ускладнення даної вагітності, кровотечі в другій половині вагітності, багато- або маловоддя, багатоплідну вагітність, переношування вагітності і загрозу її переривання, важкі форми гестозів, антигенну несумісність крові матері і плода. Оцінка факторів цієї групи - 6-10 балів. V група - гіпотрофія плода (10-20 балів), зниження естріолу в сечі (15 балів). Для встановлення ступеня ризику у кожної вагітної бали сумуются. При загальній сумі, яка перевищує 10 балів, ризик вважається високим, при сумі балів менше 5 ризик можна вважати малим. Низький ступінь ризику зустрічається у 45%, середній – 28, 6%, високий – у 26, 4% жінок. Порушення всіх функційй плаценти виявляється ПН, яка може залежати від порушень: 1. В самій плаценті. 2. Від соматичної або акушерської патології у матері. 3. Від стану плода. Отже, реакція системи мати-плацента-плід залежить від кожного з ініциаторів патологічного стану і від їх поєднань. Соматичне захворювання або патологія вагітності може стати причиною порушення плаценти і стану плода. Захворювання останнього може відобразитися на стані плаценти, в свою чергу патологія самої плаценти призведе до порушення розвитку плода. У розвитку ПН розрізняють фази компенсації і декомпенсації. Порушення гормональної функції фетоплацентарної системи дозволяють диференціїовати фази порушення і інколи їх причину. За рівнем плацентарних гормонів (ПЛ і Пг) можна судити про функцію плаценти, в той час як зміна фетальних гормонів (Е2, ЕЗ) в більшому ступені відображають стан плода. 4. Проведення профілактичних заходів (див. лікування в умовах жіночої консультації, стаціонарі) тричі протягом вагітності у жінок групи високого ризику, особливо в терміни до 12 тиж, у 20-22 тиж і З0-32 тиж. До 12 тиж вагітних групи ризику необхідно вирішити питання про можливість збереження вагітності і корекцію порушень, пов'язаних з основним захворюванням. Рекомендації по веденню вагітних групи високого ризику щодо розвитку ПН у жіночій консультації: - режим дня вагітної охоронний, сон не менше 8-10 годин (8 годин - нічний і не менше 1 -2 годин - денний), перебування на свіжому повітрі не менше 3-4 годин; - повноцінне збалансоване харчування: · білкове (яловичина, курятина, риба), · вітамінізоване (свіжа зелень петрушки, салат); · рослинна олія (1 ст. л. вранці в салат, кашу); · свіжі овочі, фрукти (в тому числі курага, ізюм); · взимку можна свіжозаморожені фрукти або сухофрукти (після попереднього розпарювання); · рідини не більше 1 літра або 1, 2 л за добу (бажано готувати концентровані компоти із сухофруктів, журавлиний морс); · каші (корисні всі крупи, крім манної), особливо вівсяна; · кисломолочні продукти (особливо ацидофільні) - ввечері 1 склянка кефіру або гарячого молока; - ультразвуковий скринінг (обстеження всіх вагітних): ¨ до 16 тиж в І триместрі при першому зверненні в ж/к - для уточнення імплантації плідного яйця (низька), патології матки, діагностики двійні; виключення " порожнього" плодового яйця, вад розвитку, уточнення терміну вагітності; ¨ в 20-22 тиж - діагностика вад розвитку або затримки внутрішньоутробного росту плода, обумовлених генетичною патологією; встановлення місця плацентації (низька плацентація), локалізація плаценти на передній або задній стінці матки - для прогнозування можливості міграції плаценти; визначення локалізації плаценти стосовно рубця на матці (наприклад, після операції кесаревого розтину); ¨ в 28-З0 тиж (за показниками в групі ризику) - для діагностики ПН, предлежання плаценти, структури і розташування плаценти; уточнення процесу міграції плаценти для біометрії плода і плаценти; ¨ в 34-36 тиж (за показаннями - оцінка ефективності проведеної терапії); - застосування кардіографії плода як методу оцінки стану плода в жіночій консультації (в кабінеті пренатальної діагностики). Профілактичне лікування в жіночій консультації необхідно ропочинати з 20 тиж вагітності в групі ризику розвитку ПН: - в І триместрі - но-шпа, свічки з папаверином; - з 20 тиж - трентал, папаверин, вітамін Е, метіонін, аскорутин, теонікол, но-шпа, папаверин, корінь валеріани, вітамін В6, глюкоза з аскорбіновою кислотою, кокарбоксилаза; санація піхви; - з З0-32 тиж. при діагностиці ПН краще провести лікування в стаціонарі із застосуванням інфузійної терапії; в жіночій консультації лікування носить характер закріплюючого ефекту від стаціонарного лікування, препарати ті ж самі, принципи терапії також. Одним з ефективних лікувальних заходів при ПН є плазмоферез. Основу його дії складають антиоксидантний і дезінтоксикаційний ефекти; покращення реологічних властивостей крові і мікроциркуляції, видалення циркулюючих імунних комплексів (Rh і АBО, вовчакового антикоагулянту (АВТ)). Показання до застосування плазмоферезу: первинна і вторинна ПН із хронічним перебігом. Процедура проводиться на апараті Гемос ПФ-12. Вид плазмоферезу - безупинний фільтраційний. В комплекс підготовчих заходів входить визначення загального білка, білкових фракцій, гематокриту, розгорнутий аналіз крові з визначенням показників системи зсідання крові та антизгортальних компонентів; гормональні і імунологічні дослідження. Безпосередньо перед плазмоферезом проводиться загальна гепаринізація. Амбулаторне лікування проводиться з організацією в деяких випадках " стаціонару вдома" як тимчасового заходу, тому що в ІІ і ІІІ триместрах вагітності однією з частих причин розвитку ПН є поєднаний пізній гестоз. В цих випадках краще розпочинати лікування в стаціонарі з наступним продовженням її в умовах жіночої консультації (за умови правильної організації амбулаторного лікування і контролю за станом вагітної і плода, що розвивається). В 37 тижнів вагітності необхідна оцінка тазу вагітної, положення і предлежання плода, його можливої маси, проведення санації піхви і завчасна госпіталізація вагітної групи ризику в допологове відділення з метою підготовки до пологів. Гіпоксія плода- це такий патологічний стан плода, що характеризується його кисневим голодуванням, при якому потреби плода, який росте, не задовольняються материнським організмом в повній мірі, підтверджений лабораторно шляхом вимірювання показників кислотно- основного обміну.
|