Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Профілактика
|
|
Усунення дефіциту йоду досягається проведенням йодної профілактики – масової, групової, індивідуальної:
■ Масова йодна профілактика проводиться у загальнодержавному масштабі в йододефіцитних регіонах застосуванням збагачених йодом основних продуктів харчування.
-У більшості країн світу, в тому числі в Україні, використовують йодування солі. Цей метод найбільш економічний і безпечний. Йодовану сіль отримують шляхом додавання йодату калію із розрахунку 40 мг йоду на 1 кг солі. В 1 г йодованої солі міститься в середньому 40 мкг йоду.
-Середньодобове споживання солі складає 5-10 г. Таким чином, в організм потрапляє із сіллю 100-200 мкг/добу (з урахуванням втрат при зберіганні і кулінарній обробці - до 50%).
-Надходження такої дози йоду дозволяє забезпечити фізіологічні потреби організму в йоді.
-Для масової профілактики використовують також олійний розчин йоду – ліпіодол. При застосуванні per os він забезпечує організм йодом впродовж 6-12 міс; при уведенні внутрішньом'язово – впродовж 1-3 років.
■ Для індивідуальної і групової профілактики використовують препарати йоду (Йод-Баланс, Йодомарин, Йодид-Фармак) по 100 і 200 мкг в таблетках.
Добова потреба в йоді для різних вікових груп представлена в таблиці 10.
■ Групова йодна профілактика – на фоні масової профілактики введення йодидів певним групам підвищеного ризику щодо розвитку йододефіцитних захворювань: діти, підлітки, вагітні і жінки, що годують груддю. Групова профілактика передбачає застосування препаратів йоду в організованих колектвах (дитячих садках, школах, спеціалізованих навчальних закладах). Здійснюється шляхом регулярного застосування препаратів, що містять фізіологічні дози йоду.
■ Індивідуальну йодну профілактику проводять серед неорганізованого контингенту дітей і іншого населення та окремим особам при зростаючій потребі в йоді (реконвалесценти після тяжких соматичних або інфекційних захворювань, після курсів антибіотикотерапії, при ураженнях шлунково-кишкового тракту і порушенні всмоктування йоду тощо). Засобом індивідуальної йодної профілактики є тривалий прийом фізіологічної дози йодистих препаратів (калію йодид, йодомарин, йодобаланс).
Таблиця 10. Потреба в йоді для різних вікових категорій (ВООЗ, 2005)
| Категорії | Потреба |
| Діти від 0 до 12 міс | 50 мкг/добу |
| Діти 1-6 років | 80 мкг/добу |
| Діти 6-12 років | 120 мкг/добу |
| Діти > 12 років і дорослі | 150 мкг/добу |
| Вагітні та жінки, які годують груддю | 200 мкг/добу |
Диспансерне спостереження постійне:
- Педіатр (сімейний лікар), ендокринолог – 2 рази на рік
- УЗД щитоподібної залози – 2 рази на рік
- При еутиреозі – ТТГ, вільний Т4, антитіла до тиреопероксидази – 1 раз на рік
- При порушенні функції ЩЗ, після досягнення стійкого еутиреозу – ТТГ, при необхідності -
вільний Т4 – 1 раз на 6 міс
- Консультація хірурга – за показаннями