Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методика вибору цільового сегмента ринку
1. Для того, щоб досягти успіху на ринку, товаровиробник повинен мати стратегічні конкуренті переваги. Основними перевагами які можуть забезпечити успіх у конкурентній боротьбі є: лідерство за витратами (найменші з усіх конкуруючих підприємств), диференціація продукції і методів її збуту (урахування інтересів різних груп споживачів у більшій мірі ніж основні конкуренти).
Зазвичай ці переваги конкретне підприємство може проявити не на всьому ринку у цілому, а на його окремих ділянках - цільових сегментах (цільовому ринку), тобто тій частині ринку на якій це підприємство зможе задовольнити потреби і запити споживачів більш ефективним ніж його конкуренти способом.
Сегментацію слід розглядати з наступних точок зору:
- як методологію структурування ринку (за споживачами, продуктами, конкурентами і т. д.). - як процес пошуку підприємством свого місця на ринку - цільового ринку, на якому конкретне підприємство зможе у максимальному ступені проявити свої порівняльні переваги і згладити відносні недоліки. - як інструментарій, що застосовується для проведення різних видів ринкових досліджень (пошук і вивчення цільових споживачів, виявлення найбільш ефективних каналів збуту, аналіз конкурентноздатності і т. д.).
Сегментаці я - основний метод і одночасно інструмент факторного аналізу ринкових можливостей підприємств. За кількістю факторів сегментації, які одночасно приймаються до уваги, сегментацію поділяють на одинарну, подвійну і множинну. Частіше всього застосовують два останніх види. У будь-якому випадку, вибір факторів сегментації повинен забезпечити виділення сегментів з різною специфікою запитів споживачів. Виділення і оцінку сегментів ринку ведуть шляхом побудови функціональних карт чи матричних моделей.
Функціональна карта у табл. 1 реалізує стратегію сегментації, що передбачає визначення ринкових позицій конкретного товару і визначення його можливих споживачів. Тобто ведеться пошук споживачів для конкретного товару. Ця стратегія є більш характерною для великих підприємств.
Функціональна карта у табл. 2 реалізує стратегію, що передбачає визначення які товари і з якими характеристиками користуються (будуть користуватися) найбільшим попитом у споживачів. Її доцільно застосовувати для малих і середніх підприємств. Таблиця 1 Визначення ринкових позицій товару (дзеркального фотоапарату " Київ") Таблиця 2 Аналіз запитів споживачів кисломолочних продуктів харчування Цільови сегменти: Для табл. 1 – це споживачі, запити яких співпадають з характеристиками виробу. Для табл. 2 – групи споживачів для яких вирішальним фактором вибору товару є екологічність продукції і лікувальні властивості.
Методика вибору цільового сегмента ринку Основним методом пошуку цільового ринку (його сегментів чи ніш) є сегментація. Розглянемо методику сегментації, включаючи цілі конкретних її етапів і задачі, які розв'язують у процесі їх виконання.
Оцінка власних можливостей підприємства. Мета етапу - визначити можливі напрямки розвитку, виходячи з наявного устаткування, технологій, джерел постачання сировиною, місця розташування і т.д.
У процесі досягнення мети вирішуються наступні задачі: 1. Аналіз кон'юнктури ринку, що склалася, і перспектив її розвитку. 2. Виявлення й оцінка потенційних можливостей основних конкурентів. 3. Аналіз техніко-економічних можливостей аналізованого підприємства. 4. Визначення видів продукції які може виготовляти дане підприємство в існуючих ринкових умовах.
Визначення принципів і факторів сегментації. Мета етапу – визначення принципів сегментації (орієнтація на продукт, орієнтація на споживача, табл..1 і 2), виділення факторів сегментації і їх значень (специфіка запитів споживачів, параметри продуктів, регіони збуту і т.д.), а також найбільш ймовірних комбінацій факторів з урахуванням їх значень. Задачі: 1. Аналіз товарів, що виводяться на ринок, даних про збут за минулі періоди господарювання, відомостей органів держстатистики, галузевої структури споживачів, географічного розподілу ринку і т.д. 2. Вибір принципів, виду (одинарна, подвійна чи множинна) і факторів сегментації (на основі виконаного аналізу). 3. Визначення найбільш прийнятних значень (змінних) факторів сегментації і ступеня їхньої диференціації. 4. Виявлення кращих із комбінацій факторів.
Побудова матричних моделей (функціональних карт) для виділення й оцінки ділянок ринку методом сегментації за споживачами, продуктами, основними конкурентами і т.д (табл. 1 і 2). Мета етапу - побудова матричних моделей (функціональних карт) і їхнє представлення у виді комп’ютерних баз даних. Задачі: 1. Розробка макетів бланків функціональних карт (на основі результатів попереднього етапу). 2. Трансформація функціональних карт до виду матриць (таблиць), представлення їх у виді комп'ютерних баз даних.
Збір і аналіз інформації, яка характеризує ринки збуту. Мета етапу - збір і аналіз інформації, наповнення табличних (матричних) моделей фактичними даними. Задачі: 1. Виявлення джерел, методів і способів збору інформації. 2. Розробки анкет (при необхідності). 3. Збір необхідних даних і їхня систематизація. 4. Аналіз даних. 5. Наповнення моделей фактичними даними.
|