Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Втілення загальнолюдських цінностей в загальноправових принципах






Незважаючи на багатоманітність типів (сімей) правових систем світу (романо-германська, англо-американська, змішана, релігійно-традиційна) та різний їх підхід до проблеми принципів права (в одних склалося поняття «загальних принципів права», у інших — ні), усі вони в демократичних суспільствах спираються на загальну основу принципів права. Принципи права згодом набули універсального значення, оформилися в галузі основних прав людини, одержали закріплення на міжнародному рівні. Так, у Договорі про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) загальні принципи, характерні для права держав — членів Співтовариства, розглядаються як складова частина права ЄЕС, а їх порушення — як підстава для скасування в судовому порядку актів Співтовариства. Сьогодні принципи права є актуальними насамперед у зв'язку із завданням забезпечення прав людини.

Дати вичерпний перелік загальних принципів права важко, тому що вони не мають достатньої чіткості та стабільності змісту. Одне є безсумнівним — в них втілюються загальнолюдські цінності.

Загальні принципи права:

1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задоволення основних потреб її життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користування різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.

2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення. Принцип справедливості містить у собі вимогу відповідності між практичною роллю різних індивідів (соціальних груп) у житті суспільства та їхнім соціальним становищем, між їхніми правами та обов'язками, злочином і покаранням, заслугами людей та їхнім суспільним визнанням. Принцип справедливості є важливим при вирішенні конкретних юридичних справ (приміром, при визначенні міри кримінального покарання). Він конкретизується у принципі рівності.

3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді. Важливими складовими елементами принципу рівності є:

• єдність (взаємозв'язок) прав і обов'язків, тому що говорити про реальність будь-якого права можна лише за наявності відповідного йому юридичного обов'язку (приміром, право громадянина на судовий захист реалізується через обов'язок судів здійснювати такий захист);

• взаємна відповідальність держави та особи, тому що вони пов'язані взаємними правами та обов'язками.

4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних невідчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування та розвитку особи.

5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.

6. Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили);

б) суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Передбачає також недопустимість зловживання суб'єктивним правом;

в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.

Малько А.В. у своїх роботах по дослідженню теорії держави та права вказує на таку сукупність загальнолюдських цінностей у системі загальних принципів права:

1. Справедливість (означає відповідність між роллю особи в суспільстві і його соціально-правовому положенням; це співвідношення між діянням і подякою, між заслуженою поведінкою і заохоченням, між злочином і покаранням і т.п.); юридична рівність громадян перед законом і судом.

2. Держава гарантує рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від підлоги, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового положення, місця проживання, відношення до релігії, належності суспільних об'єднань, а також інших обставин. Забороняються будь-які форми обмеження прав громадян по ознаках соціальної, расової, національної, мовної або релігійної приналежності.

3. Чоловік і жінка мають рівні права і свободи і рівні можливості для їх реалізації;

4. Гуманізм (означає, що Конституція і закони повинні закріпляти права і свободи людини і громадянина, забороняти різні діяння, що роблять замах на людську гідність). Ніхто не повинен піддаватися тортурам, насильству, що іншому жорстокому або принижує людську гідність зверненню або покаранню. Ніхто не може бути без добровільної згоди підданий медичним, науковим або іншим дослідам;

5. Демократизм (означає, що в правових нормах повинні бути закріплені механізми і інститути представницького і безпосереднього народовладдя, за допомогою яких громадяни можуть брати участь в управлінні державними і суспільними справами, захищати свої права і свободи). До таких елементів демократизму можна віднести:

• єдність прав і обов'язків (означає, що немає і не може бути права без обов'язків і обов'язків без прав);

• федералізм (він властивий тільки для тих правових систем, які існують у федеральних державах і означає, що в даному суспільстві діють дві системи законодавства);

• законність (означає систему вимог суспільства і держави, що полягає в точній реалізації норм права рацію всіма і повсюдно);

• поєднання переконання і примушення і ін.

Особливе значення для права має принцип справедливості. Не випадково, що слова «право» і «справедливість» є однокорінними, що ряд мислителів, учених-юристів часом визначає право як нормативно закріплену справедливість. «Право, — писав Р. Гроций, — не що інше, як те, що справедливо». У введенні до Законам Хаммурапі (законодавчому пам'ятнику епохи старовавілонського царства 1782—1750 рр. до н.е.) сказано, що ці закони видаються для того, щоб «дати сяяти справедливості в країні». Названі принципи діють у всіх без виключення галузях права

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал