Родові та власні ознаки нерухомого майна.

Маючи земельну ділянку як складову частину, всі штучні будови (об'єкти нерухомості) володіють родовими ознаками, які дозволяють відрізнити їх від рухомих об'єктів. Це:

1. Стаціонарність, нерухомість. Ця ознака характеризується міцним фізичним зв'язком об'єкта нерухомості із земною поверхнею та неможливістю його переміщення у просторі без фізичного руйну­вання й нанесення шкоди, що робить цей об'єкт непридатним для по­дальшого використання.

2. Матеріальність. Нерухомість завжди функціонує у натурально-речовій формі. Фізичні характеристики об'єкта нерухомості включа­ють, наприклад, дані про розміри, форму, поверхню, ландшафт.

3. Довговічність. Термін використання нерухомості вище ніж тер­мін використання усіх інших товарів (винятком є окремі види кош­товного каміння й виробів із дорогоцінних матеріалів).

Крім загальних родових ознак нерухомості, можна виділити і власні ознаки, які визначаються конкретними показниками залежно від виду об'єкта нерухомості. Так, практично неможливо говорити про дві однакові квартири, земельні ділянки, споруди, оскільки у кожної обов'язково будуть відмінності: розташування стосовно інших об'єктів нерухомості, до частин світу, до інфраструктури. Це свідчить про уні­кальність і неповторність кожного окремого об'єкта нерухомості.

Нерухомість володіє підвищеною економічною цінністю. Це зу­мовлено тим, що вона призначена для довгострокового використання і не споживається у процесі використання. Як правило, нерухомість має конструктивну складність, що вимагає значних витрат на підтри­мання її у належному стані.

Крім того, об'єкт нерухомості завжди має своє функціональне призначення, яке може бути виробничим і невиробничим. Об'єкти, що мають виробниче функціональне призначення прямо чи непря­мо беруть участь у виробництві продукції, наданні послуг. Об'єкти невиробничого призначення забезпечують умови для проживання та обслуговування людей.

Нерухомість завжди виступає як об'єкт довгострокового інвесту­вання.

Об'єкт оцінки у матеріальній формі рухомого майна.

Об'єктами оцінки у матеріальній формі є нерухоме майно (неру­хомість) та рухоме майно. Нерухоме майно — земельна ділянка без покращень або земельна ділянка з поліпшеннями, які нерозривно з нею пов'язані (будівлі, споруди), а також інше майно, що згідно з за­конодавством належить до нерухомого майна. Рухоме майно — ма­теріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди.

Самостійна робота – 6 годин