Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Література. Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар
Основна: Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар. отношения. — 1997.— №9, 10. Иноземцев В.Л. Социально-экономические проблемы XXI века: попытка нетрадиционной оценки. М., 1999. Иноземцев В.Л. «Класс интеллектуалов» в постиндустриальном обществе // Социологические исследования. — 2000. — №6. Иноземцев В.Л. Классовый аспект бедности в постиндустриальних обществах // Социологические исследования. — 2000. — № 8. Кастельс М. Информационная зпоха: зкономика, общество и культура: Пер. с англ. - М., 2000. Додаткова: Белл Д. Грядущеє постиндустриальпоо общоство, Опыт социального прогнозирования: Пор. с англ. — М. 1999. Васильчук Ю. Постиидустриальная зкономика и развитие человека // Мировая економика и междунар. отношения. — 1997.— №9, 10. Колодюк А. Проблематика переходу до інформаційного суспільства // Політичний менеджмент — 2004. — № 6.
Тема: Релігія та її вплив на людське існування в умовах постіндустріального суспільства. План: 1. Роль релігії у сучасному світі. Типологія релігій. 2. Основні тенденції у релігійному житті на сучасному єтап. 3. Вплив релігії світу на складання і функціонування структур сучасності. 1. Серед факторів, що визначають світогляд нації та її діяльність, провідну роль грає релігія. Релігія — це сфера духовного життя індивіда і суспільства, в основі якої лежить відображення дійсності, що ґрунтується на вірі в існування Бога (богів), надприродного. Типологія релігії: - політеїстичні та монотеїстичні; - релігії національні та світові; - релігії з Богом (християнство) і без Бога (конфуціанство, даосизм); - традиційні (християнство, іслам, буддизм, іудаїзм, конфуціанство) - нетрадиційні «нові» релігії («Рух Муна», «Сайєнтологія»).
2. На нинішньому етапі можна виділити кілька основних тенденцій: - зміцнення позицій у тих чи інших регіонах традиційних для них релігій; - атеїзм; - зростання уваги до релігій, захоплення людей Заходу віруваннями Сходу, екзотичними культами, а також найдавнішими язичницькими ритуалами, магією; - поява «нових релігій» (Серед «нових релігій» чимало таких, котрі змішують різноманітні елементи, намагаючись стати ближче до «споживача», обіцяючи досягнення щастя і звільнення від страждань не після смерті, а у земному житті. На чолі стають люди, що претендують на «знання істини» як «богообрані».); - поява і поширення так званої «бідної релігії»(її прихильники не називають себе християнами або мусульманами, по носять натільного хреста, не ходять до храмів і не відзначають релігійних свят, часто навіть не знають змісту священних книг. Вони визнають існування Бога, вірять у життя після смерті, у кару за гріхи, у торжество справедливості.).
3.Християнство ( 1 ст, н.є. - 33, 9 % (2 млрд.). Католицизм, відокремившись у1054 р. Відрізнявся суворою ортодоксальністю, догматизмом і консервативністю. До середини XIX ст. відмовився від опозиційного ставлення до буржуазного ладу, його соціальні позиції зближаються з протестантизмом. II Ватиканський Собор(1962—1965 рр.), на якому виробили соціальну концепцію: засуджувався нерівний розподіл багатств та існування убогості, визнано значення активної соціальної позиції, праця з категорії покарання людини перетворювалася на джерело їй чеснот. Католицька церква не залишає поза своєю увагою жодної проблеми сучасності: права людини, становище жінки, демографія, регіональні війни, посткомунізм, клонування, контрацептиви. Змінюється ставлення до інших християн та прихильників інших релігій. Зміна переліку «семи смертних гріхів»: шахрайство в бізнесі, візит до екстрасенса, читання гороскопів, пияцтво, азартні ігри, аборт, використання контрацептивних засобів, жаданий погляд на законну дружину або чоловіка. Католицька церква визнала свої помилки: інквізицію, Варфоломіївську ніч, хрестові походи. Протестантизм відіграв вирішальну роль в утвердженні капіталістичного ладу. Ним висувалися етичні норми господарської і побутової поведінки, запропоновані мотивації підприємництва. Головна ідея - людина може спілкуватися з Богом один на один за допомогою Біблії, без посередництва церкви. Відстоювання статусу індивіда як прямого і безпосереднього слуги Господа, відповідального перед ним (індивідуальна свобода). Протестантизм бачив у праці найважливішу цінність, священний обов'язок перед Богом. Перетворення ділового успіху в показник обраності. Цінності етики: чесність у стосунках, недоторканність власності, ініціатива і відповідальність, прагнення до постійного професійного вдосконалювання, ощадливість і дбайливість. Розкоші, бездіяльність, потурання слабостям засуджувалися. Православ'я є надзвичайно консервативним - свідомість орієнтована на аграрно-патріархальне суспільство - антибуржуазність. Більше тяжіння до внутрішнього споглядального життя, ніж до зовнішнього практичного. Тому найвищою є праця молитовна і споглядальна. У православ'ї інтерес до практичного, господарського життя витіснився орієнтацією на вічне і позачасове, пошуками абсолютного добра і правди. Іслам - 20 %, більше 1 млрд. 300 млн. осіб. Будь-які соціальні форми і будь-які зміни повинні оцінюватися, виходячи із настанов шаріату, традиціоналізм. Тут немає «світської» сфери життя, байдужої з погляду релігії, і тому — здатної до еволюції. Буддизм (5%) виник у VI - V ст. до н. е. в Індії, його центральним принципом є релігійна ідея про необхідність звільнення від пут земного існування. Прихильники буддизму стверджують, що їхня віра проголошує мир і самопожертву і не схильна набувати войовничого характеру. Буддизм меншого мірою виявив себе бойовою політичною силою. І ндуїзм. (14, 7 %) освячує кастову систему. Останнім часом просувають ідею «індуїстської глобалізації»: індуїзм - єдина віра, здатна подолати негативи сучасної цивілізаційної кризи. Конфуціанство орієнтує людину на «пристосування до світу»: світ змінюється, треба змінюватися самим, але не зраджувати свої цивілізаційні засади. Конфуціанські принципи: суспільство і держава є суворо ієрархізованою пірамідою, держава є силою, яка здатна захистити свого громадянина, повага громадян до влади. Це сприяло китайському економічному зростанню. Дисциплінованість, готовність громадян стійко зносити труднощі і без суперечок виконувати накази, додержуватися визначених настанов стали факторами, що забезпечили стабільність. Також вони сприяли високій виробничій організованості. Конфуцій вимагав від правителів проводити щодо народу великодушну політику, надавати людям певні матеріальні блага, тоді народ довірятиме правителю. Вимога «цінувати народ» втілилася в сучасний курс КНР на досягнення — суспільства середньої заможності. Після катастрофи тоталітарних систем - релігія переживає відродження там, де раніше не сприймалася. У сучасному плюралістичному світі співіснуватимуть різні конфесії і слобода дотримуватися атеїстичного світогляду. Закріплення вивченого матеріалу: 1. Вміти давати відповіді на питання: Роль та значення релігії. Типологія релігії. Зміна релігією місця в людському житті. Основні тенденції розвитку релігій в сучасному світі. Вплив різних релігій на особливості розвитку країн. Причини зростання релігійної свідомості в наш час.
2. Вміти аналізувати: Соціальна функція релігії. Вплив різних релігійних конфесій на спосіб життя.
3. Підготувати доповіді: Світові релігії: буддизм, іслам, християнство.
|