Література. Ковлер А.И. Демократия. на рубеже XXI века

Основна:

Ковлер А.И. Демократия. на рубеже XXI века. —М., 1997.

Хантингтон С. Будущее демократического процесса: от зкспансии к консолидации // Мировая зкономика и междунар. отношения. — 1995.—№6.

Тема: Соціалізація особистості. Гендерні відносини.

План:

1. Поняття «соціалізації».
2. Родинна соціалізація. Сім`я.
3. Гендерна соціалізація.

1. Формування особистості відбувається в процесі соціалізації - процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм та цінностей, які дозволяють функціонувати йому як повноправному члену. Соціалізація включає в себе як соціально-контрольовані процеси цілеспрямованого впливу, так і стихійні, спонтанні процеси.

У ході соціалізації людина з біологічної істоти перетворюється на соціальну. Соціальне середовище відіграє в цьому процесі вирішальну роль.

Соціалізація дає можливість спілкуватися за допомогою ролей. Соціалізація забезпечує збереження самого суспільства: прищеплює новим громадянам загальноприйняті цінності, зразки поведінки.

Механізми соціалізації:

Імітація - процес, за допомогою якого засвоюються специфічні елементи культури, особливі знання, уміння, обряди.

Ідентифікація - внутрішнє освоєння цінностей людьми - процес соціального навчання.

Форми соціалізації: родина, колектив, громадянське суспільство, церква.

Етапи соціалізації:

- дитинство (до 12 років); дитина не вміє жити в дорослому світі: не мас соціальних статусів і ролей, чітких прав та обов’язків, не знає, що таке соціальна відповідальність; погано уявляє собі, що таке соціальні норми; вони можуть оцінювати норми тільки їх засвоюючи через стереотипи поведінки найближчого оточення;

- підлітковий вік та юність (13 – 17 - 23 років); закінчується формування фундаменту особистості. Усвідомленням свого «Я» відбувається як осмислення свого місця в житті батьків, друзів, соціуму. Пошук моральних орієнтирів, зв'язаних з переоцінкою сенсу життя. Підлітки сприйнятливі до негативних оцінок навколишніх, зовнішнього вигляду, манер поведінки, кола знайомств, всього того, що складає соціальне середовище і соціальну символіку «Я». Необгрунтоване розуміння «правильно» - «неправильно». Їхній рольовий діапазон вкрай обмежений - вони не є власниками, розпорядниками, виробниками, законодавцями - лише споживачі, а це е головною проблемою соціалізації; (первинна)

- 23 – 65 років доросле життя - найактивніший період соціалізації, в цей час людина освоює велику кількість соціальних ролей, це найактивніший творчий вік. (вторинна)

Критерії самостійності: самостійне забезпечення засобами існування; уміння розпоряджатися грошима незалежно від інших; самостійність у виборі способу життя; проживання окремо від батьків; відповідальність, голосування на виборах, вступ у шлюб.

Соціалізація дорослих змінює зовнішню поведінку, у той час як соціалізація дітей формує ціннісні орієнтації. Соціалізація дорослих розрахована на те, щоб допомогти людині набути визначені навички, соціалізація в дитинстві в більшій мірі має справу з мотивацією поведінки.

2. Найперша роль в процесі соціалізації належить сім`ї. Сім’я забезпечує соціалізацію в ході засвоєння дітьми нормативів громадського життя, задовольняє емоційну потребу у спільних переживаннях, обміні почуттями і настроями, запобігає психологічній неврівноваженості, захищає від переживання почуття ізольованості і т. ін.

Функції сім`ї:

- репродуктивна (громадська - відтворення населення; індивідуальна - задовольняє потреби в дітях);

- виховна (вплив на розвиток особистості кожного її члена протягом усього життя.);

- господарсько-економічна (забезпечує міцні зв’язки; підтримує матеріально неповнолітніх і непрацездатних, надає підтримку тим членам сім’ї, у яких виникли матеріальні та фінансові труднощі);

- регулятивна (упорядковує відносини між статями, здійснює первинний контроль за дотриманням членами сім’ї суспільних норм життя);

- відновлювальна (відновлення і зміцнення фізичних, психологічних, емоційних і духовних сил людини);

- дозвільна;

- соціально-статусна (забезпечення певним суспільним статусом та роллю);

- соціалізація особистості (формування у дитини уявлень про соціальні зв’язки і включення в них її з народження).

3. Ґендерна соціалізація - процес засвоєння людиною соціальної ролі, визначеної для неї суспільством, залежно від того, чоловіком або жінкою вона народилася.

Ґендерні ролі - норми і правила поведінки жінок і чоловіків, що ґрунтуються на традиційних очікуваннях, пов’язаних з їх статтю. Вони відрізняються в суспільствах з різною культурою і змінюються із часом.

Засвоєння індивідом культурної схеми ґендера відбувається через конструювання розходжень між статями. Соціалізація чоловіків і жінок формується за різних соціально-психологічних умов. Ґендерна соціалізація включає дві взаємозалежні частини: опанування прийнятих моделей чоловічого і жіночого поводження, відносин, норм, цінностей і стереотипів; вплив соціального середовища на індивіда з метою прищеплення йому визначених суспільством правил і стандартів поводження для чоловіків і жінок.

Засвоюються насамперед колективні, загальнозначущі норми. Вони стають частиною особистості і підсвідомо нею керують. Уся інформація, що пов’язана із диференційованим поводженням, відбивається у свідомості людини у вигляді ґендерних схем. Основні агенти соціалізації — соціальні групи і контексти: родина, однолітки, засоби масової інформації, робота, клуби за інтересами, церква.

Механізми здійснення ґендерної соціалізації:

- диференційне посилення, коли прийнятне ґендерно - рольове поводження заохочується, а неприйнятне карається соціальним несхваленням;

- диференційне наслідування, коли людина вибирає статево-рольові моделі в близьких їй групах і починає наслідувати прийняте там поводження.

Статево-рольова соціалізація відбувається протягом усього життя людини, тільки з дорослішанням зростає самостійність у виборі цінностей і орієнтирів. За певних обставин люди можуть переживати ґендерну ресоціалізацію - руйнування раніше прийнятих цінностей та засвоєння нових моделей поведінки.

Головна роль у ґендерному вихованні належить освітньо-виховним установам. родині, суспільним (неурядовим), молодіжним, жіночим, правозахисним організаціям, засобам масової інформації.