Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема: Конфлікти






Питання:

1. Поняття «конфлікт».

2. Джерела виникнення конфліктів.

3. Типи конфліктів.

4. Шляхи подолання конфліктів.

 

1 Конфлікт – зіткнення протилежних інтересів, цілей, поглядів, ідеологій. Це ситуація, в якій кожна зі сторін прагне зайняти позицію, не сумісну з інтересами, поглядами, позиціями іншої сторони. Конфлікт може бути між індивідами, групами, класами, суспільствами (державами), або відбуватись у свідомості особистості.

Характерними рисами конфлікту є:

- біполярність: наявність двох різних позицій, між якими відбувається протистояння;

- активність: спрямованість на розв’язання суперечності;

- наявність суб’єкта або об’єктів: конфлікт є людським проявом, щоб він відбувся, потрібні свідомі учасники.

2 Конфлікт виникає, коли є сфера суперечностей. Джерелом конфліктів може бути соціальна нерівність, тобто неоднаковий доступ людей до ресурсів, різні права на володіння та розпорядження ресурсами. Через це є боротьба за владу, престиж, авторитет, за право володіти та керувати іншими.

Також основою конфлікту можна вважати соціальну напругу між тим що є, і тим що повинно бути відповідно до почуттів, переконань, інтересів певних соціальних груп та людей.

Можливість конфлікту закладена у процесі соціалізації, коли індивід залучається до норм та цінностей певної культури.

Чинниками конфлікту є:

- обмеженість матеріальних або духовних ресурсів;

- нерівність між людьми – майнова або соціальна;

- обмеження та утиск прав груп людей в економічному, соціальному, політичному, етнічно-расовому відношенні;

- відчуття загрози втратити щось цінне;

- суперечності у способах поведінки;

- різні політичні, релігійні та інші ідеологічні вподобання;

- відчуття людиною власної пригніченості або невпевненості в будь-якій сфері.

Діями, що провокують конфлікт вважаються такі:

- створення завад для реалізації планів або намірів;

- невиконання обов’язків;

- захоплення або утримання за собою чогось, що інша сторона вважає несправедливим (речі. час, чиєсь місце тощо);

- завдання прямої або опосередкованої шкоди майну або репутації;

- дії, що принижують людську гідність;

- загрози та інші дії, спрямовані на примушування людини робити щось, що вона не хоче;

- фізичне насильство.

3 Типи конфліктів:

Внутрішньоособистісний конфлікт – конфлікт усередині особистості, викликаний рівними за силою, але несумісними інтересами, потребами, бажаннями, що супроводжується сильним емоційним напруженням.

За теорією Зиґмунда Фройда, внутрішньоособистісний конфлікт пояснюється тим, що індивід завжди знаходиться в стані конфлікту зі суспільством. Біологічні потреби входять в суперечності із нормами культури.

 

З. Фройд виділяє три складові частини свідомості особистості.

«Воно» – джерело енергії та інстинктивних бажань, спрямованих на отримання задоволення.

«Я» – свідомість, що допомагає орієнтуватися у навколишньому світі і користуватися принципом реальності.

«над-Я» – ідеалізовані норми батьків та суспільства, що виконують нормативну та оцінну функцію.

«над-Я» регулює поведінку особистості та намагається вдосконалити її відносно ідеалів, що закладені батьками та суспільством у процесі соціалізації – чого від індивіда чекають, щоб він почувався хорошим для інших.

Мотиваційний конфлікт – людина опиняється перед необхідністю обирати між двома однаково привабливими, однак взаємовиключними варіантами, або перед людиною стоїть вибір між однаково неприємними можливостями, або одна і та сама мета, можливість є водночас і привабливою, і непривабливою (труднощі порівняння «за і проти»).

Когнітивний конфлікт – виникає як суперечність двох знань: «я прийняв рішення» і «я не впевнений, що це правильне рішення».

Рольовий конфлікт виникає між вимогами соціальної ролі та можливостями особистості, на яку цю роль покладено. Також виділяють моральний конфлікт, що виникає між «потрібно за нормами» і «я хочу»; конфлікт нереалізованого бажання – «хочу, але не можу»; конфлікт адаптаційний при ситуації «потрібно, але не можу» тощо.

Міжособистісні конфлікти можуть існувати в різних сферах взаємодії (сімейний конфлікт, конфлікт на підприємстві тощо).

Міжетнічний конфлікт – одна з форм відносин між спільнотами, що характеризується наявністю претензій, які мають тенденцію до наростання протистояння. Типами міжетнічних конфліктів є: державно-правовий (невдоволеність нації її правовим статусом); етно-територіальний (виникають у місцях примусового переселення – в Україні це кримсько-татарський регіон); етно-демографічний (виникає внаслідок швидкого притоку іноземного населення, і тоді корінне населення починає боротьбу за свої права та намагання обмежити права прибульців).

Конфлікт реальний – є засобом досягнення певної мети.

Конфлікт уявний – конфлікт, що є самоціллю щонайменше в однієї з конфліктуючих сторін. Метою такого конфлікту є лише зняття емоційної напруги, але не вирішення об’єктивної суперечності.

Політичний конфлікт виникає у сфері політичних інтересів, де зіштовхуються різні політичні суб’єкти, які прагнуть досягти цілей.

За процесом перебігу конфлікти ділять на конфронтацію (пасивне протистояння груп із різними інтересами, що може набувати вигляду прихованої ворожнечі), суперництво (боротьбу за визнання досягнень або творчих здібностей), конкуренцію (протистояння з метою отримання вигоди, прибутку, благ).

4 Під завершенням конфлікту розуміють припинення конфліктної взаємодії. При цьому конфлікт може бути завершеним, але не розв’язаним. Основними формами завершення конфлікту є розв’язання, врегулювання, згасання, знищення, перехід в інший конфлікт.

Розв’язання конфлікту призводить до зняття суперечностей або позбавлення від них. Це спільна діяльність учасників, спрямована на припинення протидії та вирішення проблем, які призвели до конфлікту.

Урегулювання конфлікту відрізняється тим, що в усуненні суперечності бере участь третя сторона.

Згасання конфлікту – це тимчасове припинення протидії при збереженні всіх ознак конфлікту.

Знищення конфлікту – це усунення основних структурних елементів конфлікту. Це ситуації, що потребують невідкладного реагування (загроза насильства, загибелі людей).

Перехід в інший конфлікт відбувається, якщо виникає нова, вагоміша суперечність, яка орієнтує на себе увагу конфліктуючих сторін.

Критеріями конструктивного вирішення конфлікту є ступінь розв’язання суперечності та перемога опонента. Важливо, щоб при розв’язанні конфлікту було знайдено вирішення проблеми, через яку він виник. Справедливість результату є важливим чинником вирішення конфлікту.

До завершення конфлікту веде:

- вичерпання у однієї або обох сторін ресурсів для боротьби;

- усвідомлення безперспективності участі в цьому конфлікту;

- виявлення значних переваг однієї зі сторін;

- поява у конфлікту третьої сторони, що бажає припинити протидію.

Шлях подолання конфліктів полягає у виконанні трьох умов:

1) визнання відмінностей ціннісних уподобань учасників конфлікту, визнання самого протистояння;

2) рівень організованості сторін: чим вищий ступінь організованості, тим легше досягти консенсусу;

3) взаємоприйнятність правил, дотримання яких дозволяє підтримувати мир між сторонами.

 

Тестові завдання

1. Стан, при якому є розбіжність між очікуванням людей та можливостями їх задоволення, називається:

А. конфронтація В. депортація
Б. деривація Г. конфлікт

 

2. Оберіть точну відповідь. Консенсус – це:

А. домінування (перемога) однієї зі сторін конфлікту

Б. мир

В. згода, встановлення в результаті переговорів

Г. вихід із конфлікту

 

3. Конфлікт, що виявляється відкрито і усвідомлюється як такий. називається …

А. уявний В. латентний
Б. явний Г.Насильницький

 

4. Формою завершення конфлікту, за якої в усуненні суперечності бере участь третя сторона, є:

А. консенсус В. знищення
Б. згасання Г. урегулювання

 

Напишіть повідомлення на тему: «Моя особиста думка щодо причин конфліктів у людському спілкуванні».

 

Додаткова література

1. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология: Учебник. – М.: Инфра-М, 2002. – 240 с.

2. Гришина Н. В. Психология конфликта. – СПб.: Питер, 2003. – 464 с.

 



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал