ДОДАТОК № 1. 1 Фасції верхньої кінцівки

1 Фасції верхньої кінцівки

Фасції плечового пояса, плеча, передпліччя і кисті переходять одна в другу, покриваючи м'язи, і віддають міжм'язові перетинки, що відокремлюють одну групу м'язів від іншої.

Фасція плеча - тонка, але щільна пластинка, яка покриває м'язи плеча і своїми перегородками відокремлює передню групу від задньої (рис. 4.94).

Фасція передпліччя охоплює м'язи передпліччя і віддає міжм'язові пере­тинки (рис. 4.95).

На межі з кистю вона потовщується й утворює утримувач розгиначів, від якого до кісток передпліччя йдуть відростки, утворюючи шість кістково-фіброзних каналів. У них проходять до кисті сухожилки м'язів-розгиначів, які оточені синовіальними піхвами. Синовіальна рідина, що знаходиться в цих піхвах, полегшує ковзання сухожилків при рухах. На долонній поверхні кисті фасція

переходить у щільний долонний апоневроз, який є сухожилковим розтягненням довгого долонного м'яза (рис. 4.96). Під апоневрозом знаходиться утримувач згиначів, який замикає канал зап'ястка. В ньому лежать дві синовіальні піхви, які оточують сухожилки м'язів-згиначів.

Фасція кисті утворює піхви для всіх трьох груп м'язів кисті.

На долонній поверхні пальців апоневротичні пластинки фасції зростаються з окістям фаланг і утво­рюють кістково-фіброзні канали, в яких проходять сухожилки згиначів пальців (рис 4.97 - див. додаток).

ІІ-ІV пальці мають ізольовані синовіальні піхви, що тягнуться до зап'ястка. При цьому синовіальна піхва V пальця сполучається із загальною піхвою сухожилків згиначів пальців. Тому під час забору крозі для аналізу ніколи не можна проколювати мізинець: у випадку попадання інфекції вона може поширитися на всю долоню. Саме з цієї причини гнійні процеси в ділянці мізинця до­сить небезпечні.

При відведенні верхньої кінцівки помітна пахвова ямка (рис. 4.98), а на межі плеча з передпліччям знаходиться ліктьова ямка. Ці анатомічні утвори мають практичне значення. Під шкірою пахвової ямки знаходиться пахвова порожнина. Вона має чотири стінки: передню (великий та малий грудні м'язи), задню (найшир-ший м'яз спини, великий круглий та підлопат­ковий м'язи), медіальну (передній зубчастий м'яз) і латеральну (дзьобо-плечовий м'яз і ко­ротка головка біцепса). Порожнина заповнена жировою клітковиною, в якій знаходяться лімфа-

тичні вузли, важливі судини та нерви. На задній стінці пахвової порожнини є два отвори - тристоронній та чотиристоронній (рис. 4.89). Через них проходять судини і нерви.

Ліктьова ямка розташована в ділянці ліктьового згину, її дно утворює плечовий м'яз. Під шкірою цієї ямки розміщені поверхневі вени, які використовуються для внутрішньовенних ін'єкцій лікарських препаратів і переливання крові. Глибше тут проходять нерви та артерії.

2.Фасції, синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки.

Плеча.Передпліччя.

Фасції поясу верхньої кінцівки та вільної верхньої кінцівки утворюють кістково-фасціальні та фасціальні піхви для окремих м'язів і груп м'язів. У цих піхвах, а також у борознах, щілинах та просто­рах між ними, заповнених жировою тканиною, розміщуються судини і нерви.

Фасцію ділянки поясу верхньої кінцівки залежно від утворів, які вона покриває, поділяють на дельто­подібну, надосну, підосну, підлопаткову, а також пахвову.

Дельтоподібна фасція складається з поверхневої та глибокої пластинок. Поверхнева, тонша пластинка покриває дельтоподібний м'яз іззовні, а глибока — відокремлює м'яз від суглобової капсули плечового суглоба. Надосна фасція прикріплюєть­ся до країв надосної ямки і покриває одноіменний м'яз. Підосна фасція прикріплюється до країв підосної ямки і разом з глибокою пластинкою дельто­подібної фасції утворює піхву для підосного та малого круглого м'язів. Тонка підлопаткова фасція натягнута над підлопатковою ямкою і покриває одноіменний м'яз. Найбільше практичне значення має пахвова фасція, що за­криває знизу пахвову ямку. Крізь отвори фасції в пахвову ямку про­ходять судини і нерви.

Пахвова ямка в ут­воренні якої беруть участь м'язи верхньої кінцівки, має чотири стінки і два отвори. Передня стінка утворена великим та малим грудними м'язами; задня — підлопатковим і великим круг­лим м'язами та найширшим м'язом спини; присередня — переднім зубчас­тим м'язом, а бічна — плечовою кіст­кою та м'язами плеча.

Верхній отвір пахвової ямки обме­жений І ребром, ключицею з під­ключичним м'язом та верхнім краєм лопатки. Крізь нього проходять з боку шиї великі судини та нерви. Нижній отвір пахвової ямки спереду обмежений нижнім краєм великого грудного м'яза, ззаду — нижнім краєм найширшого м'яза спини, присередньо — переднім зубчастим м'язом та іззовні — пле­човою кісткою з м'язами плеча. Пахво­ва ямка заповнена жировою тканиною, в якій знаходяться різних розмірів лімфатичні вузли.

Фасція плеча оточує м'язи плеча. На присередній і бічній поверхнях плеча від неї до плечо­вої кістки відходять міжм'язові пере­городки плеча, які відокремлюють м'язи-згиначі від м'язів-розгиначів.

З обох боків двоголового м'яза плеча знаходяться присередня та

бічна двоголові борозни. Більш важли­вою практично є присередня борозна, по якій проходить плечова артерія з одноіменними венами та серединний нерв.

Фасція передпліччя) виражена краще, ніж фасція плеча, і є її продовженням. У верхній третині передпліччя від неї частково починаються деякі з поверхневих м'язів передпліччя та ряд перетинок до кісток, які утворюють піхви для м'язів пе­редньої та задньої груп.

У ділянці променезап'ясткового суглоба фасція утворює щільне потов­щення, яке спереду називають удержувачем згиначів, а ззаду — удержувачем розгиначів. Під цими утворами в напрямі до кисті йдуть сухожилки м'язів передпліччя.

На передній ділянці є ліктьова ямка обмежена зверху двоголовим та плечовим м'язами, іззов­ні — плечопроменевим, а зсередини -круглим м'язом-привертачем. У межах ямки, безпосередньо під шкірою, роз­міщена серединна вена ліктя, а в гли­бині її лежать плечова артерія та вени, а також серединний нерв.

У нижньому відділі передньої по­верхні передпліччя між сухожилками м'язів-згиначів визначають три бо­розни. Променева борозна обмежена ззовні сухожилком плечопроменевого м'яза, а зсередини — сухожилком променевого м'яза — згинача зап'яст­ка. У глибині борозни лежить про­менева артерія, тут звичайно про­мацують пульсацію її. Крім того, тут розміщуються променеві вени та по­верхнева гілка променевого нерва. Серединна борозна утворена назовні сухожилком променевого м'яза - згинача зап'ястка та досередини — сухо­жилком поверхневого м'яза — згинача пальців. У цій борозні розміщується серединний нерв. Ліктьова борозна обмежена іззовні сухожилком поверх­невого м'яза — згинача пальців та ліктьового м'яза — згинача зап'ястка.

В цій борозні проходять ліктьова арте­рія, вени та нерв.

Фасціальні перетинки разом з кістка­ми передпліччя формують передню, задню та бічну піхви. У передній піхві розміщуються всі м'язи пе­редньої групи передпліччя, в задній -деякі м'язи-розгиначі, а в бічній -плечопроменевий м'яз та променевий м'язи-розгиначі зап'ястка. Слід пам'я­тати, що в нижній частині передпліччя в фасціальних піхвах знаходяться не м'язи, а їхні сухожилки.

Фасції передпліччя продовжуються у фасції кисті, де розрізняють тильну фасцію та долонний апоневроз. На тилі зап'ястка фасція утворює щільне потовщення — удержувач розгиначів, а на долонній поверхні зап'ястка - удержувач згиначів. Удержувач згина­чів прикріплюється до кісток зап'ястка і разом з ними утворює канал зап'ястка, в якому в синовіальних піхвах про­ходять сухожилки м'язів-згиначів.

Між утворами верхньої кінцівки є ба­гато синовіальних сумок та піхв, серед яких найбільше практичне зна­чення мають синовіальні сумки та піх­ви кисті. Так, на долоні розміщені п'ять ізольованих одна від одної синовіальних піхв пальців кисті (рис. 73). На тилі кисті є шість синовіальних піхв — для м'язів-розгиначів.