Психологія менеджменту як галузь знань, сфера практичної діяльності та навчальна дисципліна

Витоки економічної психології: психологія праці, психологія виробництва, психологія маркетингу. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту». Значення наукової психології для формування особистості керівника. Навчальна дисципліна «Психологія менеджменту».

1.1. Витоки економічної психології

Економічна психологія як галузь психологічних знань почала формуватися на початку XX ст. Можна виділити принаймні дві тра­диції в становленні цієї науки¹.

Перша з них пов'язана з розвитком досліджень у галузі психо­логії праці. Об'єктом досліджень було робоче місце, яке розглядало­ся в психології у вигляді механічної системи - набору і компону­вання інструментів і пристроїв, необхідних для виконання профе­сійної діяльності. Поступово дослідження були обмежені психічни­ми явищами, які регулюють рухальну активність працівника.

Такий підхід дозволяв накопичувати психологічні дані з метою удосконалення організації праці, професійного навчання, добору кадрів, адаптації, але не сприяв динамічному розвитку цієї галузі психології, її переходу на якісно інший рівень - рівень соціальної психології праці.

Подальший прогрес психології праці пов'язаний з формуванням уявлень про робоче місце як техніко-економічну систему, органіч­но вплетену у виробничий процес підприємства.

Працівника почали розглядати не тільки як суб'єкта праці, але і як активну складову господарської чи економічної діяльності.

Вперше подібний підхід до розгляду проблем виявив Г. Мюнстер-

^]Филиппов А.В., Ковалев С.В. Психология и зкономика // Психол. журн. -1989.-Т. 10.-ЛП.-С. 22-31.

берг, який вирішив використати психологічні факти для того, щоб посприяти здійсненню економічно цінних завдань. На отримання економічно значущого результату у Мюнстерберга були орієнтовані три основні аспекти психотехніки:

• добір підходящих людей;

• досягнення найвищої продуктивності праці;

• досягнення бажаних психічних ефектів.

Таким чином, у працях дослідника не тільки окреслилася пер­спектива розвитку психології праці, а й визначилися контури нового напряму, який пов'язує через працю психологію та економіку. На­далі ця лінія дослідження отримала розвиток в економічній психо­логії виробництва.

У працях Мюнстерберга значне місце приділялось і специфічним питанням торгівлі, реклами, збуту. Проте проблематика, що випливала з них, розвинулася в окрему гілку економічної психології, яка ви­никла із соціологічного напряму в психології кінця XIX - початку XX ст.

Г. Тард офіційно визнаний як один із основоположників со­ціальної психології. Поряд з цим він є і автором незаслужено призабутої праці «Економічна психологія», що вийшла друком у 1902 р. В цій фундаментальній двотомній праці він послідовно розглянув:

• соціальні закони і вартість;

• економічну роль бажання і віри;

• потреби, працю, гроші і капітал;

• ціни, боротьбу (конкуренцію), кризи і ритми економічного роз­
витку;

• економічні уявлення, власність, обмін, асоціації і питання на­
родонаселення.

Навіть цей стислий перелік дозволяє вести мову про пріоритет Тарда у розробці економічної психології. Однак запропонований ним напрям її розвитку суттєво відрізнявся від виробничого і започатку­вав окрему галузь економічної психології.

На відміну від першої, виробничої, вона спрямована на розробку психологічних проблем обміну, розподілу і споживання. Цю галузь можна визначити як економічну психологію маркетингу, і саме вона отримала переважний розвиток за рубежем, тим часом як виробнича гілка формувалася головним чином у руслі концепції «людських сто­сунків» та організаційної психології.

У нашій країні окремі сторони взаємозв'язку економіки і психо­логії знаходили відображення в соціальній психології і психології управління, а також у проблематиці організації і стимулювання праці, які вирішувалися, в основному, економічною наукою.

1.2. Поняття «психологія управління» і «психологія менеджменту»

Поняття «психологія менеджменту» поки що не зафіксоване у вітчизняних словниках. Натомість є близьке поняття «психологія управління».

Психологія управління² - галузь психологічної науки, яка вив­чає психологічні закономірності управлінської діяльності - роль людського і психологічного чинників в управлінні, оптимальний розподіл професійних та соціальних ролей у групі (колективі), лідер­ство і керівництво, процеси інтеграції та згуртованості колективу, неформальні стосунки між його членами, психологічні механізми прийняття управлінського рішення, соціально-психологічні якості керівника тощо.

Психологію менеджменту³ дехто з авторів рекомендує розглядати як міждисциплінарний науково-практичний напрям, метою якого є вивчення і психологічне забезпечення вирішення проблем організацій в умовах ринкової системи господарювання.

При цьому предметом дослідження виступатимуть психологічні явища в діяльності організацій, зокрема психологічні чинники, що зумовлюють ефективність праці менеджерів.

До цих чинників належать:

а) психологічне забезпечення професійної діяльності менеджерів,
включаючи вирішення проблем професійного самовизначення уп­
равлінців, їхньої професійної підготовки і підвищення кваліфікації;

б) пошук та активізація резервів управлінського персоналу, вклю­
чаючи оцінку та добір менеджерів для потреб організації;

в) оцінка і поліпшення соціально-психологічного клімату, згурту­
вання персоналу навколо цілей організації, включаючи удосконалення
стилю і культури ділових взаємостосунків у фірмі;

²Психологічний словник /За ред. В.І. Войтка.-К.: Вища школа, 1982.-216 с. ^Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту: Наук.-практ. посібник. -К.: Україна, 1994. - 399 с. Рос. мовою.

г) психологічне забезпечення довгострокових цілей організації, включаючи розробку фірмової кадрової політики і створення дійо­вих механізмів управління фірмою як соціотехнічною системою.

* * *

На нашу думку, розгляд психології менеджменту як міждисцип­лінарного напряму дещо звужує її значення і сферу впливу.

Адже, керуючи персоналом, менеджер повинен стимулювати його роботу, розкривати творчі можливості працівників, дбати про психо­логічну сумісність і на цій основі кооперувати працю персоналу, піклуватися про імідж організації, товару і свій власний, вміти побу­дувати психологічну службу тощо. Отже, маючи за основу психоло­гію управління (яка також є відгалуженням психології праці), психо­логія менеджменту має спиратися на дослідження в галузі психо­логії маркетингу, психології творчості, психології особистості тощо, якщо це стосується кола обов'язків менеджера. На рис. 1 показана еволюція розвитку економічної психології від психології праці до психології менеджменту.

Механічна система «людина - машина»

Соціальна психологія праці

ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ

Економічна психо­логія виробництва

Економічна психо­логія маркетингу

І

Психологія управління

ПСИХОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

І_____»

Рис. 1. Еволюція розвитку економічної психології від психології праці до психології менеджменту

Отже:

Психологія менеджменту⁴ - це галузь психологічної науки, осно­ву якої становлять психологія управління, частково психологія марке­тингу та інші аспекти психологічних наук, які певним чином відобра­жені в діяльності менеджерів і знання та використання яких зумовлю­ють успішну діяльність організації в умовах ринкової економіки.