![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ситуація перша.Умовна назва «покарання з винагородою».
Сутність ситуації. Суперечливо-непослідовні дії підлеглого, які ставлять керівника в скрутне становище щодо оцінки дій цього підлеглого. Фабула ситуації. Підлеглий Б. чинить провину і майже одночасно з цим здійснює вчинок, який робить йому честь, домагається певних успіхів у роботі, але не в тому напрямку, де виявив недобросовісність. Керівник А. або покарав підлеглого за провину, або іще не встиг. Постає запитання: □ якщо вже покарав, то чи правильно буде відразу за покаран □ якщо не встиг покарати, то що ж робити: карати, нагород Вирішення проблеми. Справедливість вимагає, щоб і провина, і заслуга були відзначені відповідними санкціями з боку керівника. Якщо керівник покарає підлеглого і не помітить його заслуг, то справедливо буде запідозрений в необ'єктивності і викличе до себе негативну установку з боку підлеглого. Якщо ж керівник закриє очі на провину і відзначить лише добрий вчинок, то це може викликати думку у решти підлеглих про безпринципність, легковажність, поблажливість керівника. Тільки справедливе покарання з винагородою можуть розв'язати проблемну ситуацію. Класичним випадком ситуації «Покарання з винагородою» (в даному випадку «Винагорода з покаранням») може служити епізод із роману Віктора Гюго «Дев'яносто третій рік». Коли на військовому кораблі у відкритому морі з вини необачливого каноніра одна із гармат зірвалася із ланцюгів і, мов казковий звір, почала борсатися від борту до борту, загрожуючи життю пасажирів, канонір, виявивши високу мужність і кмітливість, зумів висадити гармату на колишнє місце.
Як був відзначений вчинок цієї людини? Каноніра підвели до старого генерала. «Старий кинув на каноніра швидкий погляд. - Підійди сюди, - наказав він. Канонір зробив крок уперед. Хрест Святого Людовіка і пришпилив його до куртки каноніра. - Ур-ра! - прокричали матроси. Солдати морської піхоти взяли на - А тепер розстріляйте його». Чим же мотивував своє рішення цей старий генерал? «Смертної кари заслуговує той, хто допустив необачність перед лицем ворога. Всяка необачність непоправна. Мужність достойна винагороди, а необачність достойна кари». Незнання або нехтування керівника формулою «Покарання з винагородою» може призвести до ініціювання конфліктної ситуації з боку самого керівника. Наведемо приклади неадекватної реакції керівника на подібну ситуацію. 1. Готуючись до підведення підсумків наукової роботи співробіт Працівник ретельно виконав це доручення, і серед названих кращим виявився Р. Проте коли довідка потрапила до завідувача, він викреслив прізвище Р., мотивуючи це тим, що «на минулому засіданні кафедри йому зробили зауваження за несвоєчасне і не зовсім сумлінне складання методички». Р. не був названий у числі кращих учених - і це викликало протест з боку багатьох співробітників кафедри. 2. Медсестра фізіотерапевтичного відділення міської лікарні Н. За порушення трудової дисципліни їй винесли сувору догану з попередженням. Незабаром після цього відбулося міське «Свято квітів», в підготовці до якого Н. брала найактивнішу участь. Проте на профспілкових зборах, де підбивалися підсумки роботи відділення, Н. не була навіть згадана в числі учасників підготовки до цього свята, бо завідуюча відділенням А. викреслила її прізвище з тексту доповіді представника профспілки. Це дуже скривдило Н., і вона в наступних культурно-масових заходах не брала ніякої участі, загостривши конфлікт із завідуючою відділенням. Через деякий час Н. звільнилася з. роботи.
|