Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Прилади для вимірювання інфрачервоного випромінювання.
Для вимірювання інфрачервоного випромінювання застосовують неселективні приймачі, які мають високу чутливість до випромінювання інфрачервоної області оптичного випромінювання — термоелементи з оптичним світлофільтром, непроникним для іншого випромінювання, болометри та спеціальні прилади.
Болометри. Робота болометра грунтується на зміні електричного опору провідника пропорціонально його опроміненості. Конструктивно приймач виконаний як напівпровідникова стрічка у скляній або кварцовій колбі. З колби викачують повітря для зменшення впливу температури навколишнього середовища. У схему вимірювання інфрачервоної опроміненості вмикають два болометри в різні плечі мостикової схеми. Один з них є контрольним, а інший опромінюють. Чутливість сучасних болометрів становить 10 -10 Вт. Принцип дії термоелементів грунтується на появі термоелектрорушійної сили на кінцях двох рівних провідників під час опромінювання їх спаю. Найпоширеніші термопари — з константану з манганіном або вісмута з оловом. Спай термопар поміщають в кварцову колбу, з якої викачане повітря. У сучасних термопарах чутливість досягає 500 мкВ на 1 °С зміни температури між «гарячим» (опромінюваним) та «холодним» контрольним) спаями. Для визначення інтенсивності випромінювання заданої ділянки інфрачервоного спектра термопару розміщують під світлофільтром, прозорим для даного випромінювання. Термоелементи та болометри комплектують з різними вимірювальними приладами. Піранометр Янішевського — найпоширеніший прилад з практично неселективною спектральною чутливістю для випромінювання з довжиною хвилі 300—2400 нм. Приймачем є термоелемент, захищений скляною напівсферою. Струм від термоелемента вимірюють гальванометром ГСА-1 без попереднього підсилення. Інфрачервону опроміненість визначають за допомогою покриття напів-сфери з термоелементом світлофільтром КС-19, непрозорим для випромінювання з довжиною хвилі менше 680 нм. Прилад ТФА-2 призначений для автоматичної реєстрації інфрачервоного опромінювання або експозиції опромінювання в діапазоні 700—3000 нм. Він розрахований на вимірювання експозиції опроміненості до 500 Вт-хв/м2. Приведена похибка вимірювання становить ±5 %. Живиться від мережі змінного струму 220 В. На відміну від ультрафіолетового опромінювання, встановлених нормативів по інфрачервоному обігріванню тварин та птиці ще не розроблено. Основні положення по застосуванню інфрачервоного опромінювання в тваринництві наведені в «Рекомендаціях...» конкретно для кожного виду й віку тварин та типу установки.Наприклад, при інфрачервоному опромінюванні поросят-сисунів до 45-денного віку рекомендується режим опромінювання з перервами: до 10-денного віку - 45хв обігрівання, 15-пауза; до 45-денного-відповідно 1 год і 3О хв. Опроміненість становить 230-250 Вт/м2. Телят до 14-денного віку рекомендується обігрівати 1 год, пауза — ЗО хв. Опроміненість становить 210—350 Вт/м2. Інфрачервоні лампи вмикають за 1—2 дні до появи молодняка, щоб створити необхідний температурний режим. Для обігрівання птиці застосовують інфрачервоні лампи лише з пофарбованою колбою. Однією лампою потужністю 250 Вт обігрівають до 100—120 курчат, 60—80 індичат та гусенят. Стаціонарні опромінювачі підвішують до перекриття стелі або на тросі над ярусом на висоті 60—70 см від підлоги клітки. Птицю обігрівають з 1- до 20—30-денного віку (залежно від температури повітря). Режим опромінювання безперервний. Якщо з'являються симптоми перегрівання, треба підняти вище опромінювачі або зменшити напругу на лампах. У іншому випадку необхідно опустити опромінювачі або підвищити (де це можливо) напругу на лампах.
|