Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Вплив людини на середовище.
Антропогенний вплив на географічний стан Землі. Останнім часом людина стала основним геоформуючим фактором. Внаслідок господарської діяльності людини планета Земля змінює свій вигляд: на місці родючих ланів постають пустелі, на місці мальовничих озер – болота, а гористі місцевості перетворюються на рівнини. Така діяльність людини може бути як конструктивною, так і деструктивною. Прикладом конструктивної діяльності людини у довкіллі може стати така країна, як Нідерланди. Її жителі люблять говорити про те, що вони власними руками створили свою країну. Адже завдяки могутній системі каналів та дамб жителі Нідерландів відвоювали у моря біля 40% своєї території, яка бала затоплена під час Льодового періоду. Сьогодні там розташовані одні з найкращих сільськогосподарських угідь у світі. Але у перетворюючою людської діяльності є і зворотній бік. Прикладів тут може бути багато. Згадаємо Асуанську дамбу, що свого часу допомагав будувати Єгипту Радянський Союз. До побудови цієї дамби на протязі сторіч Ніл щорічно затоплював майже на 10 кілометрів низинні землі вздовж своїх берегів і залишав шар поживного, багатого мінералами мулу, що сприяло надзвичайній родючості цих земель. Все життя у Єгипті було сконцентровано навколо берегів Нілу. Стародавні єгиптяни поклонялись Нілу як божеству-годувальнику. Принесений Нілом мул досягав навіть морського побережжя. Там він накопичувався створюючи рівнинну місцевість на якій ріка розливалась по протокам створюючи конфігурацію, яка нагадувала грецьку літеру “дельта”. Цю місцевість так і назвали – дельта Нілу. Сьогодні значна частина мулу залишається за Асуанською плотиною і накопичується на дні озера Насер. Це призводить до загрози як існуванню самого озера, так і усій береговій лінії Нілу. Отже рельєфу Єгипту загрожують значні негативні зміни. Хрестоматійно відомим результатом деструктивного впливу діяльності людини у середовищі є найбільша у світі пустеля Сахара. Більшість інших пустель також виникло як результат людської діяльності. Зокрема, через занадто інтенсивний розвиток скотарства та вирубку дерев і кущів виникли пустелі у Середній Азії, Центральної Австралії, Аравійського півострову та інших місцях. У зв’язку з цим можна згадати про феномен “трагедії общинних вигонів” Д.Майєрса, що наводився нами на початку даного посібника. Негативного впливу зазнала екологія Київщини завдяки створенню Київського водосховища, або так званого “Київського моря”, яке згодом перетворилось на смердюче болото. Обличчя Землі змінюють шосейні та залізничні дороги з їх насипами та підрізаними схилами, терикони шахт, що спотворюють пейзажі індустріальних міст, різноманітні труби, що випускають чорний дим у повітря. Вирубка дерев та інших рослин, чия коренева система скріплює грунти, призводить до їх ерозії. [5] Саме ці непродумані дії людини стали причиною виникнення у 30-х роках ХХ сторіччя Пилового котла на Великих рівнинах, а сьогодні загрожують басейну Амазонки у Південній Америці. Неконтрольована вирубка лісу у Карпатах останні роки також призводить до стихійних лих – затоплення прикарпатської місцевості. Вплив на атмосферу. Якщо обличчя Землі, її грунти, гори, ріки, моря, ліси людство змінює вже на протязі тисячоліть, то атмосфера стала зазнавати значного впливу з боку людини лише останні 200 років. У результаті глобальної індустріалізації за останні десятиріччя порушився пропорційний склад газів, який був необхідний для збалансованої атмосфери. Через надмірну концентрацію у так званих “парникових газів” в атмосфері затримується надмірна кількість тепла, що у свою чергу призводить до глобального потепління на Землі. А використання у побутових цілях фреону (його використовують при виробництві холодильників, аерозольних балончиків та пінопласту) стало причиною руйнування озонового шару атмосфери та утворення так званих “озонових дірок”. Вплив на літосферу. Літосфера – це зовнішня тверда оболонка Землі, яка включає всю земну кору, а також частину верхньої мантії. Літосфера є середовищем існування усіх мінеральних ресурсів, а тому – одним з основних об’єктів антропогенної діяльності. Інтенсивна діяльність людства, спрямована на добування мінеральних ресурсів стає все більш неконтрольованою та некерованою і загрожує глобальною екологічною катастрофою. У верхній частині континентальної земної кори розташовані грунти, які мають надзвичайно важливе значення для людства. Вплив на грунти. Грунтом називається самостійне природне органо-мінеральне тіло, яке виникло на поверхні Землі внаслідок тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів. Грунти створюють відповідні умови для розвитку рослин та родючості. Останнім часом посилився антропогенний вплив на грунти. Так, використання у господарстві великої кількості добрив впливає на бактерії, що у свою чергу розкладають органічний матеріал грунту який служить живленням для рослин. Шкодять бактеріям та іншим грунтовим організмам також пестициди, які використовуються для знищення шкідливих комах. Причиною забруднення грунтів стають і численні аварії, найбільшою з яких є аварія на ЧАЕС. Кислотні дощі – це явище, яке поєднує у собі негативний вплив людини як на атмосферу, на водний басейн, так і на рослинний та тваринний світ. Шкідливі відходи людської діяльності, що потрапляють в атмосферу, поєднуються там з водою і перетворюються на кислоти, які потім випадають у вигляді дощу. Кислотні дощі руйнують будівлі, гублять водойми, рослини, тварин, рибу – риба гине, трава та листя на деревах вигорає, роз’їдаються пам’ятники культури та архітектури, знищуються посіви. Вливаючись у водойми, кислотні здатні знищувати навіть найдрібніші форми життя. Виявляється, що внаслідок кислотних дощів вода у значній частині озер перетворилась на слабкий кислотний розчин. Вчені пропонували навіть кидати у воду вапнякові добавки для нейтралізації кислоти, але від цього теж може постраждати флора і фауна. Забруднення водного басейну. У результаті промислової діяльності людини до озер, річок та морів та океанів потрапляє велика кількість шкідливих речовин – нафта, нафтопродукти, різноманітні кислоти та інші хімічні сполуки. На сьогоднішній день 30% вод світового басейну вкрито нафтовою плівкою. Кількість води, що придатна до вживання зменшується з кожним роком. Крім того, на протязі десятиліть океани використовуються людством як смітники та місця поховання промислових відходів. Надзвичайно токсичні отруйні речовини скидаються у море в металевих контейнерах, які рано чи пізно будуть знищені іржею, а токсини попадуть у воду, знищивши навкруги усе живе. Вплив на флору і фауну. Знищення рослин і тварин людиною відбувалось на протязі усього існування людства. Але на ранніх етапах розвитку людства це знищення не було таким масштабним, і тому флора і фауна встигала щоразу відновлюватися. Останнім часом діяльність людства у цьому напрямку набула катастрофічних масштабів. Наприклад, тропічні ліси зараз випалюються та вирубуються з інтенсивністю 160 000 кв. км на день. На Землі на сьогоднішній день мешкає приблизно десять мільйонів різноманітних видів тварин. Встановлено також, що до кінця ХХ століття один мільйон видів тварин зник назавжди. Причиною їх зникнення є, здебільшого, діяльність людини. Вчені зазначають, що останнім часом процес зникнення з обличчя Землі тварин та рослин значно прискорився, і, якщо його не зупинити, то щорічно зникатиме 50 000 видів рослин і тварин. Вплив на мікроорганізми. Відомо, що мікроорганізми є суттєвою складовою екосистем, і якщо гинуть мікроорганізми, які є ланкою певної екосистеми, то вся ця екосистема опиняється під загрозою. Мікроорганізми гинуть від хімічного забруднення середовища, від зміни клімату та від інших факторів, що спричинені людською діяльністю. З іншого боку, існують численні секретні військові лабораторії, у яких створюються різноманітні види мікроорганізмів – так звана “бактеріологічна зброя”. Час від часу ці мікроорганізми потрапляють у довкілля, де відбувається їхнє неконтрольоване поширення. Новітні проблеми екологічної психології – генна інженерія та клонування. Як показує досвід, наукові розробки можуть бути спрямовані як на користь довкіллю у цілому та людині зокрема, так і на шкоду. Вчені, починаючи свої експерименти, не завжди можуть спрогнозувати, які наслідки отримають. Як показує досвід, наукові розробки можуть бути спрямовані як на користь довкіллю у цілому та людині зокрема, так і на шкоду. На сьогоднішній день у наукових колах триває дискусія з приводу втручання людини у природній код – ген. Ця дискусія вже навіть вийшла за межі наукових кіл, оскільки населенню пропонуються продукти виготовлені за допомогою генної інженерії – продукти з модифікованими генами. Вплив таких продуктів на здоров’я людства ще потрібно досить детально вивчити, але вони вже широко використовуються у повсякденному житті. Найновіша проблема втручання людини у природу – це проблема клонування, тобто штучного дублювання та вирощування живих організмів, яка неоднозначно сприймається світовою громадськістю. Але широкий науковий загал висловлюється за цей метод, оскільки за його допомогою можна відтворити навіть ті види тварин, які вже давно зникли. Глобальні наслідки впливу людини на довкілля. Отже, у взаємодії людини і довкілля спрацьовує “ефект бумерангу” – людина завдає шкоди довкіллю, довкілля, у свою чергу, б’є по людині – по її здоров’ю, по її сьогоденню та майбутньому. Людина є невід’ємною складовою природи, складовою довкілля у цілому. Знищуючи довкілля людство нищить само себе. П’ята частина жителів Землі дихає повітрям, що надмірно забруднене шкідливими газами. Це стало причиною різкого підвищення кількості захворювань грудної клітини та легень. Зросла і кількість людей, що страждають від ракових захворювань шкіри що є результатом дії ультрафіолетових променів сонця, які проникають через зруйнований озоновий шар Віками люди намагалися підкорити природу, вирубуючи ліси, облаштовували та обживали нові території. Але за останні 200 років наука і техніка досягли такого рівня розвитку, що їх безконтрольне використання загрожує усьому живому (у тому числі і людині) повним знищенням. Вчені-екологи по праву називають Землю живим організмом. Адже подібно тому, як і у системі здорового людського організму, регуляційні системи планети дозволяють підтримувати у ній життя. Але маніпулювання довкіллям, різкі зміни у ньому може перетворити Землю на мертву пустелю. Земля перебуває у нестійкій екологічній рівновазі. Щоб не допустити катастрофи, людство повинно підтримувати цю рівновагу.
|