![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Навчання, виховання та розвиток психіки
Виготський сформулював тезу про єдність навчання і розумового розвитку: вміло організоване навчання детермінує розвиток, викликає до життя психічні процеси, які без нього взагалі не можуть виникнути і не виникають.
У цілісному процесі розвитку дитини під час навчання можна виділити три основні та взаємопов'язані сторони: розвиток знань і способів діяльності під час навчання; розвиток психологічних механізмів використання освоєних способів; розвиток загальних властивостей особистості (спрямованості, психологічної структури діяльності, свідомості й мислення). Найважливіші зміни у розвитку особистості в процесі навчання зумовлені ускладненням знань і способів діяльності. Змінюючи зміст навчання, тобто характер знань і способів діяльності, які передаються дітям, можна істотно змінювати хід їх розвитку. Використання у процесі навчання спеціальних засобів (еталонів форми, кольору, моделей, схем тощо) призводить до принципових змін тих стадій інтелектуального розвитку, які традиційно розглядалися (приміром, у концепції Піаже) як абсолютні та незмінні (П Л. Гальперін, В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін). Скажімо, логічні операції, що, як вважав Піаже, розвиваються лише в 11—12 років, стають доступними вже для дошкільнят за умови застосування у роботі з ними зразків-еталонів для групування предметів за певною ознакою. Останнє істотно змінює у дітей механізми й стадії розвитку операцій класифікації. Знанням узагалі притаманна складна структура, в якій виділяють особливі завдання, об'єкти й операції (сукупність останніх утворює спосіб розв'язання завдань). Під час навчання відбувається засвоєння певних типів завдань і способів їх розв'язання. Від узагальненості способу залежить можливість вирішувати ширше коло завдань. Психологічні механізми розв'язання певних завдань включають не лише специфічні для окремих навчальних предметів операції, а й загальні прийоми розумової діяльності (абстрагування, порівняння, аналіз, синтез). Останні не лише виявляються у навчальній діяльності, але й формуються в ній/ Становлення узагальнених психологічних механізмів, що лежать в основі використання способів і знань, —це лише одна сторона розвитку в процесі навчання. Останній включає також і розвиток загальних властивостей особистості, передусім формування спрямованості особистості, психологічної структури діяльності та механізмів свідомоєті.
|