![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Самосвідомість і Я-концепція особистості.
В процесі формування особистості важливу роль відіграє самосвідомість. Самосвідомість — усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків з іншими людьми, місця і ролі в суспільстві). Результатом такого самопізнання є створення Я-концепції особистості – уявлення людини про себе. Я-концепція (лат. — сприйняття) — динамічна система уявлень людини про себе, на основі якої вона вибудовує взаємовідносини з іншими людьми. Як будь-яка установка, вона має три компоненти когнітивний — уявлення про свої здібності, зовнішність, соціальну значущість тощо; емоційно-оцінний, в якому відображається ставлення до себе (самоповага, самокритичність, самозакоханість та ін.); поведінковий — прагнення завоювати авторитет, підвищити свій статус чи намагатися бути непомітним, приховати свої недоліки. Внаслідок повсякденної діяльності та взаємодії з іншими людьми в особистості виникає кілька образів Я. Так, розрізняють Я-минуле, Я-реальне, Я-ідеальне, Я-фантастичне та ін. Я-реальне — уявлення людини про себе в даний момент. Я-ідеальне_— уявлення про те, якою вона повинна бути, щоб відповідати суспільним нормам і очікуванням оточуючих. Розбіжність між Я-реальним і Я-ідеальним є могутнім стимулом для роботи особистос ті над собою. При цьому важливу роль відіграє самооцінка особистості. Самооцінка — оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Самооцінка може бути адекватною і неадекватною. Неадекватна самооцінка, у свою чергу, поділяється н а завищену і занижену.. Завищена самооцінка часто викликає протидію оточуючих, що породжує озлобленість, підозрілість, агресію і призводить до розриву стосунків. Дуже низька самооцінка зумовлює розвиток комплексу неповноцінності, стійкої невпевненості в собі, тривожності. Самооцінка впливає на поведінку, діяльність і розвиток особистості, її стосунки з іншими людьми. Тісно пов'я зана вона з рівнем домагань. Рівень домагань — прагнення досягти мети тієї складності, на яку людина вважає себе здатною. Залежно від самооцінки, він теж може бути адекватним можливостям людини, заниженим або завищеним. Людина із заниженим рівнем, зустрівшись, із новими завданнями, переживає невпевненість, тривогу, боїться втратити свій авторитет, а тому намагається відмовитися від них. Уміння правильно визначити посильність своїх можливостей (рівня домагань), впливає на формування самоповаги. Самоповага - бережливе і шанобливе ставлення до власного Я. На думку американського психолога В. Джемса, самоповагу можна представити формулою: самоповага = успіх: домагання. Для збереження самоповаги людина в одному випадку повинна виявити більшу активність, аби досягти успіху, що є непростим завданням. В іншому — знизити рівень домагань, за якого самоповагу буде збережено навіть за незначного успіху. Другий шлях є одним із випадків психологічного захисту свого образу Я, причому пасивного.
|