Опишіть механізми та моделі утворення малих груп.

Групова динаміка - сукупність процесів, що відбуваються в групі і характеризують її з точки зору руху, розвитку та функціонування. До психологічних механізмів групової динаміки зараховують: ідіосинкразій ний кредит лідера - дозвіл групи на поведінку, яка відхиляється від норми. Розвязання внутрішньо групових суперечностей. Психологічний обмін-надання групою більш високого психологічного статусу індивідам.

Б.Такмен розглядає двовимірну модель розвитку групи: де розглядає дві основні сфери групової життєдіяльності-інструментальну(ділову), експресивну(емоційну).

Л.Уманський у своїй концепції поетапного розвитку групи взяв за основу послідовну зміну стадій, які різняться ступенем психологічної інтегрованості у діловій та емоційних сферах.

Модель І.Волкова відображає власне емоційну динаміку групи.

Майк Вудкок і Дейв Френсіс зосереджуються на таких стадіях розвитку: притирання, ближній бій, експериментування, ефективність, зрілість,

Кожна модель має такі основні етапи: орієнтування у ситуації, конфлікт, динамічна рівновага.

1.Міжнародні норми в галузі охорони праці Інтеграція України в Міжнародну організацію торгівлі та інші міжнародні організації, створення спільних підприємств, праця випускників вузів в іноземних фірмах вимагають від спеціалістів усіх галузей народного господарства знання державного і міжнародного законодавства, у т. ч. з охорони праці. На сьогодні практично сформовано законодавство України з питань охорони праці.

Адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері охорони праці почалася з прийняттям Закону України " Про охорону праці" в редакції 2002 р. Новий Закон у більшості випадків відповідає певним положенням законодавства Євросоюзу.

Право на охорону праці належить до невід'ємних прав людини, записаних у фундаментальних міжнародних документах, таких, як Загальна декларація прав людини ООН (1948 р.) та Міжнародний пакт ООН про економічні, соціальні та культурні права 1976 р.

У глобальній стратегії ВООЗ " Охорона праці для всіх" пропонуються такі напрями роботи з охорони праці:

– уникнення ризиків (профілактика);

– безпечні технології;

– оптимізація умов праці;

– інтеграція виробництва та роботи з охорони праці;

– основна відповідальність роботодавця та підприємця за охорону праці на робочому місці;

– визнання особистої зацікавленості працівника в забезпеченні охорони праці;

– співпраця роботодавців та працівників на рівних засадах;

– право участі в рішеннях стосовно власної роботи;

– право знати та принцип прозорості;

– безперервне вдосконалення та розвиток охорони праці.

Принципи охорони праці також відображені в законодавстві Євросоюзу про охорону праці, зокрема в Рамковій директиві 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 року " Про впровадження заходів для поліпшення безпеки та охорони здоров'я працівників під час роботи".

Метою політики охорони праці є зведення до мінімуму показників виробничого травматизму та професійних захворювань. Ця мета набула нових форм у Євросоюзі протягом останніх років і поширилася сьогодні до пропаганди " добробуту на роботі", що означає моральний, фізичний та соціальний добробут, а не лише відсутність нещасних випадків та професійних захворювань.

Політика охорони праці Європейського співтовариства засновується на превентивних підходах, які передбачають залучення всіх учасників, у тому числі працівників, з метою розвитку культури попередження ризиків: освіта, обізнаність та профілактика.

Право кожного працівника на умови праці, котрі не шкодять його здоров’ю, гарантують безпеку та честь, визнано невід’ємним правом кожного громадянина, як записано в Хартії Євросоюзу про основні права людини 2000 р.