Поняття об'єкту та суб'єкту менеджменту соціальної роботи.

Почнемо з уточнення таких головних для нашого дослідження понять, як об'єкт, суб'єкт управлінської діяльності та структура цієї діяльності.

Об'єктом управлінської діяльності в закладі соціальної робо­ти є організація. За визначенням Ч. Бернарда, одного з класиків менеджменту, це — група людей, діяльність яких свідомо коорди­нується для досягнення спільної цілі або цілей. За наявності однієї цілі така організація називається простою, за наявності кількох цілей — складною.

У соціології організації виділяються такі соціальні властивості організації

1. Організація утворюється як інструмент вирішення суспіль­них завдань, засіб досягнення цілей, тому на першому плані при її вивченні стоять такі проблеми, як з'ясування її цілей і функцій, ефективності результатів, мотивацій і стимулювання персоналу.

2. Організація складається як людська спільнота, специфічна соціальність, тобто сукупність соціальних груп, статусів, норм, відно­син, лідерства, згуртованості — конфліктності.

3. Організація об'єктивується як безособова структура зв'язків і норм, детермінована адміністративними і культурними фактора­ми. Предметом аналізу організації в загальному розумінні висту­пає агрегована цілісність, побудована ієрархічно, яка взаємодіє з зовнішнім середовищем. А в основі проблеми — рівновага, само­управління, розподіл праці, керованість організації.

Певна річ, усі ці сторони мають лише відносну самостійність, між ними немає певних меж, вони постійно переходять одна в одну. Більш того, будь-які елементи, процеси і проблеми органі­зації повинні бути розглянуті в кожному з цих трьох вимірів, у яких вони виступають в різних якостях. Наприклад, індивід в організації є одночасно робітником, особою і елементом системи. Організаційний підрозділ є функціональною одиницею, малою гру­пою та підсистемою.

Теорія менеджменту виділяє наступні загальні характерис­тики організації: 1. Ресурси, які перетворюються в діяльності організації для досягнення її цілей. Основні з них — люди, капітал, матеріали, тех­нології та інформація.

2. Залежність від зовнішнього середовища, яке поєднує в собі економічні, нормативно-законодавчі, соціальні та духовні умови існу­вання організації.

3. Горизонтальний розподіл праці й виділення груп працівників, що виконують близькі функції.

4. Вертикальний розподіл праці, за якого виділяється робота по координації дій від самих дій. Координація роботи інших людей і є сутність управління.

5. Необхідність управління: завдання організації мають бути скоординовані за допомогою вертикального розподілу праці Отже, управління є суттєво необхідною діяльністю для організації.

Якщо прості (малі) організації обходяться без чітко виділеної групи управлінців, обмежуючись координацією спільної діяльності, то для складних організацій робота по управлінню має бути чітко відокремленою від виконавської діяльності. Інакше кажучи, у складній організації (а до таких, як ми з'ясували, належить і заклад соціальної роботи) обов'язково виділяють коло людей, змістом діяль­ності яких буде саме управлінська (координуюча) діяльність, на відміну від функціональної діяльності, що витікає з цілей органі­зації.

Останнє положення має принципово важливий характер для нашого дослідження. Воно підтверджує необхідність поряд з гори­зонтальним розподілом праці здійснювати і чіткий вертикальний. Тобто виділити коло людей для виконання специфічного роду діяль­ності — управлінської. У сучасній управлінській літературі для визначення такої групи людей, змістом діяльності яких є виконан­ня управлінських функцій, використовується термін " персонал уп­равління"

Отже, суб'єктами управлінської діяльності в закладі соціаль­ної роботи мають бути люди, які можуть здійснювати цю діяльність як професіонали-управлінці. Це, в свою чергу, вимагає опори при аналізі змісту управлінської діяльності та професійних якостей управлінців на теорію і практику менеджменту в контексті гума­нітарних дисциплін.

Суб’єктом менеджменту соціальної роботи є керівний склад соціальних служб та органів управління соціальними службами.
На малюнку 1 представлено ресурсний простір соціальної роботи з дітьми та молоддю.
Ресурси соціальної роботи і соціальної служби як об’єкти менеджменту соціальної роботи в умовах становлення соціальної роботи в Україні можливо структурувати за методом співвідношення «між полюсами» (метод порівняльних факторів, закономірностей в соціальній роботі).
Під ресурсами розуміється сукупність витрат (певна соціальна норма) політичних, матеріальних, технологічних, фінансових, інформаційних, кадрових, особистісних, які застосовуються для досягнення мети, враховуючи витрати ресурсів не тільки в сфері практичного виробництва соціальної послуги, але й в сферах проектування, конкретизації, корегування, публічної презентації, споживання, зворотного зв’язку з клієнтами в соціальній службі, системі соціальних служб.

Мал. 1 Ресурси соціальної роботи та соціальної служби

Малюнок 2 презентує класифікацію ресурсів соціальної допомоги дітям та молоді:

Мал. 2 Соціальна допомога молоді між полюсами