Стратегічне управління у політичній сфері суспільства

Насамперед необхідно сформувати механізм цільового управління в системі державного управління та само­врядування, спрямований на задоволення потреб населення. Інак­ше кажучи, потрібно еволюційним шляхом спрямувати владу до народу, реалізувавши демократію через відповідальність можно­владців за результати своєї діяльності. Результати ж цієї діяль­ності повинні відображати рівень (ступінь) досягнення стратегіч­них цілей персоналом кожного органу управління, який має чітко виражений (і кількісно визначений) суспільний характер. Цей гло­бальний задум можна здійснити, реалізувавши ідею цільового уп­равління згори і знизу одночасно.

Технологія " згори" припускає взаємозв'язок чотирьох ос­новних блоків (рис. 3.1) стратегічного менеджменту, який повинні застосувати у процесі стратегічного планування центральні орга­ни державного управління.

Рис. 3.1. Процес стратегічного управління в органах центральної влади

Тобто, кожний центральний орган дер­жавного управління покликаний виконувати певну місію і мати окреслені конкретними показниками певні стратегічні цілі, а та­кож засоби їх досягнення. При цьому необхідно враховувати, що результативність діяльності цих органів повністю залежатиме від організації роботи їх персоналу.

Проте якщо місія (або призначення) органів центральної вла­ди нині певною мірою визначається шляхом різноманітних декла­рацій щодо забезпечення громадянам країни вільного розвитку і зростання добробуту, то стратегічні цілі діяльності адміністрації Президента, Кабінету Міністрів і парламенту чітко не окреслені.

З огляду на викладене необхідно визначити певні показники, за допомогою яких можна оцінювати ефективність діяльності персо­налу центральних органів влади за рівнем досягнення цілей, реа­лізованих через механізм цільового управління персоналом цих органів.

Технологія " знизу" передбачає цільову діяльність органів місцевого самоврядування. У цьому разі діє така сама схема, як на рис. 3.1, проте стратегічними цілями є рівень задоволення потреб населення підвідомчих територій у межах компетенції відповідних органів місцевого самоврядування. Цей рівень може визначатися шляхом щорічних цільових соціологічних опитувань за тими на­прямами життєдіяльності населення (умови проживання, громадсь­кий транспорт, екологія, медичне та торговельне обслуговування, криміногенна обстановка тощо), які залежать від діяльності місце­вих органів влади.