Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Статутний капітал і корпоративні права підприємства






 

Корпоративні права – це права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку, а також частки активів у разі ліквідації.

Номінальна вартість акцій (часток) – це та вартість, яка відображається в сертифікаті акцій (чи у свідотцві учасника) та в умовах її випуску і береться до уваги при визначенні кількості голосів на зборах та реалізації інших прав власників.

Сукупна номінальна вартість корпоративних прав, випущених підприємством, створює його номінальний або статутний капітал.

Основними видами корпоративних прав є акції, частки учасників у статутному капіталі ТзОВ і паї. Статутний капітал ТзОВ поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Статутний капітал АТ поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує часткову участь у статутному капіталі АТ, підтверджує членство в АТ та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації АТ.

Акції можуть бути іменними та на пред’явника; привілейованими та простими. Кожна проста акція АТ надає її власнику однакову сукупність прав, зокрема:

· на частину прибутку АТ;

· на участь в управлінні;

· на отримання інформації про діяльність АТ;

· переважні права на придбання акцій АТ нової емісії;

· на участь в розподілі ліквідаційної виручки у разі ліквідації АТ;

· інші права, передбачені законодавством і статутом АТ.

Власники привілейованих акцій можуть претендувати на першочерговість у розподілі ліквідаційної виручки лише порівняно з власниками простих акцій.

Прядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом АТ. Порядок здійснення переважного права на одержання дивідендів визначається статутом АТ. При цьому розрізняють такі категорії привілейованих акцій:

· привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивідендом;

· привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивідендом та додатковими бонусами;

· кумулятивні привілейовані акції.

Крім номінального курсу акції досить часто оперують показниками балансового і ринкового курсу акцій.

Показник балансового (розрахункового) курсу корпоративних прав характеризує структуру власного капіталу підприємства. Він показує величину чистих активів, які припадають на 1 акцію (частку чи пай) і дорівнює вираженому в процентах відношенню між власним капіталом і статутним капіталом.

Недоліком показника балансового курсу є те, що він характеризує не реальну вартість корпоративних прав, а бухгалтерську.

Якщо балансовий курс вище за номінальний, це означає, що власний капітал перевищує статутний капітал тобто у підприємства сформований додатковий капітал, резерви, нерозподілений прибуток.

Якщо номінальний курс перевищує балансовий, то це означає, що власний капітал є меншим за статутний, тобто підприємство має непокриті резервним капіталом та іншими джерелами збитки.

Балансовий курс є одним з чинників, який визначає інвестиційну привабливість корпоративних прав підприємства.

Ринковий курс акцій – це вартість, за якою акції можуть купуватися і продаватися на біржах та позабіржовому ринку. Ринковий курс залежить від співвідношення попиту та пропозиції на цінні папери.

Підприємства, як правило, прагнуть максимізувати ринковий курс корпоративних прав, що збільшує їх можливості в залученні додаткового капіталу на основі додаткової емісії.

Ринковий курс корпоративних прав майже ніколи не збігається з балансовим.

В процесі діяльності підприємств розмір статутного капіталу може збільшуватись.

До основних цілей збільшення статутного капіталу належать наступні:

· реалізація інвестиційного проекту;

· виконання вимог щодо мінімального розміру статутного капіталу;

· проведення санації;

· поглинання чи придбання контрольного пакету інших підприємств;

· поліпшення ліквідності та платоспроможності;

· модернізація чи розширення виробництва;

· оптимізація дивідендної політики.

Статутний капітал АТ має право збільшувати, якщо всі раніше випущені ним акції реалізовані за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу підприємств може відбуватися за рахунок зовнішніх фінансових джерел (внески учасників і засновників) та в результаті зміни структури власного капіталу у напрямі збільшення номінального капіталу (за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу).

Збільшення статутного капіталу АТ можна здійснювати шляхом:

· емісії акцій;

· збільшення номінальної вартості акцій;

· обміну облігацій на акції.

Розмір статутного капіталу в процесі діяльності підприємства може також зменшуватись.

Зменшення розміру статутного капіталу здійснюють з метою:

· згортання діяльності;

· підвищення ринкового курсу корпоративних прав;

· санація балансу;

· концентрація капіталу в руках активних власників;

· приведення у відповідальність обсягів власного капіталу та майна;

· вирішення конфліктів між власниками;

· проведення певної дивідендної політики.

Зменшення статутного капіталу з метою проведення санації балансу полягає в покритті відображених в балансі збитків і створенні необхідних резервів за рахунок одержаного санаційного прибутку.

Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав за курсом, нижчим ніж номінальна вартість цих прав (дизажіо) в результаті їх безкоштовної передачі до анулювання, зниження номінальної вартості або при одержанні безповоротної фінансової допомоги від власників корпоративних прав, кредиторів та інших заінтересованих осіб в санації підприємства.

Загальна картина стану власного капіталу та його окремих позицій відображена у бухгалтерському балансі. На підставі цієї інформації та «Звіту про фінансові результати» складають «Звіт про власний капітал», який має форму шахової таблиці. Шаховий принцип побудови звіту передбачає розміщення по горизонталі елементів власного капіталу, а по вертикалі – основних операцій, які можуть призвести до зміни окремих статей і власного капіталу в цілому.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал