Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ознаки класифікації позичкового капіталу та його складові
Залежно від типу фінансових відносин, що виникають між капіталовкладцями і підприємством – об’єктом фінансування, вони можуть стати співвласниками або кредиторами суб’єкта господарювання. Якщо між капіталовкладцем і підприємством виникають відносини позички, то це означає, що фінансування здійснюється за рахунок позичкового капіталу, а капіталовкладень набуває статусу кредитора. Кредитор – це юридична або фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, в тому числі з виплати заробітної плати, зі сплати податків та інших обов’язкових платежів. До найважливіших параметрів позичкового капіталу можна віднести наступні (табл.4.1.):
Таблиця 4.1. Характеристика позичкового капіталу
Залежно від строків виконання зобов’язань стандартами бухгалтерського обліку позичковий капітал поділяється на довгостроковий (3 розділ пасиву бухгалтерського балансу) і поточний (4 + 5 розділи пасиву). Під довгостроковими зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом строку, що перевищує 12 календарних місяців. Під поточними зобов’язаннями слід розуміти зобов’язання, що будуть погашені протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати складання балансу. До складу позичкового капіталу належать також зобов’язання, які відображаються за розділом «Доходи майбутніх періодів». До складу доходів майбутніх періодів належать доходи у вигляді одержаних авансових платежів на здані в оренду основні засоби та інших необоротних активів; передплата на періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних та інших підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку. Отже, до основних зовнішніх джерел формування позичкового капіталу належать: · банківські кредити; · кошти, залучені в результаті емісії облігацій; · комерційні позички. Всі витрати підприємств, пов’язані із залученням та обслуговуванням позичкового капіталу, відображаються за статтею «Фінансові витрати» у «Звіті про фінансові результати». Основним різновидом фінансових кредитів є банківський кредит, який надається суб’єктами кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.
|