Теоретичні основи ведення бухгалтерського обліку грошових коштів. Нормативна база, що регулює бухгалтерський облік грошових коштів та розрахунків.

На підприємстві грошові кошти формуються при утворенні статутного фонду, який являється початковим джерелом власних коштів підприємства та в подальшому використовуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства. Грошові кошти підприємств знаходяться на розрахунковому, валютному та інших рахунках, в касі.

Джерелами грошових коштів на підприємстві є:

- надходження від основної діяльності: виручка від реалізації продукції, робіт та послуг;

- надходження від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства: фінансово-банківської та страхової системи; від продажу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; внесення коштів на депозитні рахунки; від здачі майна в оренду.

Частина отриманих коштів відраховується до бюджету та позабюджетних фондів, виконання зобов'язань перед банками, страховими організаціями, іншими суб'єктами господарювання, а частина формує валовий та чистий прибуток підприємства.

Отже, грошові кошти - кошти у вигляді грошей, які знаходяться в касі підприємства, на рахунках в установах банку, в акредитивах, у підзвітних осіб і так далі.

Основними завданнями організації обліку грошових коштів є:

Правильна організація, своєчасне і законне проведення безготівкових та готівкових розрахункових операцій;

Забезпечення збереження грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;

Своєчасне і правильне документування операцій з руху грошових коштів та їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку;

Здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в т.ч. за витрачанням отриманих в установах банку грошових коштів відповідно до цільового призначення;

Проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Успішне функціонування підприємства в ринкових умовах можливе лише за умов здійсненнябезперервного руху грошових коштів — їх надходження (приплив) та витрачання(відтік), забезпечення наявності певного вільного залишку на рахунках банку.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у певну суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості. Такими еквівалентами, як правило, є високоліквідні інвестиції в цінні папери на строк, що не перевищує 3 місяці.

Під готівкою розуміють валюту України та іноземну валюту у вигляді грошових коштів.

Валюта України – це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та вінших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом натеріторії України.

Іноземна валюта – це іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

Касса – це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене дляприймання, видачі і тимчасове зберігання готівки.

Кассир – це посадова матеріально відповідальна особа, яка завідує касою, видачею іприйманням грошей та цінних паперів на підприємстві.

Ліміт залишку готівки – це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитись в касіпідприємства.

Грошові документи – це документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, пансіонати і будинки відпочинку; поштові марки; проїзні квитки, тощо.

Грошові кошти в дорозі – це гроші, здані до банку або інкасатором, але не зараховані напоточний рахунок (до 24-ої години наступного дня).

Касова книга – це обліковий регістр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства.

Звіт кассира – це документ, який передається касиром підприємства в бухгалтерію, і представляє собою відривний листок касової книги з додатком прибуткових тавидаткових касових документів.

Безготівкові розрахунки – це перерахування грошових коштів з рахунку підприємства — платникана рахунок підприємства — отримувача.

Поточний рахунок – це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку длязберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахунках підприємства.

Чек – цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядженнячекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувача.

Аккредитив – це доручення банку покупця банкові постачальника провести оплату за відвантаженупродукцію, товар, надані послуги на підставах, обумовлених в цьому дорученні.

Виписка банку – це документ, що видається банком підприємству і відображає рух грошовихкоштів на поточному рахунку.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, який складається з двох частин: верхньої – вимоги постачальника (отримувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) оплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг; та доручення платника своєму банку про перерахування зйого рахунку визначних сум.

Облікова номенклатура – це перелік господарських фактів про форми функціонування майна – засобів господарства, а також капіталу – джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, якімають знайти відображення у бухгалтерському обліку.

Принципи обліку – це базові концепції, покладені в основу відображення в обліку тазвітності підприємства його активів, пасивів, витрат, прибутків та фінансовихрезультатів.

Основними завданнямиаудиту операцій з коштами є:

1. перевірка стану збереження готівки в касі; дотримання правил її обліку і витрачання

2. вивчення законності і доцільності проведення операцій з грошовими коштами та грошовими документами; своєчасності і повноти оприбуткування та витрачання грошових коштів;

3. перевірка законності відкриття підприємством рахунків у банку, своєчасності одержання і обробки виписки банку по всіх відкритих рахунках; стану грошових коштів нарахунках на день аудиту за даними виписок банку і за балансом підприємства; чи не допускались зловживання при проведенні розрахунків через банк з метою привласнення коштів;

4. перевірка правильності документального оформлення операцій з коштами та відображення цих операцій в обліку і звітності;

5. оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві, яке перевіряється; якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрахта звітності;

6. перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по опе­раціях, пов'язаних ізрухом грошових коштів.

Механізм здійснення готівкових та безготівкових операцій регулюється певною законодавчою і нормативною базою: Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV; Інструкція щодо застосування плану рахунків; Закон України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6.07.1995 р. №226/95-ВР зі змінами і доповненнями; Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. №72 зі змінами від 01.08.2001 р. №311); П(С)БО 4 " Звіт про рух грошових коштів" затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87 та ін.