Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
По відношенню до балансу рахунки діляться на активні, пасивні і активно-пасивні.
1. Активні рахунки – призначені для поточного обліку стану, руху і зміни господарських засобів (активів) підприємства за їх видами. При складанні балансу залишки активних рахунків відбиваються в активі балансу. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо (залишок заноситься в ліву частину рахунку). Надходження засобів (активів) на підприємство відбивається за дебетом, а вибуття за кредитом. Для визначення кінцевого сальдо на активному рахунку треба до сальдо початкового додати оборот за дебетом і відняти оборот за кредитом: СКакт = СП + ОД – ОК 2. Пасивні рахунки – призначені для поточного обліку стану, руху і зміни джерел засобів підприємства (капіталу і зобов'язань). Їх залишки є статтями пасиву балансу. Завжди мають кредитове сальдо. Збільшення об'єкту облікуна пасивних рахунках відбивається за кредитом, зменшення – за дебетом. Сальдо кінцеве визначається так: СКпас.= СП + ОК – ОД 3.Активно-пасивні рахунки – це рахунки, які суміщають властивості як активних, так і пасивних рахунків. На них в основному враховуються розрахунки з підприємствами, характер заборгованості яких міняється по відношенню до даного підприємства. (Наприклад, рахунок 64 “Розрахунки за податками і платежами” або рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями”). Сальдо на таких рахунках повинне бути показане розгорнуто, тобто і по дебету і по кредиту рахунку (залишок дебіторської заборгованості – по дебіту, залишок кредиторської заборгованості – по кредиту). Згортати сальдо не можна, оскільки дебітори винні не кредиторам, а даному підприємству, яке має, в свою чергу, заборгованість перед кредиторами. Визначається сальдо за даними аналітичного обліку. С.К.=СП+ОД–ОК / С.К.=СП+ОК-ОД
Суттєвість в аудиті Під суттєвістю розуміється величина пропусків, неточностей або неправильного трактування фактів бухгалтерської інформації, яка в світлі супутніх обставин робить вірогідним, що судження, зроблене на основі цієї інформації, могло б змінитися або на нього міг би вплинути неточний або неправильний факт. Суттєвість - це значимість пропусків або помилкових заяв в обліковій інформації, унаслідок яких при певному збігу обставин виникає ймовірність, що користувач облікової інформації, що має досвід роботи з останньою, змінить свою попередню думку про облікової інформації, засноване на довірі до неї. Суттєвими в аудиті визнаються обставини, значно впливають на достовірність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта. Принцип суттєвості в аудиті є фундаментом, свого роду гарантією для вирішення багатьох питань. Цей принцип формує логічну послідовність і взаємозв'язок між етапами аудиту, обсягом та змістом аудиторських процедур, оцінкою результатів зібраних аудиторських доказів і формою аудиторського висновку. Суттєвість визначає розмір допустимої помилки і, як наслідок, форму складання аудиторського висновку. Питання оцінки суттєвості в аудиті полягає, перш за все, у виборі конкретної бази, що включає один або декілька показників бухгалтерської звітності і спосіб розрахунку кількісного критерію суттєвості - величини гранично допустимої помилки. Для застосування суттєвості по кожному окремо взятому рахунку використовується поняття гранично допустимої помилки. Встановлюючи припустиму похибку нижче планованої суттєвості, аудитор зменшує ймовірність того, що сума розбіжностей по окремо взятих рахунках (як виявленим, так і не виявленим) перевищить рівень суттєвості. Розмір допустимої помилки враховується при розробці програми перевірки кожного конкретного рахунку і, перш за все при розмірі вибірки. Зазвичай допустима помилка встановлюється на рівні 50 ~ 70% від планованої суттєвості. Однак гранично допустима помилка не повинна бути і дуже низькою, тому що це може призвести до необґрунтованого завищення обсягів аудиторських процедур. На стадії планування необхідно також встановити мінімальний обсяг можливих виправних бухгалтерських проводок, які пропонується зробити клієнту для усунення знайдених при проведенні аудиторської перевірки помилок і неточностей. Рівень пропонованих виправних бухгалтерських проводок встановлюється виходячи з наявного досвіду аудиторських перевірок, аналізу системи внутрішнього контролю підприємства та очікуваної частоти і величини помилок в бухгалтерських регістрах. Представляється, що для розрахунку планового рівня суттєвості можна вибрати три категорії показників: - рахунки бухгалтерського обліку; - статті балансу;
|