Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Книга Левіт 2 страница






22. У майбутньому в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.

Буття 9 Третій заповіт - веселка.

1. І благословив Бог Ноя і синів його, і сказав їм: Плодіться і розмножуйтеся, і виповнюйте землю.

2. Нехай страхаються і тремтять перед вами всі звірі земні, і всі птахи небесні, все, що рухається на землі, і всі риби морські; у ваші руки віддані вони.

3. Усе, що пересувається, що живе, буде вам на спожиток; як зелень трави, даю вам усе це.

4. Тільки плоті, поки жива, себто, з кров'ю, не їжте.

5. Я посягну на кров вашу, [у котрій] життя ваше, посягну на неї від кожного звіра, посягну також на життя людини від руки людини, від руки брата її.

6. Хто пустить кров людську, того кров буде пролита рукою людини: Бо людина утворена за образом Божим.

7. А ви плодіться і розмножуйтеся, і поширюйтеся по землі, і множтеся на ній.

8. І сказав Бог Ноєві і синам його з ним:

9. Ось, Я укладаю заповіта Мого з вами і з нащадками вашими після вас.

10. І з кожною живою істотою, котра з вами, з птахами і скотиною, і з усіма звірами земними, котрі у вас, з усіма, що вийшли з ковчега, з усіма тваринами земними.

11. Укладаю заповіта Мого з вами, що вже ніколи не буде винищена усіляка плоть водами потопу, і не буде вже потопу на спустошення землі.

12. І сказав Бог: Ось ознака заповіту, котрого Я укладаю поміж Мною і поміж вами, і між усілякою живою душею, котра з вами, за поколіннями назавжди;

13. Я прокладаю веселку Мою у хмарі, щоб вона була ознакою заповіту поміж Мною і поміж землею.

14. І станеться, коли Я наведу хмару на землю, то з'явиться веселка у хмарі;

15. І Я згадаю заповіта Мого, котрий поміж Мною і між вами, і поміж кожною душею живою у кожній плоті; і не буде більше вода потопом на винищення всякої плоті.

16. І буде веселка у хмарі, і Я побачу її, і пригадаю заповіта вічного поміж Богом і поміж кожною живою істотою у кожній плоті, котра на землі.

17. І сказав Бог Ноєві: Ось ознака заповіту, котрого Я поставив поміж Мною і поміж кожною плоттю, котра на землі.

18. Сини Ноєві, які вийшли з ковчега, були: Сим, Хам і Яфет. А Хам, був батьком ханаанеїв.

19. Оці троє були синами Ноєвими, і від них заселилася земля.

20. Ной почав обробляти землю, і насадив виноградника.

21. І випив він вина, і сп'янів, і [лежав] оголений в шатрі своєму.

22. І забачив Хам, батько Ханаана, наготу батька свого і, вийшовши, розповідав двом братам своїм.

23. А Сим і Яфет взяли одежу і, поклавши її на плечі свої, пішли задки, й прикрили наготу батька свого; лиця їхні були обернені назад, і вони не бачили наготи батька свого.

24. Ной отямився од вина свого і довідався, що вчинив над ним молодший син його;

25. І сказав: Проклятий [буде] Ханаан; рабом рабів буде він у братів своїх.

26. Потім сказав: Благословенний Господь Бог Симів; А Ханаан буде йому рабом.

27. Хай же поширює Бог Яфета, і нехай оселиться він у шатрах Симових; Ханаан же буде рабом йому.

28. І прожив Ной після потопу триста п'ятдесят літ.

29. А всіх днів Ноєвих було дев'ятсот п'ятдесят літ; і він помер.

Буття 10 Родовід Ноя.

1. Ось родовід синів Ноєвих: Сима, Хама, Яфета. Після потопу народилися в них діти.

2. Сини Яфета: Гомер, Маґоґ, Мадай, Яван, Тувал, Мешех, і Тирас.

3. Сини Ґомера: Ашкеназ, Рифат, і Тоґарма.

4. Сини Явана: Еліша і Таршиш, Киттім і Доданім.

5. Від них заселилися острови народів на землях їхніх, кожний за мовою своєю, за племенем своїм, у народах своїх.

6. Сини Хама: Куш, Міцраїм, Фут і Ханаан.

7. Сини Куша: Сева, Хавіла, Савта, Раама і Савтех. Сини Раами: Шева і Дедан.

8. Куш народив також Німрода: сей почав бути міцним на землі.

9. Він був значний звіролов перед Господом; а тому й кажуть: значний звіролов, як Німрод, перед Господом.

10. Царство його спочатку [складали]: Вавилон, Ерех, Аккад і Калне, на землі Шінеар.

11. Із цієї землі вийшов Ашшур і збудував Ніневію і Реховот-Ір та Калах.

12. І Ресен поміж Ніневією і між Калахом; це місто велике.

13. Від Міцраїма походять лудії, анамії, легавії, нафтухії,

14. патрусії, каслухії, звідки вийшли филистимляни, і кафторії.

15. Від Ханаана народилися: Сидон, первісток його, Хет,

16. евусеї, амореї, ґірґашеї,

17. хіввеї, аркеї, синеї,

18. арведеї, цемареї і хаматеї. Пізніше племена ханаанські поширилися.

19. І були межі ханаанеїв від Сидону до Ґерару, аж до Ґази, звідси до Содому, Гомори, Адми і Цевоїму аж до Лашу.

20. Це сини Хамові, за племенами їхніми, за мовами їхніми, в народах їхніх.

21. Були діти і в Сима, батька всіх синів Еверових, старшого брата Яфета.

22. Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, Луд, Арам.

23. Сини Арама: Уц, Хул, Ґетер і Маш.

24. Арпахшад породив Шелаха, Шелах породив Евера.

25. У Евера народилося два сини; і ім'я одному: Пелеґ, бо за днів його земля поділена; ім'я братові його: Йоктан.

26. Йоктан породив Алмодада, Шалефа, Хасар-Мавета, Єраха,

27. Гадорама, Узала, Диклу.

28. Овала, Авімаїла, Шеву.

29. Офіра, Хавілу і Йовава. Все це сини Йоктанові.

30. Поселення їхні були від Меші до Сефару, гори східної.

31. Це сини Симові за племенами їхніми, за мовами їхніх, на землях їхніх, за родами їхніми.

32. Ось племена синів Ноєвих, за родоводами їхніми, в народах їхніх. Від них розповсюдилися народи по землі після потопу.

Буття 11 Заповіт Бога з Ноєм не захищає людину від падіння. Побудова Вавилонської башти.

1. На всій землі була одна мова і слова одні.

2. Рушивши зі Сходу, вони (люди) знайшли на землі Шінеар рівнину і поселилися там.

3. І сказали [вони] одне одному: наробимо цеглин і обпалимо вогнем. І стала у них цегла замість каміння, а земляна смола замість вапна.

4. І сказали вони: збудуємо собі місто і башту, висотою до небес; і вчинимо собі ім'я передніше, аніж розповсюдимося по лицю всієї Землі.

5. І зійшов Господь оглянути місто і башту, котрі споруджували сини людські.

6. І сказав Господь: Ось, один народ, і одна у всіх мова, і ось що почали вони чинити, і не відмовляться вони від того, що задумали вчинити.

7. Зійдімо ж, і змішаймо там мову їхню так, щоб один не розумів мови іншого.

8. І розсіяв їх Господь звідти по всій поверхні землі; і вони перестали будувати місто.

9. А тому дано йому ім'я: Вавилон (змішання), бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій поверхні землі.

10. Ось родовід Сима: Симові було сто років, і породив Арпахшада, через два роки після потопу.

11. Породивши Арпахшада, Сим жив ще п'ятсот літ, і породив синів та доньок.

12. Арпахшад жив тридцять п'ять років, і породив Шелаха.

13. Породивши Шелаха, Арпахшад жив ще чотириста три роки, і породив синів та дочок.

14. Шелах жив тридцять літ, і породив Евера.

15. Породивши Евера, Шелах жив ще чотириста три роки, і породив синів та дочок.

16. Евер жив тридцять чотири роки, і породив Пелеґа.

17. Породивши Пелеґа, Евер жив ще чотириста тридцять літ, і породив синів і дочок.

18. Пелеґ жив тридцять літ, і породив Реу.

19. Породивши Реу, Пелеґ жив ще двісті дев'ять років, і породив синів та дочок.

20. Реу жив тридцять два роки, і породив Серуґа.

21. Породивши Серуґа, Реу жив ще двісті сім років, і породив синів та дочок.

22. Серуґ жив тридцять літ, і породив Нахора.

23. Породивши Нахора, Серуґ жив ще двісті літ, і породив синів та дочок.

24. Нахор жив двадцять дев'ять літ, і породив Тераха.

25. Породивши Тераха, Нахор жив ще сто дев'ятнадцять літ, і породив синів та дочок.

26. Терах жив сімдесят літ, і породив Аврама, Нахора і Гарана.

27. Ось родовід Тераха: Терах породив Аврама, Нахора і Гарана. Гаран породив Лота.

28. І помер Гаран при Терахові, батькові своєму, на землі народження свого, в Урі Халдейському.

29. Аврам і Нахор взяли собі дружин; ім'я дружини Аврамової: Сара, ім'я дружини Нахорової Мілка, донька Гарана, батька Мілки і батька Їски.

30. І Сара була неплідна і бездітна.

31. І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, внука свого, і Сару, невістку свою, дружину Аврама, сина свого, і вийшов з ними з Ура Халдейського, щоби простувати до землі ханаанської; але, дійшовши до Харана, вони зупинилися там.

32. І було днів життя Тераха двісті п'ять літ, і вмер Терах в Харані.

Буття 12 Обітниці. Від покликання Аврама до законотворення. Четвертий заповіт Бога з людиною.

1. І сказав Господь Аврамові: Вийди із землі твоєї, від родичів твоїх, із домівки батька твого, на землю, котру Я вкажу тобі.

2. І Я утворю від тебе великий нарoд, і благословлю тебе, і звеличу ім'я твоє, і будеш ти в благословенні.

3. Я благословлю благословляючих тебе, і злоязиких на тебе прокляну; і благословляться в тобі усі племена земні.

4. І пішов Аврам, як сказав йому Господь; і з ним пішов Лот. Аврамові було вже сімдесят п'ять літ, коли вийшов з Харану.

5. І взяв Аврам з собою Сару, дружину свою, Лота, сина брата свого, і весь маєток, котрого вони надбали, і всіх людей, яких вони мали в Харані, і вийшли, щоби йти на землю ханаанську; і прийшли на землю ханаанську.

6. І пройшов Аврам по цій землі до місця Сихема, до діброви Мамре. На цій землі тоді [проживали] ханаанеї.

7. І з'явився Господь Аврамові, і сказав: Нащадкам твоїм віддам Я землю цю. І спорудив [він] там жертовника Господові, котрий з'явився йому.

8. Звідти рушив він до гори, на схід від Бет-Ели; і поставив шатро своє [так], [що від] нього Бет-Ел (дім Божий) [був] на захід, а Гай на схід; і спорудив там жертовника Господові і прикликав ймення Господнє.

9. І підвівся Аврам, і продовжував рухатися на південь.

10. І був голод на тій землі. І зайшов Аврам у Єгипет, пожити там; бо посилився голод на тій землі.

11. А коли він наближався до Єгипту, то сказав Сарі, дружині своїй: Ось, я знаю, що ти жінка, пречудова з виду;

12. І коли єгиптяни побачать тебе, то скажуть: Це дружина його, і вб'ють мене, а тебе залишать живою.

13. Скажи, будь ласка, що ти мені сестра, щоб мені добре було заради тебе, і щоб жива була душа моя через тебе.

14. І сталося, коли прийшов Аврам до Єгипту, єгиптяни побачили, що вона жінка вельми гарна;

15. Побачили її також вельможі фараонові та й розхвалили її фараонові; і взяли її до покоїв фараонових.

16. І Аврамові добре було заради неї; і була в нього дрібна і велика скотина, і віслюки, і раби, і рабині, і лошаки, і верблюди.

17. Але Господь уразив тяжкими карами фараона і дім його за Сару, дружину Аврамову.

18. І прикликав фараон Аврама, і сказав: Що ти оце вчинив зі мною? Для чого не сказав мені, що вона дружина твоя?

19. Для чого ти сказав: Вона сестра моя? І я взяв її собі за дружину. І тепер ось дружина твоя, візьми і йди геть.

20. І звелів фараон людям, і провели його (Аврама) і дружину його, і все, що в нього було.

Буття 13 Повернення Аврама з Єгипту, і спорудження ним жертовника.

1. Пішов Аврам з Єгипту, сам і дружина його, і всі, що у нього були, і Лот з ним, на південь.

2. І був Аврам дуже заможний скотиною, сріблом і золотом.

3. І продовжував він переходи свої від півдня до Бет-Елу, до кінця, де передніше було шатро його поміж Бет-Елом і між Гаєм,

4. До місця жертовника, котрого він спорудив там на початку; і там прикликав Аврам ймення Господнє.

5. І в Лота, котрий ходив з Аврамом, також була дрібна і велика скотина, і шатра.

6. І затісна була земля для них, щоб жити разом, бо їхнє майно було завелике, тому вони не мали змоги жити разом.

7. І була суперечка поміж пастухами скотини Аврамової і між пастухами скотини Лотової; ханаанеї і періззеї жили тоді на тій землі.

8. І сказав Аврам Лотові: Я благаю тебе, нехай не буде суперечок між мною і тобою, і поміж пастухами моїми і пастухами твоїми, бо ми родичі.

9. Але чи не вся земля перед тобою? Я благаю – відділися од мене. Якщо ти ліворуч, то я – праворуч; якщо ти праворуч, то я – ліворуч.

10. Лот звів свої очі, і побачив усю околицю Йорданську, що вона перед тим, як винищив Господь Содом і Гомору, вся до Цоару зрошувалася водою, як сад Господній, як земля єгипетська.

11. І вибрав собі Лот всю околицю Йорданську, рушив Лот на схід. І відділився один від одного.

12. Аврам почав жити на землі ханаанській; а Лот почав жити в містах околичних, і розгорнув шатра до Содому.

13. Мешканці содомські були гнівливі і вельми грішили перед Господом.

14. І сказав Господь Аврамові, потому, як Лот відділився од нього: Зведи очі твої, і з місця, на якому ти нині, поглянь на північ, і на південь, і на схід, і на захід.

15. Бо всю землю, котру ти бачиш, тобі дам Я і нащадкам твоїм навіки.

16. І вчиню нащадків твоїх, як пісок земний; якщо хтось може порахувати пісок земний, то нащадки твої будуть пораховані.

17. Підведися, пройдися землею цією у довжину і в ширину її: бо Я тобі дам її.

18. І згорнув Аврам шатра, і пішов, і поселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і спорудив там жертовника Господові.

Буття 14 Аврам звільняє Лота.

1. І було за днів Амрафела, царя шинеарського, Арйоха, царя елласарського, і Кедор-Лаомера, царя еламського, і Тидала, царя Ґоїму;

2. Пішли вони війною супроти Бераєма, царя содомського, супроти Біршаєма, царя гоморського, Шин'ава, царя Адми, Шемевера, царя цевоїмського, і супроти царя Белаю, котрий є Цоар.

3. Усі ці з'єдналися в долині Сіддім, це є [нині] море Солоне.

4. Дванадцять літ служили вони Кедор-Лаомерові, а тринадцятого року збунтувалися.

5. У чотирнадцятому році прийшов Кедор-Лаомер і царі, які з ним, і завдали поразки рефаїмам у Аштерот-Карнаїмі, зузам у Гамі, емімам у Шаве-Кір'ятаїмі.

6. І хореїв у горах їхніх Сеїрі, до Ел-Парану, що близько пустелі.

7. І, повернувшись звідти, вони прийшли до джерела Ен-Мішпату, котрий є Кадеш, і завдали поразки усій країні амаликитян, а також амореїв, що жили у Хаццон-Тамарі.

8. І вийшли цар содомський, цар гоморський, цар Адми, цар цевоїмський і цар Белаю, котрий є Цоар; і розпочали битву з ними в долині Сіддім,

9. Із Кедор-Лаомером, царем еламським, Тидалом, царем ґоїмським, Амрафелом, царем шинеарським, Арйохом, царем елласарським; чотири царі супроти п'яти.

10. А в долині Сіддім було багато смоляних ямищ. І царі содомський і гоморський, рятуючись втечею, попадали в них; а решта ховалася в горах.

11. [Переможці] забрали все майно Содому і Гомори, і увесь припас їхній, та й пішли.

12. І взяли Лота, небожа Аврамового, який мешкав у Содомі, та майно його і пішли.

13. І прийшов один із тих, що втік, і звістив Аврамові – євреєві, що жив тоді поблизу діброви Мамре амореянина, брата Ешколу і брата Анеру, котрі були спільниками Аврамовими.

14. Почувши, що небіж його попав у полон, Аврам озброїв [служників] своїх, народжених в домі його, триста вісімнадцять; і переслідував [супротивників] до Дана.

15. І, розділившись, [напав] на них уночі, сам і служники його, і завдав їм поразки, і переслідував їх до Хови, що ліворуч Дамаску.

16. І повернув усе майно і Лота, небожа свого, і майно його повернув, також і жінок і народ.

17. Коли він повертався після поразки Кедор-Лаомера і царів, котрі були з ним, цар содомський вийшов йому назустріч в долині Шаве, що [нині] долина Царська.

18. І Мелхиседек, цар салимський, виніс хліба і вина: а він був священиком Бога Всевишнього.

19. І благословив його, і сказав: Благословенний Аврам від Бога Всевишнього, Владики неба і землі;

20. І благословенний Бог Всевишній, котрий віддав ворогів твоїх в руки твої: І [Аврам] дав йому десяту частку від усього.

21. І сказав цар содомський Аврамові: – Віддай мені людей, а майно забери собі.

22. Але Аврам сказав цареві содомському: Підношу руку мою до Господа Бога Всевишнього, Владики неба і землі.

23. Що навіть нитки і ременя від взуття не візьму з усього твого, щоб ти не сказав: Я збагатив Аврама,

24. Окрім того, що з'їли підлітки, і окрім частки, яка належить людям, котрі ходили зі мною; Анер, Ешкол і Мамре хай візьмуть свою частку.

Буття 15 Виконання Заповіту: обіцянка духовних нащадків.

1. Після цих подій було слово Господа до Аврама у видінні і сказано: Не бійся, Авраме; Я твій щит, нагорода твоя вельми зросте.

2. Аврам сказав: Господе, Боже! Що Ти даси мені? Я лишаюся бездітним; І керуючий у домі моєму, сей Елі-Езер (Бог поміч) із Дамаску.

3. І сказав Аврам: Отож, Ти не дав мені нащадків, і ось, домоправитель мій – спадкоємець мій.

4. І було слово Господнє до нього, і сказано: Не буде він, [Елі-Езер] твоїм спадкоємцем; але той, хто вийде із нутра твого, буде твоїм спадкоємцем.

5. І вивів його надвір, і сказав: Поглянь на небо і полічи зорі, якщо ти можеш їх порахувати. І сказав йому (Аврамові): Стільки буде у тебе нащадків.

6. Аврам повірив Господові, і Він зарахував йому те як праведність.

7. І сказав йому: Я – Господь, який вивів тебе з Ура Халдейського, щоб дати тобі землю оцю на володарювання.

8. Він сказав: Владико Господе! З якого знаку мені знати, що я буду володіти нею?

9. [Господь] сказав йому: Візьми Мені трирічну телицю і трирічну козу, трилітнього барана, горлицю і молодого голуба.

10. Він (Аврам) узяв усіх їх, розтяв їх навпіл, і поклав одну частину навпроти другої; лише птахів не розтяв.

11. І коли налетіли на трупи хижі птахи; Аврам відігнав їх.

12. При заході сонця міцний сон запопав Аврама; і ось, виповнив його жах і морок великий.

13. І сказав [Господь] Аврамові: Знай, що насіння твоє буде зайшлим на землі не своїй, і будуть рабами вони, і будуть пригнічувати їх чотириста літ.

14. Але Я звершу суд над народом, котрому вони будуть рабами; потому вони вийдуть із значним майном.

15. А ти відійдеш до батьків своїх у мирі, [і] будеш похований у старості добрій.

16. У четвертому поколінні вони повернуться сюди знову: бо [міра] беззаконня амореїв досі ще не виповнилася.

17. Коли зайшло сонце, і настала пітьма; ось, немовби дим із горна, і палаючий смолоскип пройшов між розтятими [тваринами].

18. Цього дня уклав Господь заповіта з Аврамом, сказавши: Нащадкам твоїм даю Я землю оцю, від ріки Єгипетської до великої річки, ріки Єфрату:

19. Кенеїв, кенізеїв, кадмонеїв,

20. хеттеїв, періззеїв, рефаїмів,

21. амореїв, ханаанеїв, ґірґашеїв і евусеїв.

Буття 16 Народження Ізмаїла.

1. Але Сара, дружина Аврамова, не народжувала йому. У неї була служниця єгиптянка, на ймення Аґар.

2. І сказала Сара Аврамові: Ось, Господь замкнув лоно моє, щоб мені не народжувати; я благаю тебе, увійди до служниці моєї: Може, я буду мати дітей від неї. Аврам підкорився словам Сари.

3. І взяла Сара, дружина Аврамова, служницю свою, єгиптянку Аґар, після десяти років перебування Аврамового на землі ханаанській, і віддала її Аврамові, чоловікові своєму, в дружину.

4. Він увійшов до Аґарі, і вона завагітніла. А коли побачила, що зачала, вона почала зневажати господиню свою.

5. І сказала Сара Аврамові: За образу мою ти завинив; я віддала служницю мою в обійми твої; а вона, відчувши вагітність, почала зневажати мене; хай Господь буде суддею поміж мною і між тобою.

6. Аврам сказав Сарі: Ось, служниця твоя у твоїх руках; вчиняй з нею, що хочеш. І Сара почала пригнічувати її (Аґар), і вона вдалася до втечі від лиця її.

7. І знайшов її Ангел Господній біля джерельця води в пустелі, коло джерела по дорозі в Суру.

8. І сказав їй: Аґаре, служнице Сарина! Звідки ти прийшла, і куди ти йдеш? Вона сказала: Я втікаю од лиця Сари, господині моєї.

9. Ангел Господній сказав їй: Повернися до господині своєї і підкорися їй.

10. І сказав їй Ангел Господній: Примножуючи, розмножу потомство твоє так, що неможливо буде й порахувати його через таку безліч.

11. І ще сказав їй Ангел Господній: Ось, ти вагітна, і народиш сина, і назвеш йому ім'я: Ізмаїл; бо почув Господь страждання твоє.

12. Він буде [поміж] людьми, мов дикий віслюк; руки його на всіх, і руки всіх на нього; жити буде він у присутності братів своїх.

13. І [назвала] Аґар Господа, котрий говорив до неї, [цим] іменням: Ти Бог, який бачить мене. Бо сказала вона: Чи могла я також бачити тут Того, що бачить мене?

14. А тому джерельце те називається: Беер-Лахай-Роі. Воно знаходиться між Кадешем і поміж Баредом.

15. Аґар народила Аврамові сина; і назвав [Аврам] ім'я синові своєму, вродженому від Аґарі: Ізмаїл.

16. А було Аврамові вісімдесят шість літ, коли Аґар народила Аврамові Ізмаїла.

Буття 17 Бог Ель-Шаддай - Господь Всемогутній.

1. Аврамові було вже дев'яносто дев'ять літ, і Господь постав перед Аврамом і сказав йому: Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь бездоганний;

2. І укладу Заповіта Мого поміж Мною і тобою і вельми, вельми розмножу тебе.

3. І впав Аврам лицем своїм до землі, а Бог продовжував говорити до нього, і сказав:

4. Я – ось заповіт Мій з тобою: Ти будеш батьком багатьох народів.

5. І не будеш ти надалі зватися Аврамом; але буде тобі ім'я: Авраам; бо Я зроблю тебе батьком багатьох народів.

6. І вельми, вельми розплоджу тебе, і породжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе.

7. І поставлю Заповіта Мого поміж Мною і тобою і поміж нащадками твоїми після тебе в родах їхніх, заповіта вічного в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе.

8. І дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, котрою ти мандруєш, всю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.

9. І сказав Бог Авраамові: А ти збережи заповіта Мого, ти і нащадки твої після тебе в поколіннях їхніх.

10. Це є заповіт Мій, котрого ви [мусите] дотримуватися поміж Мною і поміж вами і поміж нащадками твоїми після тебе: Нехай же буде у вас обрізана кожна чоловіча стать.

11. Обрізайте крайню плоть вашу: і це буде знаменням заповіту поміж Мною і вами.

12. Восьмого дня від народження нехай буде обрізане у вас у поколіннях ваших всіляке [немовля] чоловічої статі, народжене в домі і куплене за срібло у якого-небудь чужинця, котрий не від роду твого.

13. Неодмінно хай буде обрізаний народжений в домі твоєму і куплений за срібло твоє, і буде заповіт Мій на тілі вашому заповітом вічним.

14. А необрізаний чоловічої статі, котрий не обріже крайньої плоті своєї, винищиться душа та з народу свого; [бо] він порушив заповіта Мого.

15. І сказав Господь Авраамові: Сару, дружину твою, не називай Сарою, але нехай буде ім'я їй: Сарра.

16. Я благословлю її, і дам тобі від неї сина. Благословлю її, і утворяться (вийдуть) від неї народи, і царі народів вийдуть від неї.

17. І впав Авраам на лице своє, і засміявся, і сказав у серці своєму собі: Невже від столітнього буде син? І Сарра, дев'яносторічна, невже народить?

18. І сказав Авраам Богові: О, хоча б Ізмаїл жив перед Тобою!

19. А Бог сказав: Якраз Сарра, дружина твоя, народить тобі сина, і ти назвеш його ім'ям: Ісаак; і укладу заповіта Мого з ним заповітом вічним, [і] нащадками його після нього.

20. І про Ізмаїла Я почув од тебе: Ось, Я благословлю його, і вчиню його плідним, і вельми, вельми розмножу; дванадцять князів народиться від нього; і Я утворю від нього великий народ.

21. Проте заповіта Мого укладу з Ісааком, котрого народить тобі Сарра о цій же порі наступного року.

22. І перестав Бог говорити з Авраамом; І відійшов од нього.

23. І взяв Авраам Ізмаїла, сина свого, і всіх народжених у домі своєму, і всіх куплених за срібло своє, всю чоловічу стать людей дому Авраамового, і обрізав крайню плоть їхню того ж таки дня, як сказав йому Бог.

24. Авраамові було дев'яносто дев'ять літ, коли була обрізана крайня плоть його.

25. А Ізмаїл, син його, мав тринадцять літ, коли була обрізана крайня плоть його.

26. Того ж таки дня обрізані були Авраам і Ізмаїл, син його.

27. І з ним обрізана була вся чоловіча стать дому його, народжені в домі і куплені за срібло у чужинців.

Буття 18 Авраам - друг Божий.

1. І постав перед ним Господь у діброві Мамре, коли він сидів при вході до шатра, в пору спеки полудневої.

2. Він підніс очі свої, глянув, і ось, три мужі стояли навпроти нього. Забачивши, він побіг їм назустріч від шатра, і вклонився до землі.

3. І сказав: Господе! Я благаю тебе: Якщо я маю милість перед очима Твоїми, не пройди повз служника Твого.

4. То нехай принесуть трохи води, я благаю вас, хай принесуть: Помиють ноги ваші; і спочиньте під оцим деревом.

5. А я принесу хліба, щоб ви підживили серця ваші; потому підете, оскільки ви проходите мимо служника вашого. Вони сказали: Вчини так, як мовиш.

6. І поспішив Авраам у шатро до Сарри, і сказав: Мерщій заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хлібини.

7. І побіг Авраам до череди і вибрав молоденьке й тлусте телятко, і дав юнакові, і той поспішив упорати його.

8. І взяв масла й молока, і телятко приготовлене, і поставив перед ними; а сам стояв біля них під деревом. І вони їли.

9. І сказали йому: Де Сарра твоя? Він одказував: Тут, у шатрі.

10. І сказав [один] із них: Я знову буду в тебе о цій же порі, і буде син у Сарри, дружини твоєї. А Сарра слухала біля входу до шатра, позаду в нього.

11. Між тим, Авраам і Сарра були в літах похилих; і звичайне у жінки, в Сарри припинилося.

12. Сарра в собі засміялася, сказавши: Чи мені, коли я постаріла, мати цю втіху? І господар мій старий.

13. І сказав Господь Авраамові: А чого це засміялася Сарра, сказавши: Невже я справді зможу народити, коли я постаріла?

14. Чи є щось складне для Господа? І на означений час Я буду тут наступного року, і в Сарри [буде] син.

15. Сарра не призналася, і сказала: Я не сміялася. Бо вона злякалася. Але Він сказав: Ні, ти засміялася.

16. І підвелися ті мужі, і звідти рушили до Содому; Авраам пішов з ними, провести їх.

17. І сказав Господь: Чи приховаю Я від Авраама, що хочу вчинити?

18. Бо з Авраама справді постане народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі.

19. Бо Я обрав його для того, щоб він заповідав синам своїм і домові своєму після себе, ходити шляхами Господніми, творячи правду і суд, і звершить Господь над Авраамом, що сказав про нього.

20. І сказав Господь: Ґвалт Содомський і Гоморський великий він, і гріх їхній, важкий він вельми.

21. Зійду та побачу, чи так воно, як у скаргах, що до Мене дійшли, а якщо ні, Я буду знати.

22. І мужі відвернули звідти обличчя їхні, і рушили до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господом.

23. І підійшов Авраам, і сказав: Невже Ти погубиш праведного з грішним?

24. Можливо, є в цьому місті п'ятдесят праведників? Невже Ти погубиш, і не помилуєш міста цього заради п'ятдесяти праведників у ньому?

25. Не може статися, щоб Ти учинив так, щоб ти погубив праведного з грішним, щоб те саме сталося з праведником, що й з грішником; не може бути того від Тебе! Хіба Суддя всієї землі учинить несправедливо?

26. Господь сказав: Якщо Я знайду в місті Содомі п'ятдесят праведників, то Я заради них помилую місто це.

27. Авраам сказав у відповідь: Ось, я наважився говорити Господові, я, тлін і попіл.

28. Можливо, до п'ятдесяти праведників не вистачить п'яти, невже за [браком] п'яти Ти винищиш усе місто? Він сказав: Не винищу, якщо знайду там сорок п'ять.

29. [Авраам] продовжував говорити з Ним, і сказав: Можливо, знайдеться там сорок. Він сказав: Не вчиню [того] й заради сорока.

30. І сказав Авраам: Хай не прогнівається Владика, що я буду говорити: Може, знайдеться там тридцять? Він сказав: Не вчиню, якщо знайдеться там тридцять.

31. [Авраам] сказав: Ось, я наважився говорити Владиці: Може, знайдеться там двадцятеро? Він сказав: Не винищу заради двадцяти.

32. [Авраам] сказав: Хай не розгнівається Владика, коли скажу ще раз: можливо, знайдеться там десятеро? Він сказав: Не винищу (міста) заради десяти.

33. І рушив Господь, як скінчив говорити до Авраама; І Авраам повернувся на своє місце.

Буття 19 Загибель Содому.

1. І прийшли два Ангели до Содому увечері, а Лот сидів біля брами Содому і побачив їх, і підвівся, щоб зустріти їх, і вклонився лицем до землі.

2. І сказав: Володарі мої! Я благаю вас, ось зараз завітайте в дім служника вашого, і ночуйте, і помийте ноги ваші, і підведетеся вранці, і продовжите мандрівку свою. Але вони сказали: Ні, ми заночуємо надворі.

3. А він вельми наполягав, і вони зайшли до нього в дім. Він пригостив їх і спік прісні хліби; і вони їли.

4. Ще не лягли вони спати, як міські мешканці, содомляни, від молодого до старого, увесь народ з [усіх усюд], оточили дім.

5. І викликали Лота, і говорили йому: Де люди, які прийшли до тебе на ніч? Виведи їх до нас, ми спізнаємо їх.

6. Лот вийшов до них і замкнув за собою двері;

7. І сказав: Брати, не чиніть зла.

8. Ось, у мене дві доньки, котрі не спізнали чоловіка; ліпше я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам до смаку; тільки людям цим не чиніть нічого, оскільки вони прийшли під покрівлю дому мого.

9. Але вони сказали: Іди сюди. І сказали: Ось чужинець прийшов сюди жити, і хоче судити? Зараз же ми вчинимо з тобою лихіше, аніж з ними. І впритул приступили до чоловіка цього, до Лота, підійшли, щоб виламати двері.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.033 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал