Римлян 3

Бог вірний і праведний в суді Своєму.

1. Отож, яка перевага бути юдеєм, чи яка користь від обрізання?

2. Велика перевага у всіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм довірене Слово Боже.

3. Що ж бо, якщо деякі й невірні були, чи невірність їхня хіба знищить вірність Божу?

4. Аж ніяк! Бог вірний, а всіляка людина неправдива, як написано: Ти праведний у словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму.

5. Та коли наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? Чи не буде Бог несправедливий, коли виливає гнів? – кажу це, як на людський погляд.

6. Зовсім ні! Бо інакше, як Богові судити світ?

7. Бо коли вірність Божа підноситься моєю невірністю для слави Божої, то за що мене судити, як грішника?

8. І чи не варто нам чинити зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і запевняють, наче ми отак навчаємо? Праведний суд на таких.

9. Ну, то як? Чи маємо ми перевагу? Зовсім ні; бо ми вже довели, що, як юдеї, так само й греки, – усі під гріхом,

10. Як написано: Немає праведного жодного;

11. Немає тямущого; ніхто не шукає Бога;

12. Усі збилися з дороги, до останнього нікчемні; немає тих, що чинять добро, – немає жодного.

13. Їхнє горло – відкритий гріб, язиком своїм обманюють; отрута гадюча на губах їхніх;

14. Уста їхні виповнені лихослів‘ям і гіркотою.

15. Ноги їхні швидкі на пролиття крови;

16. Руїна і загибель на шляху їхньому;

17. Вони не відають шляху миру.

18. Немає страху Божого перед очима їхніми.

19. Але ми знаємо, що Закон, коли щось говорить, то говорить до тих, що стоять під Законом, аж так, що загороджуються всілякі уста, і увесь світ стає з провиною перед Богом,

20. Тому що справами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх.

21. Але нині, незалежно від Закону, з‘явилася правда Божа, про котру свідчать Закон і пророки,

22. Правда Божа через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх віруючих; бо немає різниці,

23. Тому, що всі згрішили і позбавлені слави Божої;

24. Одержуючи виправдання даром, від благодаті Його, покутою у Христі Ісусі,

25. Котрого Бог запропонував на пожертву спокути в Крові Його через віру; для показу правди Його у прощенні гріхів, учинених передніше,

26. У часи довготерплячости Божої, на показ правди Його в теперішній час, нехай же з‘явиться Він праведним, що виправдовує віруючого в Ісуса.

27. А де те, щоб ним похвалитися? Знищене. Яким законом? Законом справ? Ні, але законом віри.

28. Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від справ Закону.

29. Невже Бог є Бог юдеїв лише, а не поганів також? Авжеж, і поганів;

30. Тому що один Бог, Котрий виправдовує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

31. Отже, ми знищуємо Закон вірою? Зовсім ні, але Закон стверджуємо.