Почуття провини.

Це одна із найгірших негативних емоцій та серйозна психологічна проблема сучасності. Вона є причиною невпевненості, нещасливих шлюбів, неуспішних особистостей. Ми використовуємо це почуття чи свідомо чи несвідомо по двох причинах.

1. Щоб покарати. Ми можемо покарати людину, якщо примушуємо відчувати провину.

2. Причина чому почуття провини часто використовують – це завжди спрацьовує.

Якщо ми бажаємо маніпулювати людиною, контролювати її, якщо нам вдається примусити людину переживати почуття провини, то вона потрапляє до нас на гачок. Багато батьків систематично і постійно використовують почуття провини для маніпуляції дитиною. Повне прийняття провини приводить до того, що дитина повністю знаходиться під контролем у батьків. Вони можуть керувати відповідно до свого бажання. У людей, які виростають із почуттям провини це проявляється у дорослому житті. Якщо в дитинстві ми переживали гостру критику чи не достаток кохання – ми зможемо спостерігати у себе якості людини, яка відчуває провину.

1. Риса людини, яка виросла із почуттям провини – пізніше почуває себе неповноцінною та негідною гарного відношення з боку інших людей. Людина, яка виросла із почуттям провини відчуває, що вона не має права на щось хороше. Якщо у такої людини усе складається добре, то вона говорить собі із недовірою – «це не на довго, щось обов’язково трапиться». Відповідно до відомого закону Очікування і Притягання така людина дійсно прийде до того, що щось трапиться. В останніх дослідженнях це почуття провини називають Страхом перед Успіхом. Людина наполегливо працює, вкладає максимум фізичних та розумових зусиль, намагається досягнути Успіху, але як тільки вона наближається до бажаного, то виникає це глибинне почуття того, що вона не гідна Усіху. Воно просинається, захоплює її, веде до великих помилок, примушує діяти так, — що людина програє. І успіх до якого людина ось ось наблизилася зникає. Цей страх перед успіхом походить від переконання набутого у дитинстві –що людина не заслуговує на найкраще, але причин по яких людина не заслуговує на найкраще просто не існує. Немає причин по яких наше життя не може бути смугою позитивних та радісних подій. Немає причини по яких ми мусимо бути невдахами, не заслуговуючими на найкраще. Все це є підсвідомим почуттям провини.

2. Прояв почуття провини у дорослої людини — це коли людина сама починає сильно себе критикувати. Людина постійно докоряє собі – я завжди запізнююся, я не можу нічого довести до кінця, пробачте мені я не хотів. Людина постійно нещадно себе критикує і внаслідок цього починає критикувати оточуючих.

3. Прояв почуття провини у дорослої людини – коли провина маніпулює людиною. Інші люди можуть маніпулювати такими людьми — так сказати «Винуватцями» практично на відстані. Люди, які виховані як «Винуватці» притягують людей, які завжди були в собі впевнені і завжди могли маніпулювати іншими. Є так звані «Метальники провини» і люди, які приймають провину. І вони незмінно притягуються один до одного. Пізніше вони виховають таких же «Метальників провини» та приймаючих провину. Провина може передаватися із покоління у покоління.

4. Риса людей, яких виховали із почуттям провини – це їх прагнення звинувачувати інших і робити це дуже щедро. Звинувачення інших, примус інших почувати себе винними за все, що з ними відбувається.

5. Риса – це мова жертви, на якій вони розмовляють. Вона є свого роду звільненням від провини та заявою про свою невинність. Я не можу, я не мушу, я не хотів, це не моя провина – вони постійно повторюють Я не винний. Самий небезпечний вираз в мові жертви – це «Якщо б я міг так жити, все не так, як би я хотів», що фактично означає — просто я не можу. Від винуватців постійно можна почути Шкода, що я не можу схуднути, що я не можу бути таким як ти, шкода, що я не можу отримати хорошу роботу, шкода, що я не можу покращити своє здоров’я, покращити стосунки в сім’ї чи навчанні, отримати науковий ступінь – такі слова, якщо ми повторюємо їх постійно схиляють нас до невдачі. Слід бути дуже обережним коли ми їх використовуємо. Кожен раз коли ми говоримо я не можу – то ми передаємо нашій підсвідомості, що не можемо контролювати ситуацію. Кожен раз коли ми говоримо «шкода, що я не можу», — це означає, що ми не зможемо, не навчимося. Найгірші слова із лексикону жертви –«я спробую». Коли ми це чуємо ми повинні розуміти, що людина наперед вибачається за невдачу. Вона має на увазі я спробую, але наперед знаю, що не зможу і це Вам чітко даю зрозуміти. Коли говоримо, що спробуємо – наша підсвідомість отримує інструкцію на невдачу, тому не можна говорити я спробую, замість цього ми повинні говорити я це зроблю, або я цього не зроблю. Замість Я не можу, але зобов’язаний слід сказати Я не буду цього робити тому, що у мене є більш важливі та пріорітетні справи. Іншими словами відповідально вибирайте вирази тому, що наша підсвідомість це дуже уважний слухач, і напрацьовує модель поведінки на базі того, про що ми говоримо.

Подолання почуття провини.

Якщо нас виховали як винуватців, якщо у нас із дитинства закладене руйнівне для психіки почуття провини – ми можемо собі допомогти задушити почуття провини, подолати та протидіяти почуттю провини та видалити це почуття із нашого життя.

Перше, що нам слід зробити це викорінити руйнівну самокритику. Ніколи і нізащо себе не критикуйте і не дозволяйте іншим говорити щось, що може бути для Вас шкідливим. Правило таке «ніколи не говоріть про себе такого, чого Ви не бажаєте мати, з чим Вам не хотілося б жити».

По друге щоб викорінити почуття провини, яке ми носимо з дитинства – не слід дозволяти собою маніпулювати. Якщо хтось Вами маніпулює, використовуючи почуття провини — то просто посміхніться і спокійним голосом без нотки роздратування чи погрози скажіть: «пробачте Ви хочете, щоб я почував себе винним?». Ціль цього підходу дати зрозуміти іншій людині, що Ви розумієте, що Вами намагаються маніпулювати, нав’язуючи Вам провину. Звичайно ця людина скаже звичайно ж ні, про що Ви говорите. Через певний час ця людина знову намагатиметься скористатися почуттям провини, а Ви знову посміхніться, навіть, якщо розмовляєте по телефону і повторіть «пробачте Ви хочете, щоб я почувався винним». Продовжуйте це повторювати поки маніпулятор не зрозуміє, що такий спосіб спілкування більше не буде працювати, і що Ви в будь-який момент можете відмовити. Пам’ятайте, що люди користуються провиною зазвичай і навіть цього не усвідомлюють, і не думають про це, – це є для них стилем життя. І поки Ви їх не зупините, вони будуть продовжувати і кожен раз Ви знову будете почувати себе жалюгідним.

Третій спосіб позбавитись від почуття провини – не використовувати провину взагалі, відмовитися від звинувачень в чию б то не було адресу. Пам’ятайте про це та нагадуйте собі, що ніхто не винний, ніхто не вважає себе винним і вони праві. Ми несемо відповідальність за своє життя. Ті хто звинувачує інших нерідко стає мішенню для звинувачень з боку інших людей і якщо Ви хочете викорінити почуття провини із свого життя, то треба перестати нав’язувати провину іншим людям.

Четвертий крок (можливо найважливіший) – походить від іншого закону свідомості, який ми називаємо закон Пробачення. Було з’ясовано, що вміння пробачати – це характеристика здорової особистості. Особливість не здорової особистості довгий час тримати в собі образу і злість, нездатність пробачати. Єдиний спосіб реалізувати повний потенціал — це пробачення кожного і повністю, бути готовим до пробачення і не давати образі, стражданням і гніву засмічувати нашу свідомість.