Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Відмінність аудиту від комплексної ревізії






№ п/п Аудит Комплексна ревізія
  Аудит - незалежна форма фінансово-економічного контролю, здійснюється на добровільних, договірних засадах між аудитором і підприємством-замовником. Комплексна ревізія - форма державного фінансово-економічного контролю. Здійснюється за планом роботи контрольно-ревізійного органу держави або власника і проводиться за наказом власника без погодження з керівником підприємства.
  Правовою основою аудиту є Закон України «Про аудиторську діяльність». Правовою основою проведення комплексної ревізії є Закони України «Про підприємства в Україні», «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
  Аудиторська перевірка передбачає дослідження тих питань, які поставлені перед аудитором підприємством-замовником.   Комплексна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності підприємства відповідно до програми комплексної ревізії, яку затверджує керівник контрольно-ревізійного органу.
  Завданнями аудиту е: підтвердження достовірності бухгалтерського балансу та звітності з метою правильного визначення розміру податків, сприяння впровадженню ноу-хау у виробництво, фінансовій стабільності підприємства, запобігання неплатоспроможності та банкрутству.   Завданнями комплексної ревізії є: повна і всебічна перевірка виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства та його структурних підрозділів, виявлення недоліків та зловживань у господарській діяльності підприємства і діяльності посадових та матеріально-відповідальних осіб, виявлення резервів удосконалення роботи підприємства
  Аудит проводиться на будь-якому етапі господарської діяльності, дає можливість прогнозувати розвиток підприємства и удосконалювати його маркетингову діяльність. Комплексна ревізія проводиться після завершення господарських операцій, досліджує об'єкти господарської діяльності в статистиці.  
  Аудитор - незалежна особа. Права, обов'язки та відповідальність аудитора регламентуються Законом України «Про аудиторську діяльність».   Ревізор - адміністративно призначена на посаду особа. Права, обов'язки та відповідальність ревізора регламентуються Законом України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
  Відповідно до чинного законодавства проведення аудиту на вимогу органів дізнання та попереднього слідства не передбачено. Ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства може проводитися на вимогу дізнання і попереднього слідства у будь-який час.

 

Надзвичайно важливим є питання про характер взаємодії аудитора (аудиторських фірм) із державними контролюючими органами і, насамперед, з органами внутрішніх справ.

Зазначимо, що Законом України «Про аудиторську діяльність» не передбачено проведення аудиту на вимогу співробітників органів дізнання та попереднього слідства, не застережені дії слідчого і дізнавала у разі виявлення аудитором у ході перевірки корисливих зловживань. Так само не визначено дії аудиторів (аудиторських фірм) при викритті зловживань у фінансово-господарській діяльності підприємств. В оперативно-слідчій практиці відзначаються випадки, коли представники аудиторських фірм або аудитори приховують виявлені злочини, посилаючись на комерційну таємницю.

Єдиної думки щодо вирішення цих питань серед юристів і економістів, практичних працівників органів внутрішніх справ та інших державних контрольних органів не існує, оскільки правова природа цієї взаємодії ще не достатньо ясна.

Частина вчених і фахівців схиляється до того, що виконання аудитором таких доручень державних органів порушує принципи незалежності і самостійності аудиторської діяльності. Інші, навпаки, підтримують такі права державних органів, оскільки це відповідає публічним і громадським інтересам.

Відзначимо, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 611 від 9 серпня 1993 року порушення законності у будь-якій сфері діяльності не є предметом комерційної таємниці. Саме тому, при виявленні в ході аудиторської перевірки корисливих зловживань з боку службових осіб суб'єктів підприємницької діяльності аудитор зобов'язаний повідомити про це відповідні правоохоронні органи і надіслати їм матеріали, які свідчать про скоєння злочину. Така позиція ґрунтується на чинному Кримінальному кодексі України, ст. ст. 186 і 187 якого передбачена кримінальна відповідальність фізичних осіб за приховування матеріалів про скоєння найтяжчих злочинів проти державної та колективної власності та за неповідомлення про скоєння таких злочинів. Що стосується працівників органів дізнання і попереднього слідства, то вони, у межах своєї компетенції, можуть вимагати від аудиторів і аудиторських фірм матеріали, які свідчать про виявлені корисливі злочини.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал