Гідрогеологічні зйомки

РОЗДІЛ 10

ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Гідрогеологічні дослідження проводяться з метою вивчення підземних вод і розсолів:

а) як корисних копалин;

б) як супутників і середовища інших корисних копалин;

в) як шкідливих факторів і умов, які перешкоджають проведенню певних робіт.

Але основна мета – це пошуки і розвідка підземних вод як корисних копалин. До задач цих робіт входять:

1) виявлення скупчень підземних вод;

2) оцінка їх якості, умов залягання, руху і режиму;

3) підрахунок запасів;

4) визначення умов експлуатації.

З цією метою при пошуках і розвідці підземних вод проводяться:

1) гідрогеологічна зйомка;

2) розвідувальне буріння;

3) дослідні роботи (відкачки);

4) стаціонарні спостереження за режимом та ін.

Важливе значення мають гідрогеологічні дослідження з інженерно-будівельною метою, при гідротехнічному будівництві – спорудженні каналів, водосховищ, дамб.

Гідрогеологічні зйомки

Гідрогеологічні зйомки належать до числа важливих видів гідрогеологічних досліджень і можуть застосовуватись для різних цілей.

Гідрогеологічні зйомки полягають в обстеженні, описі і нанесенні на карти всіх проявів підземних вод на даній території: природних – джерел; штучних – криниць, водних свердловин. Вивчають також поверхневі водойми і геологічні явища, пов’язані із діяльністю підземних вод – карсти, зсуви.

Масштаби гідрогеологічних зйомок можуть бути різними:

М 1: 500 000 – оглядові гідрогеологічні зйомки;

М 1: 200 000 – регіональні;

М 1: 50 000 – площинні;

М 1: 25 000 і дрібніші – детальні.

Гідрогеологічна зйомка проводиться за наявності геологічної карти району того ж масштабу (або більш крупного). За відсутності відповідної геологічної карти проводиться комплексна геолого-гідрогеологічна зйомка, у процесі якої складаються як гідрогеологічні, так і геологічна карта.

Обстеження природних і штучних водопроявів є основним при гідрогеологічних зйомках. При дослідженні природних виходів підземних вод визначають і фіксують:

а) місцезнаходження;

б) стратиграфічну приуроченість порід, з яких виходять підземні води;

в) геологічні умови виходу води;

г) тип джерела;

д) дебіт;

е) температуру води;

є) відбирають проби для хімічних аналізів.

Важливо визначити, чи джерело представляє корінний вихід води, чи воно приурочене до тріщини; його тип - висхідне чи низхідне; чи немає характеру грифона та ін. Дебіт джерел визначають за допомогою мірних посудин або водозливів.

При обстеженнях у криницях і водних свердловинах, які знаходяться на площі зйомки, заміряють рівні вод (рівні ґрунтових вод або статичні), дебіти вод при фонтануванні і відкачках та ін.

Із допоміжних досліджень застосовують геоботанічні та геофізичні.

Геоботанічні методи застосовують при пошуках підземних вод і гідрогеологічних зйомках у пустелях і напівпустелях. За даними вивчення розповсюдження рослин – гідроіндикаторів – складають гідроіндикаційні геоботанічні карти.

Велике значення для гідрогеологічних досліджень у теперішній час мають геофізичні методи. Найбільш широко застосовують електророзвідку методом опорів – електрозондування і електропрофілювання. Ці методи дозволяють визначити глибину залягання мінералізованих вод, що знаходяться нижче горизонтів прісних вод (при дослідженнях на мінеральні води і розсоли), або навпаки, глибину залягання прісних вод, розташованих нижче горизонтів з мінералізованою водою (при дослідженнях на прісні води). Застосування електророзвідки в цих випадках основане на відмінностях електричного опору вод різної мінералізації. Електророзвідка може проводитися і в процесі гідрогеологічної зйомки.

Для вивчення геологічної будови та умов залягання водоносних горизонтів і комплексів застосовують сейсморозвідку. Тепер сейсморозвідка займає домінуюче положення в “гідрогеологічній геофізиці”. Інколи використовують також гравіметрію і магнітометрію. При дослідженнях на термальні води проводять геотермічні дослідження. У ряді випадків гідрогеологічні зйомки супроводжуються бурінням неглибоких свердловин.

У результаті гідрогеологічної зйомки загального характеру (оглядової, регіональної) проводиться розчленування розрізу на водоносні комплекси, горизонти, зони; визначаються площа розвитку, товщина і характер водоносних і водотривких порід, глибини залягання, напори якість та умови циркуляції підземних вод і розсолів; проводиться гідрогеологічне районування. На основі результатів оглядових і регіональних гідрогеологічних зйомок проектуються більш детальні види гідрогеологічних досліджень.

В результаті площинних і детальних гідрогеологічних зйомок отримують дані для оцінки запасів підземних вод і розсолів з метою проектування їх експлуатації для різних спеціальних цілей.