![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
«ИЩ' § 3. Порядок призначення і проведення ревізії
Ревізії призначаються наказом (розпорядженням) вищого або уповноваженого органу Планова ревізія (у межах державного фінансового контролю) проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольного підприємства та плану роботи органу державної контрольно-ревізійної служби за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого здійснюється така ревізія. Її ще називають виїзною. Позапланова ревізія може проводитися лише за наявності підстав для її здійснення та рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал, а планова — частіше одного разу на календарний рік. Позапланові ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності проводять органи державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, ухваленим на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи. Орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, який ініціює проведення позапланової ревізії, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії, дати її початку і закінчення, документи, що свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії, а також інші відомості на вимогу суду. Кожній ревізії має передувати ретельна підготовка, від проведення якої залежатиме якість ревізії. Перш за все необхідно вирішити основні організаційні питання майбутньої ревізії. Залежно від виду ревізії, її об'єкта і характеру наявних матеріалів слід вирішити, повну чи часткову ревізію проводити; її треба проводити зусиллями одного ревізора чи необхідно організувати групу із декількох бухгалтерів-ревізорів; чи слід залучати до групи інших спеціалістів і яких саме. В наказі (розпорядженні) про призначення ревізії потрібно вказати об'єкт ревізії, прізвище ревізора, якому доручено її проведення, або склад групи, обов'язково встановити строк проведення ревізії. У наказі (розпорядженні) не рекомендується надавати ревізору будь-які вказівки щодо проведення ревізії. Усі необхідні вказівки надаються в «програмі ревізії», в якій повинні бути встановлені її основні завдання. При підготовці «програми ревізії» використовуються всі матеріали, що стосуються об'єкта ревізії, які має ревізійна установа: нормативні акти, затверджені плани і звіти, акти попередніх ревізій і заходи щодо їх результатів тощо. Також треба ознайомитися з якістю і строками надання бухгалтерської звітності, наявними сигналами про порушення, незаконні прибутки та сумнівні операції, а також з поточним листуванням на підконтрольній установі. У цій підготовчій роботі активну участь мусить брати ревізор. У разі відсутності бухгалтерського обліку на об'єкті контролю ревізор складає акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контролю у тому самому порядку, що і акт ревізії. Ревізорам забороняється брати участь у поновленні бухгалтерського обліку на об'єкті контролю, а потім проводити ревізію поновленого ними обліку. За таких обставин ревізія не вважається здійсненою і ревізійна установа має право удруге організувати та провести ревізію об'єкта контролю, зокрема в плановому порядку протягом того ж календарного року. На підставі акта про відсутність бухгалтерського обліку ревізійна установа пред'являє письмові вимоги об'єкту контролю щодо приведення обліку у відповідність із законодавством та інформує про це вищу організацію об'єкта контролю. Керівник об'єкта контролю має забезпечити поновлення бухгалтерського обліку в строк не більше як два місяці з дати надіслання ревізійною установою відповідних вимог. Усі матеріали, зібрані ревізором до виїзду на підконтрольне підприємство чи в установу, кладуться в основу «програми ревізії», яка вручається ревізору чи керівнику групи перед виїздом в підконтрольну установу. Програма стосовно проведення документальної ревізії повинна бути єдиною, незалежно від того, проводиться ревізія одним ревізором, групою ревізорів чи комплексною бригадою. Єдина програма комплексної бригади ревізорів забезпечить цілеспрямоване проведення ревізії і всебічне вивчення кожного поставленого питання. Неприпустимо, аби при проведенні комплексної ревізії залучені до участі в ній спеціалісти працювали кожен за своєю окремою програмою, іноді не пов'язаною із загальною програмою ревізії. Зрозуміло, що таке становище успіху ревізії не забезпечує. Потрібно за десять днів до здійснення планової ревізії надіслати письмове повідомлення підконтрольній установі про проведення ревізії із зазначенням дати її початку та закінчення. Крім того, проведення планових ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби можливе одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). При цьому порядок координації дій визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 11 Закону України від 26 січня 1993 р. «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні») і ^^ ммм § 4. Проведення ревізії Прибувши на підприємство, ревізор або керівник групи (бригади) зобов'язаний пред'явити керівнику своє посвідчення, наказ про призначення ревізії і одержати припис апарату підприємства про необхідність пред'явлення всіх документів, свідчень і пояснень щодо проведення ревізії. Посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби мають право розпочати проведення ревізії за наявності підстав для її здійснення та за умови надання посадовим особам підконтрольних установ, інших суб'єктів господарської діяльності під розписку направлення на ревізію або копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової ревізії. Таке направлення має містити: дату його видання, назву органу державної контрольно-ревізійної служби, мету, вид, підстави, дату початку та закінчення ревізії, посади, звання та прізвища осіб, які її проводитимуть. У копії рішення суду зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб'єктів господарської діяльності за поданням прокурора чи слідчого — номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, який порушив кримінальну справу. Ненадання цих документів або надання їх з порушенням установлених вимог є підставою для недопущення ревізорів до проведення ревізії. У разі недопущення ревізорів до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об'єктивних і незалежних від ревізійної установи обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, ревізор складає акт із зазначенням таких фактів, який підписується та вручається об'єкту контролю в тому самому порядку, що і акт ревізії. Про такі факти ревізійна установа письмово інформує правоохоронні органи з метою вжиття заходів, передбачених законодавством. Перешкоджання ревізорам у проведенні ревізії є підставою для застосування до об'єкта контролю санкцій, встановлених законодавством, і притягнення керівника об'єкта контролю до адміністративної відповідальності. За таких обставин ревізія не вважається проведеною і ревізійна установа має право удруге організувати та провести ревізію об'єкта контролю, зокрема в плановому порядку протягом того самого календарного року. Проведення ревізії не повинно порушувати нормальний режим роботи підприємства. Після одержання ревізорами припису (розпорядження) керівника підприємства про надання апаратом підприємства всіх документів, свідчень і пояснень, які необхідні для проведення ревізії, негайно перевіряється стан каси підприємства. Цю перевірку не можна відкладати навіть на короткий час, бо це дасть можливість касиру в разі нестачі грошей в касі відшукати кошти для її тимчасового покриття. Про ревізію касової готівки складається окремий акт. Після перевірки каси ревізор знайомиться зі складом і структурою підприємства, його основними функціями, перевіряє, чи належно оформлені установчі документи, та правильність призначення керівників і головного бухгалтера. Якщо за період, що ревізується, мала місце зміна керівників, слід перевірити оформлення приймання-передавання підприємства новим керівником, бухгалтером. Ревізор повинен ознайомитися з основними функціями і виробничими процесами підприємства шляхом власного огляду цехів (транспортного та ін.). Важливо, аби ревізор, проводячи ревізію, склав власне враження про підприємство не тільки на підставі документів, а й шляхом його обстеження. Підприємство, що ревізується, ревізор обстежує спільно з керівником, головним інженером чи головним бухгалтером підприємства. Разом з обстеженням підприємства ревізор перевіряє усунення недоліків, виявлених попередньою ревізією. Обстеження дає змогу встановити стан тієї чи іншої ділянки роботи, а аналіз господарської діяльності — причини і чинники наявних відхилень від норми. Документальна ревізія встановлює факти неправильних дій конкретних осіб та їх відповідальність за незадовільний стан підприємства, що ревізується. Об'єктом документальної ревізії є виробнича, господарська та фінансова діяльність підприємства. Основним засобом перевірки слугують документи. Усі факти, що заноситимуться в акт ревізії, і всі висновки щодо результатів ревізії слід обґрунтовувати необхідними документами. При перевірці господарських і фінансових операцій використовуються не тільки первинні документи, а й інші обліково-звітні матеріали: а) планові і кошторисні матеріали, затверджені вищою організацією; б) планові і кошторисні матеріали, спущені підконтрольною установою своїм підпорядкованим точкам; в) дані періодичної і статистичної звітності, що надаються вищій організації та одержуються від підпорядкованих точок; г) дані внутрішньогосподарського і статистичного обліку; ґ) реєстри бухгалтерського обліку, картки, відомості для встановлення загальних оборотів за даним видом операцій з розміщенням проводок цих оборотів по кореспондентських рахунках; д) оборотні відомості і картки аналітичного обліку; е) зведені документи; є) договори, замовлення, вахтові журнали та інші оперативні документи і листування; ж) матеріали ревізій, обстежень і перевірок на підпорядкованих точках; з) накази вищої організації щодо установи, яка ревізується; и) накази і розпорядження керівників установи, що ревізується. Усі залучені ревізором матеріали внутрішньогосподарського і статистичного обліку він повинен перевірити та уточнити за бухгалтерськими даними. Ці дані необхідні ревізору для складання робочого плану ревізії, в якому він на підставі програми і попереднього ознайомлення з роботою контрольної установи та її структурою намічає конкретні завдання ревізії і порядок їх вирішення. Маючи робочий план, ревізор може здійснювати свою роботу в певній системі, оцінювати кожний виявлений факт з точки зору поставлених завдань і одразу визначати місце та значення цього факту в майбутньому акті ревізії. Недосвідчений ревізор, що вбачає завдання ревізії у виявленні максимальної кількості фактів, збираючи дрібні порушення фінансової дисципліни незалежно від їх значення, звичайно настільки обтяжує акт різними незначними фактами, що на підставі цього акта часто неможливо зробити будь-які висновки. Робочий план — це робочий зошит ревізора, куди він заносить на окремі сторінки основні завдання ревізії і послідовно відмічає весь перебіг перевірки. Правильно організована ревізія здійснюється в певній системі, що дає змогу послідовно виявляти серйозні факти, які характеризують недоліки підприємства, і завдяки цьому забезпечується чітка і документально обґрунтована відповідь на поставлені питання. У першу чергу при ревізії слід скористатися матеріалами, що існують в підконтрольній установі в готовому вигляді. У разі необхідності ревізор може вимагати від відповідних відділів підконтрольної установи складання потрібних йому довідок, пояснень, обґрунтувань та ін. Самостійне складання ревізором будь-яких розрахунків, довідок, зведень є недоцільним, оскільки це може викликати сумніви, бо їх складено не працівниками підконтрольної установи. Всі необхідні матеріали ревізор має одержувати від відповідних відділів у закінченому і оформленому вигляді та з належними підписами. Тривалість планової ревізії не повинна перевищувати ЗО робочих днів, а позапланової— 15. Подовження строків проведення планової чи позапланової ревізії можливе тільки за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової ревізії та 5 — для позапланової.
|