А § 2. Підстави призначення І проведення судово-економічної експертизи

Правильне визначення потреби використання під час розслідуван­ня злочину спеціальних знань у галузі економіки, а отже, і призначен­ня судово-економічної експертизи є однією з гарантій повноти, всебіч­ності та об'єктивності дослідження фактичних обставин справи.

Судово-економічну експертизу на стадії досудового слідства при­значають тоді, коли перед слідчим після проведення ним слідчих дій постають конкретні запитання, вирішувати які може лише спеціаліст, і коли у справі достатньо матеріалів, необхідних для надання їх бухгалтеру-експерту. Судово-економічна експертиза призначається відповідно до вирішуваних завдань дослідження документів бухгал­терського, податкового обліку і звітності, документів про економічну діяльність підприємств і організацій та документів фінансово-кредитних операцій і статей 75, 76, 196 КПК.

Підставою для проведення експертиз є передбачений законом про­цесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою або органом.

У постанові (ухвалі) про призначення експертизи зазначаються такі дані: місце і дата винесення постанови (ухвали); посада, звання та прізвище особи, яка призначила експертизу; назва суду; назва спра­ви та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назва установи, експертам якої доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на вирішення експерту; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі порівняльних зразків та інших матеріалів, переданих експерту; або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для про­ведення експертизи.

Якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може бути пошкоджений чи знищений, у постанові (ухвалі) має міс­титися дозвіл на його пошкодження чи знищення.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при про­веденні експертизи, наводиться в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз.

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної чи фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, переліком питань, які підлягають вирі­шенню, а також об'єктів, що надаються.

Експертизи та дослідження проводять спеціалісти, які мають від­повідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеці­аліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та одержали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до державного реєстру атестованих судових експертів.

Судово-економічну експертизу проводять державні науково- дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України, особи на підставі спеціального дозволу (ліцензії), а також громадяни за разовими угодами.

Строк проведення експертизи встановлюється залежно від склад­ності дослідження з урахуванням експертного навантаження спеціа­лістів керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах:

10 днів — щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і не­складних за характером досліджень;

одного місяця — щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів або середньої складності за характером досліджень;

двох місяців — щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень;

більше двох місяців — щодо матеріалів з особливо великою кіль­кістю об'єктів або найскладніших за характером досліджень (викорис­тання криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електрон­ного), проведення експериментальних досліджень, застосування де­кількох методів), при цьому сірок виконання не повинен перевищува­ти трьох місяців.

У виняткових випадках, якщо експертиза є особливо складною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує більше п'яти томів ма­теріалів справи, або є комплексною чи потребує залучення спеціалістів з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, органі­зацій і не може бути виконана в зазначені строки, більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення матеріалів при нескладних та середньої складності дослідженнях не повинно перевищувати п'яти днів; при складних та найскладніших дослідженнях — відповідно десяти та п'ятнадцяти днів.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріа­лів або усуненням інших недоліків, що їх припустилася особа (або орган), яка призначила експертизу.

Судово-економічна експертиза, як правило, проводиться в при­міщенні експертної установи, а в разі потреби місце її проведення встановлюється експертом за домовленістю з органом, який призна­чив експертизу. Експерт досліджує тільки матеріали, надані йому слідчим. Самостійно добирати матеріали для дослідження експерт не має права.

Конкретне використання під час розслідування кримінальних справ спеціальних знань експерта визначається змістом питань, запропоно­ваних йому для вирішення.

Слідчий бере активну участь у здійсненні судово-економічної екс­пертизи і, контролюючи роботу експерта, забезпечує йому всебічне і повне дослідження всіх матеріалів, необхідних для встановлення пра­вильного і обґрунтованого висновку з додержанням чинних процесу­альних норм. Зокрема, слідчий організовує в разі потреби зустрічі обвинуваченого з експертом; документально оформлює заяву і пояс­нення обвинуваченого; забезпечує збирання додаткових матеріалів; знайомиться з новими фактами, встановленими експертом; у міру їх виявлення ставить перед експертом додаткові питання, призначає нову або додаткову експертизу в разі необхідності, в тому числі в інших установах за зоною обслуговування.

Під час контролю з боку слідчого не допускається будь-яке втру­чання в діяльність експерта за сутністю його спеціальних дій. Слідчий також не має права впливати на зміст висновку експерта.